Світлій пам’яті Почесного доктора Стусівського університету Івана Дзюби
Колектив Донецького національного університету імені Василя Стуса вшановує світлу пам’ять нашого випускника, Почесного доктора Стусівського університету Івана Михайловича Дзюби…
«Минає 91 рік від дня народження мислителя, видатного вченого, академіка НАН України Івана Дзюби. За влучним висловом Президента НАН України академіка Бориса Патона він був «совістю української нації». Закінчивши Донецький національний університет імені Василя Стуса, усе життя підтримував зв‘язки зі стусівцями. Йому було присуджено звання «Почесний доктор Донецького національного університету імені Василя Стуса». Зустрічі з академіком Іваном Дзюбою були наповнені творчою енергетикою Його Слова. Незабутнє враження справила його доповідь «Донецька складова української культури», виголошена на Конгресі Міжнародної асоціації україністів у Донецьку. Атлантида Івана Дзюби – це той мистецький простір, у якому людина відчуває себе Особистістю. Філолог за освітою – він усе життя плекав Рідне слово, шанував кожну мить спілкування з Альма матер. У його спогадах легко прочитати історію Університету в особах дорогих для нього викладачів», – згадує декан факультету філології, психології та іноземних мов ДонНУ імені Василя Стуса, доктор філологічних наук, професор Анатолій Загнітко.
Іван Михайлович Дзюба – Людина-епоха, Титан думки і слова, інтелектуальний лідер і прапор шістдесятницького руху, провідник національного та духовного відродження України, видатний письменник, літературознавець, критик, науковець, академік НАН України, громадський діяч, дисидент, Герой України, взірець відважності, незламності й непереможної сили духу!
Іван Михайлович присвятив своє життя розбудові національної ідеї української держави, створив неперевершені сторінки історії української та інших літератур і культур, викінчено зінтерпретував константи духовної, літературно-мистецької та національно-мовної соборності усіх українських земель.
Іван Дзюба натхненно працював над проблемами статусу української мови, її націєтвірного і націєутверджувального значення. Його праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?» і в наш час є надзвичайно актуальною та запитуваною. Напрацювання Івани Дзюби становлять міцний фундамент для розширення українських історико-літературних, мовно-культурних та інших студій.
Іван Михайлович Дзюба народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району Донецької області. Після закінчення середньої школи в місті Докучаєвську навчався на філологічному факультету Донецького педагогічного інституту. Ще студентом виявив себе талановитим критиком, друкуючи у донецькій періодиці статті про художні твори сучасників.
Після закінчення у 1953 році педагогічного інституту, навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН України. Працював у видавництвах і періодичній пресі.
31 липня 1963 року взяв участь в несанкціонованому творчому вечорі в Першотравневому парку Києва, присвяченому 50-річчю з дня смерті Лесі Українки.
У вересні 1965 року на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» разом із Василем Стусом і В’ячеславом Чорноволом вийшов на сцену з першим у СРСР публічним протестом проти політики влади, оприлюднивши інформацію про таємні арешти української творчої інтелігенції.
У 70-х роках зазнав переслідувань влади за погляди, висловлені в окремих публікаціях.
1973 року Київський обласний суд засудив його до 5 років ув’язнення і 5 років заслання за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».
Восени 1989 року став одним із засновників «Народного Руху України».
З 1991 – головний редактор журналу «Сучасність», згодом – голова редакційної ради.
Із 17 листопада 1992 року по 19 серпня 1994 року – міністр культури України.
У 1999–2005 роках Іван Дзюба очолював Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Один із засновників ініціативної групи «Першого грудня», її учасник у 2011–2019 роках.
Іван Дзюба помер 22 лютого 2022 року в 90-річному віці в Києві.
Людина живе доки живе пам’ять про неї. Світла та вічна пам’ять Івану Михайловичу Дзюбі…
Анатолій Загнітко й Олена Топчій
