Виберіть сторінку

Павло Косенко — герой нашого часу

Павло Косенко — герой нашого часу

Сьогодні знову актуальним постає питання: герой нашого часу та нашої країни — хто ця людина? Якими якостями вона володіє, що вона робить, як впливає на інших? Звідки вона і де її коріння?

В наш час кожен, хто є патріотом своєї країни, свого міста, хто своєю працею та вчинками робить все для збереження єдності та напрацьованого досвіду, є героєм!

Героїв виховують батьки, освіта і життя.

Про одного із багатьох таких ми б хотіли вам розповісти.

Павло Косенко — студент економічного факультету — це приклад героя нашого часу. Справжній патріот, успішна людина, взірець для наслідування. Незважаючи на свій юний вік — всього 23 роки — Павло має дві освіти, отримує третю вищу освіту за напрямом «Фінанси та кредит», виховує чотирьохрічного сина Єгора, до останнього часу працював у відділі боротьби з економічною злочинністю, а зараз захищає Батьківщину в АТО.

— Павло, дякуємо вам за те, що в такий важкий час знайшли можливість поспілкуватися з нами. Ви зараз отримуєте третю вищу освіту і служите в АТО. Чим був зумовлений ваш вибір?

— Те, що я зараз навчаюсь в ДонНУ і те, що я зараз захищаю Батьківщину — це дійсно мій внутрішній, усвідомлений вибір. Єдине — у цей важкий час я б хотів більше бачитися зі своїми рідними.

Ви знаєте, у дитинстві я мріяв стати професійним футболістом, почав займатись цим видом спорту у 2001 році. Але перевагу надав спортивній гімнастиці, якою захоплювався з 1996 року. Так, після десяти років тренувань, у 2006, отримав звання кандидата у майстри спорту України зі спортивної гімнастики, а трохи пізніше — у 2009 — звання майстра спорту України.

На жаль, в результаті серйозної травми, не зміг досягти бажаної мрії — отримати звання майстра спорту міжнародного класу зі спортивної гімнастики. У 2008 році я вирішив опанувати новий для мене вид спорту — рукопашний бій, вже через декілька років отримав звання кандидата у майстри спорту України з рукопашного бою. Брав участь приблизно у 500 змаганнях різного рівня: від шкільних до всеукраїнських. Тому можу впевнено сказати, що постійно навчаюсь: отримую нові знання, вчусь перемагати себе, життєві складнощі та просто навчаюсь життю.

— Що спонукає вас до безперервного руху, не дає вам зупинятися?

— Я дуже вдячний своїм батькам за те, що вони виховали мене так: людина приходить в це життя з певною місією, метою, якої необхідно досягти та не бути «cірою масою». Саме отримання вищої освіти та її застосування в роботі дає кожній людині змогу розвинути особистість в необхідному напрямку. На жаль, коли люди не замислюються над своїм майбутнім, вони не розуміють, що втрачають можливість своїм сьогоденням та працею будувати успішне майбутнє.

— Всі ми впевнені, що наше майбутнє — це Україна, і для вас також. Як ви співвідносите «малу Вітчизну» Донецьк та неньку Україну?

— Україна дала мені життя, підтримку, освіту. Патріотизм для мене — це не просто слово, це мої дії, це те, що я роблю для захисту Вітчизни. Так, я в 2013 році закінчив факультет підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Донецького юридичного інституту МВС України. До розгортання збройного конфлікту на Донбасі працював за фахом — оперуповноваженим з боротьби у сфері економічної злочинності. Тепер, крім основного виду діяльності, здійснюю охорону громадського порядку у буферній зоні на території Донецької області, де проводиться антитерористична операція, з метою недопущення паніки серед мирного населення, а також з метою боротьби з мародерами.​

— Чи пов’язуєте Ви своє майбутнє з фахом, який зараз здобуваєте в ДонНУ?

— Так, адже я працюю у відділі боротьби з економічною злочинністю. Знання фінансів мені потрібні для більшого розуміння своєї професії та у відкритті саме причин фінансово-економічних злочинів.

— І наостанок, Павло, що б ви побажали всім студентам, колегам, співвітчизникам?

— Звісно, миру всім нам, і ще завжди вірити в себе, у свої сили, у нашу перемогу!

Ось така в нас вийшла розмова, і ми дуже вдячні, що Павло знайшов час поспілкуватися з нами. Дійсно, побажаємо всього найкращого, миру і перемоги Павлу і всім нам!

Анна Володимирівна Анісімова,
доцент кафедри «Економічна статистика»

Тетяна Іванівна Кравченко,
старший викладач кафедри «Фінанси і банківська справа»

Архіви

Приєднуйтеся до нас