Вінниччина авіаційно-космічна, ракетна та астрономічна
Сьогодні в читальну залі № 2 Наукової бібліотеки ДонНУ імені Василя Стуса напередодні Міжнародного дня авіації та космонавтики пройшов захід «Вінниччина авіаційно-космічна, ракетна та астрономічна». До Стусівського університету з авторською лекцією завітала керівник секції «Астрономія» Малої академії наук України, Відмінник освіти, методист, керівник астрономічного гуртка Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді Надія Іванівна Почапська.
Завідуючий сектором Бібліотека Олена Єдуардівна Ковтонюк підкреслила: «Міжнародний день польоту людини в космос почав відзначатися з 7 квітня 2011 року за рішенням ООН. Дата, 12 квітня, символічна, адже цього дня 1961 року Юрій Олексійович Гагарін став першою людиною у світовій історії, що здійснила політ у космічний простір. В Україні 12 квітня відзначається як День працівників ракетно-космічної галузі».
Надія Іванівна зробила короткий екскурс в історію винайдення та застосування ракети, закцентувала увагу на космічному прориві ХХ ст. Важливим елементом лекції стало висвітлення подільських сторінок історії ракетобудування та авіації. Гостя розповіла про долю Голови Державної комісії по вибору місця для будівництва космодрому Байконур, нашого земляка Василя Івановича Вознюка. Надія Іванівна наголосила, що початок ракетної ери на Поділлі пов’язують з Миколою Івановичем Кибальчичем, який протягом двох місяців жив у с. Жорнище Іллінецького району на Вінниччині, запропонував ідею використання реактивних ракет для висотних польотів, йому також належить ідея дозованої подачі пороху до камери згоряння. Особливий інтерес у аудиторії викликав літак Олександра Можайського, перший у світі літак, який був спроектований, збудований і випробуваний в урочищі Дубина під Вороновицею 1 серпня 1882 року. Ще однією важливою постаттю у галузі ракетобудування став керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру Сергій Павлович Корольов. Надзвичайно цікавою була розповідь про Юрія Кондратюка, який у 1916 році розрахував оптимальну траєкторію польоту до Місяця, яка згодом була названа «Трасою Кондратюка». Не менш інтригуючою була розповідь про долю, ім’я та прізвище Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея): «Народився Олександр Шаргей у 1897 році. Почалася Перша світова війна, революція, і волею долі він служив у Білій армії декілька місяців. Зрозумівши, що йому там не місце, втік додому. Олександр був напівсиротою, залишився без матері. Коли йому було 14 років втратив і батька. Його мачуха і зведена сестра розуміли, що за участь у Білій армії його розстріляють, тому його мачуха знайшла документи Юрія Кондратюка, студента, який помер від тифу, і передала їх Олександру. Документи були без фотографії. Від тоді він став Юрієм Кондратюком. Олександр Шаргей не ризикнув йти в університет, де навчався Юрій Кондратюк, розумів, що друзі і викладачі його впізнають і розкриють. Він вирішив не повертатися і на місце свого навчання, до Петербургу, а зайнявся самореалізацією та самонавчанням. За свій кошт видавав книги, на далекому Сході за Уралом збудував елеватор без єдиного цвяха, який простояв аж до ХХІ століття, за що тримав 7 років ув’язнення. Він натхненно працював над винаходами, які в свої роботі використовують енергію вітру і сонця. Олександр готувався до польоту на Місяць… Місце, де загинув Олександр Шаргей до сьогодні невідоме, дата смерті приблизна».
Лектор із захопленням розповіла про Вінниччину — військово-повітряну столицю України, героїчний подвиг вінничан-льотчиків у зоні ООС, метеоритно-вибуховий кратер Іллінецької астроблеми, вінницькі астероїди та їхніх відкривачів.
Надія Іванівна запросила студентів Стусівського університету приєднатися до безкоштовного астрономічного гуртка та подякувала за плідну співпрацю з Донецьким національним університетом імені Василя Стуса.
