Виберіть сторінку

Засідання Ради з якості вищої освіти

Засідання Ради з якості вищої освіти

У Стусівському університеті 27 лютого відбулося чергове засідання Ради з якості вищої освіти. Його відкрив ректор Донецького національного університету імені Василя Стуса Роман Гринюк, окресливши перелік питань насиченого порядку денного.

Про результати узагальнення та складання реєстру локальних нормативних актів Університету, зміни до Положення про Раду з якості вищої освіти у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса проінформував помічник ректора з організаційно-правових питань Владислав Бурдига. Він презентував реєстр локальних актів, узагальнених загальним відділом, які розміщені на порталі Університету, який доступний для усіх працівників. Владислав Олегович наголосив, що слідкувати за актуальністю документів буде загальний відділ. Окреслюючи зміни до Положення про Раду з якості вищої освіти у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, доповідач акцентував увагу на узаконенні способу зібрань у скороченому складі за участі голови, заступника голови, секретаря Ради, проректорів, деканів та голів комітетів.

Завідувач навчального відділу Оксана Євтухова доповіла про якість освіти в Університеті (за результатами зимової екзаменаційної сесії). Вона наголосила, що 2019 рік пройшов під гаслом якості освіти. Оксана Володимирівна підкреслила, що лідерські позиції щодо найменшої кількості незадовільних оцінок у здобувачів вищої освіти за результатами зимової екзаменаційної сесії продемонстрували філологічний факультет і факультет історії та міжнародних відносин. Підсумовуючи свою доповідь, Оксана Володимирівна наголосила, що якість повинна починатися з кожного з нас.

Про затвердження Методичних рекомендацій до написання бакалаврських робіт проінформувала завідувач кафедри інформаційних систем управління Ольга Анісімова. Вона акцентувала увагу на порядку захисту кваліфікаційної роботи та вимогах до використаної літератури.

Декан філологічного факультету Анатолій Загнітко та старший викладач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики заступник декана з навчальної роботи, експерт з акредитації освітніх програм Ірина Паніна доповіли про статус гаранта, керівника проєктної групи, членів проєктних груп і груп забезпечення, поширення культури якості в Університеті, курс  Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для експертів з акредитації освітніх програм: досвід для випускових кафедр. Анатолій Панасович окреслив перелік понять започаткування та провадження ліцензованої освітньої діяльності, зокрема ліцензування, спеціальність, група забезпечення спеціальності, проєктна група спеціальності, керівник групи забезпечення спеціальності, керівник проєктної групи спеціальності, кваліфікація відповідно до спеціальності, моніторинг освітньої діяльності. Доповідач  акцентував увагу на основних поняттях акредитації освітніх програм, а саме: проєктній групі освітньої програми, гаранті освітньої програми, групі забезпечення освітньої програми, прозорому висвітленні процесу провадження і результатів моніторингу освітньої програми на офіційних ресурсах Університету. Розповідаючи про статус групи забезпечення спеціальності, Анатолій Панасович продемонстрував формулу, відповідно до якої розраховується достатня кількість членів групи забезпечення:  Достатня кількість членів групи = Фактична кількість (сума) студентів за спеціальністю (на усіх рівнях вищої освіти за усіма формами навчання) / 30. Спікер детально зупинився на основних вимогах до складу групи забезпечення спеціальності та структурі групи. Анатолій Панасович підкреслив, що науково-педагогічний працівник може бути членом групи забезпечення лише за однією спеціальністю; член групи забезпечення може бути водночас гарантом лише однієї освітньої програми або керівником групи забезпечення спеціальності (спеціальності на кафедрі). Винятком є лише така ситуація, коли керівник групи забезпечення спеціальності є водночас гарантом освітньої програми за цією ж спеціальністю на третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівні. Анатолій Панасович розповів про обов’язки керівника групи забезпечення спеціальності (на кафедрі). Завдяки ґрунтовним поясненням спікера члени Ради з якості вищої освіти також ознайомилися зі складом, вимогами та організацією роботи проєктної групи спеціальності, вимогами до кандидатури та обов’язками керівника проєктної групи спеціальності, статусом гаранта освітньої програми, зокрема: вимогами до кандидатури, його функцій з розроблення освітньої програми, акредитації ОП. Доповідач також окреслив дефініцію моніторингу якості освітнього процесу, розповів про актуальність проведення моніторингових досліджень, мету і завдання моніторингу, систему моніторингу якості освіти, види контролю під час моніторингу якості, інформаційний фонд моніторингу, організацію й управління моніторингом.

 Роман Федорович запропонував ознайомити з матеріалами доповіді усіх викладачів Університету. Ректор акцентував увагу на методах стимулювання гарантів ОП. Анатолій Панасович запропонував такі види стимулювання: квоти у розподілі навчального навантаження; заохочення, що не суперечить чинним локальним актам Університету; підняття морального авторитету, статусної ролі гаранта, подяка ректора.

Перший проректор Тетяна Нагорняк подякувала Анатолію Загнітко за копітку працю. Вона запропонувала внести у протокол засідання прохання щодо ознайомлення з цим документом безпосердньо кожного викладача на факультетах. Тетяна Леонтіївна звернулася до голови комітету з рейтингування та завідувача навчального відділу з проханням розглянути на своїх комітетах можливість внесення заохочення до документів про розподіл навантаження між викладачами кафедр та Положення про рейтингування викладачів, кафедр, факультетів.

Ірина Паніна підкреслила, що задача якісних змін в системі вищої освіти – повернути українську вищу освіту до європейського освітнього простору. Доповідач окреслила основні акценти внутрішньої системи забезпеченості якості вищої освіти: запровадження внутрішньої системи забезпечення якості спирається на унікальну внутрішню культуру ЗВО, в основі якої довіра, його місію, традиції, відповідну політику якості, взаємоповагу між усіма членами університетської спільноти; центр внутрішнього забезпечення якості (ДонНУ імені Василя Стуса – Рада з якості вищої освіти); роль і значення інших університетських підрозділів – всі розділяють відповідальність за якість університету в рамках своїх повноважень; документальне і програмне забезпечення необхідних процедур; регулярні онлайн-опитування студентів; опитування випускників і працедавців; забезпечення академічної доброчесності; підвищення кваліфікації (професійний розвиток) викладачів; лідерство. Доповідач акцентувала увагу на новаціях в процедурі акредитації ОП: конкурсний відбір, навчання та подальше оцінювання експертів з акредитації; наявність чітких критеріїв оцінювання якості освітніх програм; попереднє вивчення відомостей про самооцінювання групою незалежних експертів; електронний документообіг; нові вимоги до складу групи забезпечення освітньої програми; здобувач освіти – член експертної групи; основне джерело інформації – спілкування з представниками ЗВО; можливість акредитації декількох ОП в межах спеціальності; відсутність комплексних контрольних робіт; відсутність вимог щодо показників якості та успішності навчання студентів. Також Ірина Геннадіївна розповіла про вимоги до галузевих експертів Ради та його основні обов’язки і функції.

Роман Федорович подякував доповідачам та запропонував створити дорожню карту механізму  реалізації  Кодексу академічної доброчесності та корпоративної етики ДонНУ імені Василя Стуса.

Тетяна Леонтіївна запропонувала додати до протоколу наступне: з метою врахування досвіду науково-педагогічних працівників університетів, експертів Національного агентства з якості вищої освіти  в межах моніторингу освітніх програм, за якими ведеться підготовка здобувачів вищої освіти, провести низку тренінгів та круглих столів в Університеті, і на факультетах відповідно.

Про стан підготовки до акредитації PhD-програм, результати моніторингу локальних актів щодо підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти розповів проректор з наукової роботи Ілля Хаджинов. Він повідомив, що триває підготовка до акредитації 3 PhD-програм: «Економіка», «Політологія» та «Міжнародні економічні відносини», розповів про стан підготовки акредитаційних справ. Ілля Васильович проінформував про результати розроблення дорожньої карти, відповідно до якої члени засідання мають обговорити і затвердити освітньо-наукові  програми 2020 року на тих спеціальностях, на яких було оголошено набір. Проректор з наукової роботи ознайомив усіх присутніх із основними новаціями освітньо-наукових програм, серед яких: 40 кредитів; аудиторне навантаження –25 % від загальної кількості; вибіркові дисципліни 2 по 5. Члени Ради з якості вищої освіти обговорили проєкти PhD-програм.

Наступним питанням порядку денного стало менторство і самоврядування в Університеті, запровадження ціннісної парадигми взаємовідносин: учень-учитель-колега-партнер-учень. Студент 4-го курсу факультету інформаційних і прикладних технологій Олег Гук-Сатайкін розпочав свою доповідь з відомого вислову Джейна Харта: «Роль сучасного ментора з навчання – формувати та підтримувати впевнених у собі і самодостатніх сучасних професіоналів, які максимально використовують можливості та навчаються з різного досвіду заради саморозвитку. Йдеться зовсім не про розробку навчального плану, його подання та структурування». Олег Ігорович підкреслив, що в умовах інформаційного суспільства кардинально змінюються ролі викладача та студента: викладач вже не є єдиним джерелом знань, а студент – лише реципієнтом. Доповідач акцентував увагу на трансформуванні природи взаємодії викладача в навчальний і позанавчальний час, домінуванні концепції навчання протягом всього життя, новому форматі взаємодії викладача зі студентом – менторству. Олег Ігорович окреслив етимологію слова «ментор», розповів, що саме слово походить від імені героя «Іліади» та «Одіссеї» Ментора, який був другом і наставником. Спікер розмежував дефініції «ментор» як людину, яка допомагає, коли цього потребує підопічний та «наставника» як людину, яка має інтерес до розвитку знань та намагається вчити підопічного. За словами Олега Ігоровича, сучасний ментор – це наставник, який має особистий досвід успіху й готовий поділитися ним зі своїм підопічним. Доповідач розглянув класичні моделі менторства та основні функції ментора, детально проаналізував форми реалізації наставництва, зокрема: один на один, командне наставництво та групове наставництво. Олег Ігорович окремо зупинися на моделі менторства, що діє у Стусівському університеті: (І) викладач – викладач; (ІІ) керівництво факультету (декан, заступники декана, завідувачі кафедрами) – викладач; (ІІІ) викладач – студент; (ІV) керівництво факультету – студент; (V) студент – студент; (VІ) керівництво університету – співробітники; (VІІ) керівництво університету – студенти. Також в.о Голови Студентської ради проаналізував переваги та недоліки присутності ментора-студента для групи першокурсників. Він наголосив, що Студентське самоврядування – це середовище, де формуються ментори.

Ректор Стусівського університету запропонував розглянути менторство як один із аспектів впливу на зменшення кількості відрахування студентів.

Ще одним питанням порядку денного став аналіз наповненості актуальною інформацією вкладки «Абітурієнт» на офіційному сайті Університету. Відповідальний секретар Приймальної комісії Юля Окуньовська проінформувала, що в січні-лютому 2020 року було оновлено інформацію щодо вступної кампанії поточного року на офіційному сайті Університету згідно Правил прийому до Донецького національного університету імені Василя Стуса 2020. Вона наголосила на активності усіх наявних 19 вкладок, які належно наповнені актуальною інформацією щодо вступу і наявності архівних матеріалів Вступної кампанії 2019. Юля Вікторівна закликала представників факультетів звернути особливу увагу на вкладки: «Курси підготовки до вступу у ЗВО», «Бакалавріат», «Магістратура», «Аспірантура», «Іноземному абітурієнту», «День відкритих дверей», у яких розміщено інформацію про актуальні конкурсні пропозиції, етапи вступу, перелік необхідних документів для ПЗСО, ОКР «МС», СО «Бакалавр». Доповідач акцентувала увагу на вкладці «Поселення в гуртожитки», яка містить карту наявних гуртожитків, орієнтованих цін за проживання, механізм подачі електронної заяви з посиланням на сайт реєстрації. Також представниками Приймальної комісії доповнено розділ «Питання-відповіді»  особливостями вступу 2020 року.

Про можливості участі в програмах академічної мобільності та інтернаціоаналізації доповіла проректор з науково-педагогічної і соціальної роботи та міжнародної співпраці Тетяна Орєхова. Вона прозвітувала про результати 3 засідання комітету з академічної мобільності та інтернаціоналізації за участі студентів факультету історії та міжнародних відносин, розповіла про моніторинг результатів академічної мобільності, презентувала академічні підходи до формування програм подвійних дипломів. Члени Ради з якості вищої освіти розглянули та підтримали кандидатури для участі у програмах академічної мобільності серед представників професорсько-викладацького складу та співробітників Університету.

 Олена Топчій

Приєднуйтеся до нас