Виберіть сторінку

Великий життєлюб

Великий життєлюб

«Меленколия, которая болезнь называетца хипохондрия», «К истории и этимологии слова харчи», «Названия угольных пластов Донбасса», «Харків», «Саур-Могила», «Юзовка (Юзово) — Сталино — Донецк (историко-лингвистический этюд)», «Топонімія поля Куликового»… А ще: «Шуры-муры и … шерочка с машерочкой», «На фиг, по фигу, фигня», «Усечённые и синкопированные слова. Чувак, чувиха». Це назви окремих статей Євгена Степановича Отіна. Цікаво?

Професор Отін викладав студентам старослов’янську мову, історичну граматику російської мови, польську мову, історичну лексикологію і фразеологію російської мови, читав спецкурси з російської та української ономастики, топонімії Донбасу та жаргонології. «На жаль, зараз жаргон — головне джерело збагачення сучасної лексики. Повсюдно „амбали“ „ботают по фене“, і їм „все фиолетово“, аби було „бабло“! Але я вірю, що мова все це переробить і подолає „культурне лихоліття“ і виражати мовну експресію будуть без обов’язкового застосування сленгу і жаргонів», — оптимістично стверджував він в одному із інтерв’ю.

Він був дуже начитаний, дивуючи усіх чудовою пам’яттю, міг цитувати безліч віршів і літературних історій, у його активі були російська, українська, болгарська, польська, англійська, тюркська, перська та інші мови.

Коли задумувалися Святогірські ономастичні читання, ми з Євгеном Степановичем їхали до Святогірська маршруткою більше трьох годин, і практично увесь цей час він розказував історію та етимологію усіх населених пунктів, повз які ми проїжджали. Монографії, словники, які він написав, стали епохальними подіями у лінгвістиці. Євгеном Степановичем досліджені назви численних гідрооб’єктів на території Лівобережної України. Він здійснив історико-етимологічний аналіз більшості географічних назв (топонімів — від слова «топати», як жартував сам професор) Донбасу та суміжних із ним територій, склав фундаментальні каталоги гідронімів Північного Приазов’я і всього басейну річки Дон. Євген Степанович Отін є автором «Словаря коннотативных имен собственных», аналога якому не було ні у вітчизняній, ні в зарубіжній лексикографії. Двотомник «Гидронимии Дона» засвідчив тридцятирічну роботу вченого над назвами басейну ріки.

Людина широкої ерудиції, м’якого гумору, інтелігент класичного загартування, з яким можна було говорити на будь-які теми: від родинно-побутових до проблем світової історії. Був дуже людяним, щиро вболівав за колег, радів їхнім успіхам. Був великим життєлюбом.

Рік тому, 14 січня 2015 року, Євгена Степановича не стало. Але він живе у нашій пам’яті, він живе у тих ідеях, думках, у своїх роботах, де ми ще довго будемо черпати наснагу і потенціал для власних досліджень.

Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри української філології і культури
Галина Павлівна Лукаш

Приєднуйтеся до нас