IV Міжнародна науково-практична конференція «Інформація та соціум»
7 червня на факультеті математики та інформаційних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса пройшла IV Міжнародна науково-практична конференція «Інформація та соціум».
Започаткована ще у Донецьку, Міжнародна науково-практична конференція одразу набрала популярності серед фахівців спеціальності «Документознавство та інформаційні технології». Розуміючи важливість такого професійного форуму у розвитку інфраструктури українського документознавства, кафедра інформаціних систем управління факультету математики та інформаційних технологій ДонНУ імені Василя Стуса, яка готує випускників зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», після переїзду до Вінниці відновила її роботу та вже учетверте збирає у Стусівському університеті провідних науковців України.
У роботі конференції взяли участь викладачі кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Одеського національного політехнічного університету, кафедри історії та документознавства Національного авіаційного університету, кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету, кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Академії економічних досліджень Молдови та ін.
Відкриваючи міжнародну науково-практичну конференцію проректор з науково-педагогічної роботи, стратегічного розвитку та інновацій, доктор політичних наук, професор Тетяна Нагорняк привітала учасників заходу та наголосила: “Я рада вас вітати у Стусівському університеті. Ви робите дуже класну справу, я вдячна факультету і кафедрі за ініціативу, яка стала традицією. Хочу нагадати, що поки ми маємо окремі наукові установи, що думають, що вони розробляють науку, яка не входить в аудиторії і не налаштована на виконання регіонального і національного замовлення, — ми не будемо мати науки. Наука має повернутися в університет! І ми краще за інших розуміємо, що таке викладач. Він навчає навчаючись, знає аудит освітнього ринку і ринку праці. Це людина, яка постійно знаходиться в пошуці, тому що підпростає покоління-Z, яке по-іншому сприймає світ. Перша компетенстість 2025 після критичного сприйняття світу — це вміння комунікувати з різними людьми, проблемними категоріями людей, і це така загальна компетенсність, яку не надасть цифрова школа. Відповідно це та компетентість, яка не прив’язана до конкретної спеціальності чи певної професії. Якщо проаналізувати скільки разів людина приймає протягом життя рішення та змінює сфери своєї діяльності, то мінімум — це 6. Сьогодні світ швидкоплинно розвивається, тобто якщо людина після школи вирішила, що вона, наприклад, буде істориком — це не факт, що у своєму житті, в 35-45, вона буде істориком. Завдання вищої школи — надати саме ті компетенстості, які стануть в нагоді при 6-ому працевлаштуванні. І це, в першу чергу, не тільки профільні компетентності, а це компетентності загальної ланки, серед яких: вміння брати на себе відповідальність. комунікувати на різних рівнях. Не буває складних дисциплін, буває складне викладання. Якщо ти маєш матеріал і всебічно розвиваєшся, ти можеш у будь–яких випадках це пояснити. Звісно, є біґ-дата, яка сьогодні використовується майже всіма науками, і міждисциплінарні знання зараз на часі, дійсно є цифрові технології, які роблять людей–президентів. Але всерівно комунікація і емоційний інтелект дуже важливі у сучасному житті. Вважаю, що сьогоднішня конференція — це приклад саме комунікації різних регіонів України, різних професій, різних поглядів«.
Також з вітальним словом до учасників конференції звернулися в. о. декана факультету математики та інформаційних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса, канд. екон. наук, доцент Юрій Шамарін, завідувач кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету імені Василя Стуса, д-р екон. наук, професор Ольга Анісімова. Вони підкреслили важливість конференції та побажали її учасникам плідної роботи та нових відкриттів.
На пленармону засіданні виступили провідні науковці з актуальними доповідями. Завідувач кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Одеського національного політехнічного університету Василь Спрінсян та професор кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Одеського національного політехнічного університету Олена Шевченко доповіли про інноваційну діяльність як чинник підвищення рівня підготовки фахівців з інформаційної, архівної та бібліотечної справи. Про особливості керування підготовкою випускних робіт студентів ЗВО спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» в умовах сьогодення розповіла професор кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету Ірина Шкіцька. Доцент кафедри філології та гуманітарних наук КЗВО «Вінницька академія неперервної освіти» Ольга Кущ запропонувала учасникам конференції цікавий кейс з несловесної техніки як складника теоретичних моделей спілкування. Доцент кафедри історії та документознавства Національного авіаційного університету Світлана Литвинська та доцент кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету імені Василя Стуса Віталіна Юрченко окреслили веб-сайт як комунікаційний канал і джерело інформації у сфері авіаційної безпеки. Про сучасні інформаційні системи підтримки прийняття управлінських рішень розповів старший викладач кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету імені Василя Стуса Олексій Прігунов.
У рамках конференції працювало 5 секційних засідань: «Соціальні комунікації та інформаційно-документні системи», «Архівна та бібліотечна справа в інформаційному суспільстві», «Інформаційні технології у документознавстві», «Безпека інформаційних систем», «Прикладні аспекти використання інформаційних систем».
Особливу увагу дослідників привернули питання теорії, історії та організації діловодства, організації та технології документування, спеціального діловодства, основними складовими яких є підготовка наукових кадрів, документознавча освіта, система професійних видань, розвиток документознавчої термінології тощо.
Учасники IV Міжнародної науково-практичної конференції «Інформація та соціум» обговорили такі актуальні теми: інформаційні ресурси в системі менеджмент-економіка-бізнес; інформаційна платформа кадрового забезпечення, маркетинг інформаційних продуктів та послуг; соціальні комунікації та інформаційно-документні системи; архівна та бібліотечна справа в інформаційному суспільстві; інформаційні технології у документознавстві; безпека інформаційних систем; прикладні аспекти використання інформаційних систем; лінгвістичні параметри інформації та соціуму тощо.
