Студенти ДонНУ водили хоровод разом із вінничанами
Дійство відбувалося на мальовничому Вишенському озері. Приєдналися до свята і наші студенти.
Етнофестиваль «Живий вогонь» розпочався з десятої ранку і тривав до пізнього вечора. Він був представлений величезним ярмарком, польовою кухнею, розвагами, виконанням українських пісень. Повсюди стояли скриньки для благодійних внесків на підтримку української армії. На заході продавалися вироби ручної роботи, патріотична символіка, книги українських авторів.
Гості свята могли знайти собі заняття на будь-який смак: майстер-класи з плетіння браслетів, з гончарства, рукоділля. Кожен відпочивав по-своєму: хтось купався, хтось катався на катамарані, а хтось спостерігав за дійством, сидячи на зеленій галявині попід деревами. Веселим видалося обливання водою з пожежної машини всіх охочих. Зважаючи на те, якою спекотною була погода, бажаючих освіжитися виявилось багато.
Ввечері розпочалося справжнє народне гуляння. Зі сцени лунали українські пісні, потішив вінничан український рок-гурт із Одеси «Друже музико». Гості весело танцювали, стрибали, в єдиному пориві кричали українські гасла, підспівували виконавцям. Потішило і виконання відомої повстанської пісні «Лента за лентою», яку вінничани співали разом із гуртом.
Згодом настав час для кульмінаційного дійства свята — видобування живого вогню за допомогою тертя дерев’яної колоди. Цим вогнем підпалили головне вогнище, навколо якого хороводом ходило більше сотні учасників. Усе, що відбувалося, було дуже схоже на святкування Івана Купала.
Студенти ДонНУ теж долучилися до гуляння. Разом із вінничанами водили хороводи, стрибали через вогнище і навіть сфотографувалися з рок-гуртом «Друже музико». Студентка філологічного факультету Анастасія Полегенька говорить, що у Донецьку нічого подібного не бачила. «Тут відчувається справжній народний дух, єдність людей, їх відкритість один до одного», — ділиться враженнями дівчина. Студентка Вікторія Поклонна теж захоплено говорить про загальний настрій фестивалю: «Приємно бачити практично кожного другого у вишиванці чи з українською символікою. У вишитих сорочках були навіть діти. Це дуже добре, що молоде покоління росте саме в такій атмосфері. Я рада, що потрапила на фестиваль».
Катерина Семивол
2 курс, спеціальність «Журналістика»
