Філософська мандрівка до міста Лева
У наш час, коли в соціокультурному просторі відбуваються тектонічні здвиги, і крізь розлами товщі культурних шарів і цивілізаційних нашарувань у світ проривається первісний незвіданий хаос, життєво необхідним видається не лише грамотне піклування про збереження традицій, історичної пам’яті та спадщини, а й неупереджене дослідження та переосмислення культурних феноменів сфери ірраціонального, таємничого та езотеричного.
Саме під знаком цих тенденцій відбулася моя нещодавня подорож до Львова, де 3 квітня на базі кафедри філософії Національного університету «Львівська політехніка» зібрався круглий стіл, що продовжив серію всеукраїнських міждисциплінарних конференцій «На шляху до синтезу філософії, науки та релігії» і мав дещо несподівану для політехнічного навчального закладу тему: «Поетика і практика езотеризму». Учасники круглого столу з різних міст і вишів України обговорювали широкий спектр тем: від стародавніх метафор гностицизму й даосизму — до ідей вальдорфської педагогіки Рудольфа Штайнера, змінених станів свідомості та концепції ноосферного розуму. Прагнення «не-дуальності», пошуки міждисциплінарного синтезу задля цілісного бачення світу — так резюмував загальне спрямування досліджень організатор і модератор круглого столу, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії НУ «Львівська політехніка» Ігор Карівець.
Доповідь автора цих рядків було присвячено феномену, що може розглядатися як «мистецтво, наука і філософія в єдиному сплаві», — середньовічній алхімії, — і, зокрема, висвітленню її філософської рефлексії у двох творах із циклу «Кентерберійські оповіді» Джеффрі Чосера, уперше перекладених мною українською мовою. Чосерова поетика алхімії віддзеркалює соціокультурні процеси «поетизації алхімії» та «алхімізації поезії», що мають місце й у сучасному світі.
Певним підтвердженням цього висновку стали мої відвідини наступного дня Аптеки-музею «Під чорним орлом» та інтерактивного музею «Таємна аптека». Обидва музеї, відповідаючи на наявний соціальний запит, пропонують відвідувачеві так чи інакше доторкнутися до таємничих дослідів шукачів філософського каменя: зазирнути в реконструйовану лабораторію алхіміка та спробувати вловити невловимі флюїди Таємниці, або ж навіть взяти участь у захопливому дійстві — приготуванні фантазійно-легендарного «Еліксиру щастя» за рецептом Таємного аптекаря, засобами своєрідної «алхімії слова»… Однак на цьому замовкаю, оскільки таємнича атмосфера алхімічної філософії передбачає її переживання на особистому досвіді. Тож завітайте до Львова та відчуйте її самі.
Костянтин Родигін
