Патент — це вигідно?…!

У День винахідника і раціоналізатора України набувають особливої актуальності питання, пов’язані із захистом інтелектуальної власності. Вони все частіше обговорюються в телевізійних і радіопрограмах, на інтернет-форумах.

Вчені та співробітники біологічного факультету є одними з найбільш активних винахідників нашого університету. Завдяки спільним зусиллям вже в час перебування на Вінниччині ними було оформлено заявок та отримано 11 патентів України. Лідером тут є Федотов Олег Валерійович, декан, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, керівник НДР «Одержання ферментних препаратів, підвищення продуктивності базидіоміцетів за культивування на відходах в лабораторних та напівпромислових умовах» — автор і співавтор понад 60 патентів на винаходи та корисні моделі. Всі вони спрямовані на вирішення практичних завдань з таких дисциплін системи біологічних наук, як мікологія, біотехнологія, раціональне природокористування, екологія, фізіологія і біохімія рослин і грибів, мікробіологія тощо.

Отримання патентів дозволяє швидко оформити свій пріоритет на той чи інший спосіб, метод, технологію виробництва або штам мікроорганізмів і грибів. Патенти доповнюють опубліковані статті, є невід’ємною складовою при захисті дисертаційних робіт. Наявність патенту обумовлює механізм передачі прав на використання винаходу.

Спектр використання винаходів широкий:

• у навчальному процесі, при викладанні курсів «Біотехнологія», «Харчова біотехнологія», «Інтелектуальна власність в біології», «Мікробіологія і вірусологія», «Основи грибівництва», «Біологічно активні речовини рослин і грибів» тощо;
• для поповнення та обміну штамами мікроорганізмів і базидіоміцетів з колекціями іншими навчальних і наукових організацій;
• в порівняльному аналізі біологічно активних речовин (БАР), отриманих нами і іншими науковими школами; апробації технологій в мікології, біотехнології, харчовій промисловості та медицині, раціональному природокористуванні, екології, фізіології і біохімії рослин і грибів, а також в наукових дослідженнях, промисловому грибівництві тощо.

Однак, впровадження наукових розробок має свої складності. До них можна віднести консервативність промисловості: легше купити готові технології або ресурси в інших країнах, ніж налагоджувати нові контакти між різними вітчизняними суб’єктами і чекати поки вони напрацюють цей ресурс або технологію. Це і великий розрив між наукою і промисловістю, відсутність підтримки держави в правовому полі (дотації, пільговий режим, спрощені податки). Підприємці мало знають про розробки вітчизняних вчених, а наукові школи не завжди поінформовані про потреби промисловості і тут потрібні нові підходи, реалізовані, наприклад, шляхом створення на базі нашого університету наукового парку «ДонНУ-Поділля».

У висновку хотілося б відзначити ефективні зусилля проректора з наукової роботи, доктора економічних наук, професора Хаджинова І.В., завідувача НДЧ, кандидата хімічних наук, доцента Радіо С.В., спрямовані на швидке налагодження роботи з оформлення та отримання охоронних документів, створені в науковій частині нашого університету умови для такої роботи і високий професіоналізм Орлова С.С. — інженера сектору інтелектуальної власності ДонНУ.