Виберіть сторінку

Про донецькі мотиви у Вінницькій школі

Про донецькі мотиви у Вінницькій школі

От і завершується педагогічна практика студентів четвертого курсу філологічного факультету у Вінницькій середній школі № 10. Ще недавно в аудиторії ми давали настанови своїм підопічним, а в стінах школи вже зустріли наших колег. По шкільному коридору мене супроводжує Інна Кузнєцова на заняття у 5-Г, аж тут висипається її 4-Б клас. Вони обожнюють свою нову учительку, і не просто вітаються, а тягнуться доторкнутися до її руки. Це просто чудесно, що відлік нової епохи для них розпочинається з її уроків, діти пам’ятають усі теми з мови і літератури, які вони проходили. Вони толерантні, намагаються згладити своє захоплення практикантами перед шкільною учителькою Ларисою Василівною Левицькою, запевняють, що й її люблять також, адже вона з’явилася першою в їх житті у старшій школі.

Мені цікаво побачити і старшокласників. Практиканти проводжають мене в 11 клас. Я розповідаю учням про наш університет, запрошую стати студентами національного. При виході мою увагу привертають хлопець і дівчина. Ростислав Подольський і Катерина Щербатюк погоджуються сфотографуватися біля меморіальної дошки «кіборгу» — Леоніду Володимировичу Шевчуку, що загинув в аеропорту. Вони мріють стати студентами Донецького національного університету. Від щирого серця хочеться побажати, щоб мрія їх збулася. Юнак — з Донецька, дівчина пише вірші російською про війну на Сході України:

Пройдет десяток лет, никто не вспомнит,
Из-за чего тогда случилась эта бойня.
Лишь матери, познавшие десятки бед,
В потере сыновей найдут ответ!

Іноді тільки доводиться дивуватися, як наші долі переплелися! Воїни з Вінниччини стоять за Україну на Донеччині, а ми приїхали на Поділля з Україною в серці. За її майбутнє вболівають усі, а донецькі мотиви нас об’єднують.

Заступник декана філологічного факультету
з виховної та соціальної роботи Ніна Урсані

Приєднуйтеся до нас