Виберіть сторінку

50-ті роковини від початку «великого погрому» – операції КДБ «Блок» проти українських дисидентів

50-ті роковини від початку «великого погрому» – операції КДБ «Блок» проти українських дисидентів

Колектив Донецького національного університету імені Василя Стуса разом з усією Україною відзначає 50-ті роковини від початку «великого погрому» – операції КДБ «Блок» проти українських дисидентів та згадує борців за вільну демократичну Україну, представників свідомої української інтелігенції.
12 – 14 січня 1972 року КГБ УРСР розпочав «операцію «Блок», заарештувавши велику групу українських дисидентів. Серед них найвідоміші й знакові постаті – поет, перекладач, правозахисник, випускник Стусівського університету Василь Стус, публіцист i літературний критик В’ячеслав Чорновіл, мислитель і філософ Євген Сверстюк, літературознавець і мовознавець Іван Світличний, правозахисник і релігійний діяч Іван Гель, письменниця і поетеса Ірина Стасів-Калинець, математик i публіцист Леонід Плющ, лікар і громадський діяч Микола Плахотнюк, правозахисник і публіцист Зіновій Антонюк, мистець-реставратор та інженер-механік Олесь Сергієнко, поет-шістдесятник Іван Коваленко, журналіст і письменник Михайло Осадчий, митець-килимар Стефанія Шабатура, громадський діяч, в’язень польських тюрем і радянських таборів Данило Шумук.
Загалом у 1972 році в Україні було заарештовано близько 100 осіб, понад 80 із них було засуджено за антирадянську діяльність.
12 січня 1972 року заарештовано Василя Стуса та звинувачено у проведенні антирадянської агітації й пропаганди. Йому інкримінували 14 віршів та 10 правозахисних літературознавчих статей. Серед них есе про творчість Павла Тичини «Феномен доби». 7 вересня Київський обласний суд засудив Василя Семеновича за ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання.
«Судові процеси 1972-73 років на Україні – це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любові до свого народу», – писав Василь Стус у своєму публіцистичному листі «Я обвинувачую».
Незважаючи на важку, а часом і трагічну долю, дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури, становлення незалежної української держави!

Архіви

Приєднуйтеся до нас