Інтерв’ю з представником ННІПН

Сергій РАДІО, проректор з наукової роботи, доцент кафедри фундаментальної та прикладної хімії

 

Хімія – це більше, ніж ви очікуєте: враження Андрія Рисіча від початку семестрового навчання в Ризькому технічному університеті

 

Про хімію без романтизації, але з глибоким розумінням її значення – погляд Андрія РИСІЧА, магістранта-хіміка ДонНУ імені Василя Стуса, який зараз проходить семестрове навчання за програмою академічної мобільності Erasmus+ в Ризькому технічному університеті.

 

Андрію, чому Ви вирішили взяти участь у міжнародній академічній мобільності під час навчання в магістратурі й чому обрали саме Ризький технічний університет як університет прийому?

 

У першу чергу хотілося б зазначити, що я завжди мріяв побувати у Європі, однак не встиг через війну, що розгорнулася в нашій країні. Тож коли правила виїзду для військовозобов’язаних змінили у серпні 2025 року, я зрозумів, що це мій шанс не лише відвідати Європу, а й ближче познайомитися з їхньою системою освіти у сфері хімії, їхніми поглядами на сучасні хімічні проблеми та актуальні теми досліджень. Також для мене було важливо побачити й, можливо, попрацювати в сучасно обладнаних лабораторіях на приладах, які, на жаль, недоступні в моєму університеті.

 

Які очікування Ви мали перед початком навчання в Латвії – і чи вже щось із цього справдилося?

 

Загалом я не очікував нічого надзвичайного. Із розповідей знайомих я приблизно знав, що навчання тут трохи відрізняється від нашого – так і виявилося. Як такої сформованої навчальної групи в мене немає: на кожному обраному мною предметі присутні різні люди й у різній кількості. Можливо, я очікував, що буде складно перелаштуватися на термінологію англійською мовою, але під час прослуховування лекцій я досить швидко почав розуміти, про що саме йдеться.

 

Які навчальні дисципліни або модулі Ви вивчаєте у RTU цього семестру й наскільки вони ідентичні тим, які Ви мали б опановувати в ДонНУ імені Василя Стуса?

 

В RTU я маю лише два предмети виключно хімічного спрямування – «Ядерно-магнітно-резонансна спектроскопія» та «Хроматографія і мас-спектрометрія». В цілому вони певною мірою можуть бути пов’язані з дисципліною, яку я мав би вивчати в ДонНУ – «Методологія та методи дослідження речовин та реакцій». Решта предметів у Ризькому технічному університеті в мене пов’язана з екологією. Це такі предмети, як «Концепції та технології управління відходами», «Екологічні технології» та «Екодизайн та аналіз життєвого циклу». Окрім цих навчальних дисциплін, я також записався на додатковий спортивний курс з пілатесу, щоб підтримувати себе в тонусі (прим., в Україні Андрій займався гандболом і виступав у Чемпіонаті України).

 

Чи відрізняється підхід до викладання хімічних дисциплін від того, до якого Ви звикли в Україні?

 

Наразі складно робити висновки, оскільки на початку семестру розпочалися заняття лише з кількох дисциплін, а решта стартує протягом найближчих 1–2 тижнів. Водночас уже можна відзначити певні особливості організації навчального процесу. Заняття проходять в аудиторіях, оснащених мультимедійним обладнанням, із використанням презентаційних матеріалів. Ніхто не вимагає писати лекції під диктовку. Після опрацювання теми викладачі можуть запропонувати домашні завдання та детально пояснити алгоритм їх виконання на дошці. У межах занять, що поєднують теоретичну й практичну складові, інколи пропонуються інтерактивні або креативні завдання, які виконуються безпосередньо під час пари в обмежений час із подальшим представленням результатів.

 

Що тебе найбільше здивувало в організації освітнього процесу або лабораторних занять?

 

Як таких сильних здивувань не було. Хіба що система реєстрації відвідуваності занять за допомогою мобільного додатка та NFC-чипа, який розміщений біля кожної аудиторії й який потрібно зчитувати, коли приходиш на заняття. Також цікавим здається підхід до викладання кожного предмета. Один предмет може читати кілька викладачів, кожен з яких читає частину курсу, в якій розбирається найкраще, або займається науковою роботою в цій сфері.

 

Чи маєте можливість працювати із сучасним лабораторним обладнанням або методами аналізу?

 

Поки що такої можливості не було, однак нам обіцяли кілька лабораторних робіт із використанням сучасного рідинного хроматографа та мас-спектрометра Thermo Fisher Scientific Orbitrap Exploris 120 (LC-MS).

 

Наскільки міжнародним є студентське середовище у Вашій новій групі?

 

У мене немає сталої навчальної групи, однак на всіх предметах, які я вивчаю, присутні переважно міжнародні студенти – як ті, хто навчається за програмою Erasmus, так і студенти, що здобувають освіту в RTU на постійній основі. Серед них багато представників Індії, Шрі-Ланки, країн Південної Африки та Туреччини. Також є українці, азербайджанці, китайці, японці, казахи, студенти з різних куточків Європейського Союзу та представники інших країн.

Загалом у RTU навчається близько 15 000 студентів, з яких приблизно 6 000 є міжнародними.

 

Якою мовою відбувається навчання та щоденна академічна комунікація? Що допомагає Вам ефективно комунікувати з одногрупниками?

 

Навчання та академічна комунікація відбуваються повністю англійською мовою. Проблем із розумінням, принаймні викладачів, у мене немає – вони добре володіють мовою, без складних для сприйняття акцентів.

Що стосується студентів, іноді буває складно сприймати окремі акценти, зокрема французький або акценти представників Індії та країн Східної Африки. Однак усі розуміють, що перебувають не у своїй рідній країні й спілкуються нерідною мовою, тому жодних проблем не виникає, якщо співрозмовник просить повторити сказане кілька разів.

 

Чи легко було адаптуватися до нового академічного й культурного середовища?

 

Так, як я вже зазначав, більшість місцевих розуміє, що ми – міжнародні студенти, які не знайомі з цією країною та її звичаями. Тому ставлення з боку всіх є лояльним.

 

Як до студентів із України ставляться в RTU?

 

Як і до будь яких інших міжнародних студентів

 

Чи відчуваєте Ви, що під час академічної мобільності представляєте не лише себе, а й хімічну школу Донецького університету?

 

У мене є відчуття, що я представляю хімічну школу України загалом, адже серед усіх міжнародних студентів із різних куточків світу, з якими я познайомився за цей час (окрім тих, хто безпосередньо відвідує заняття саме хімічного спрямування – це близько десяти осіб), я не зустрів жодного хіміка!

 

Чи цікавляться Ваші одногрупники ситуацією в Україні та українською освітою?

 

Не сказав би, що я багато спілкуюся з одногрупниками безпосередньо з моїх навчальних груп. Під час занять ми зазвичай взаємодіємо лише в межах завдань, призначених викладачем для виконання в групах.

Однак студенти, які приїхали до Риги на семестрове навчання за програмою Erasmus, як і я, та з якими я познайомився під час орієнтаційного тижня перед початком навчання, цікавляться ситуацією в Україні й висловлюють щирі співчуття.

 

Як цей семестр за кордоном впливає на Ваше бачення майбутньої наукової або професійної кар’єри?

 

Це однозначно вагомий плюс для моєї майбутньої кар’єри, адже це можливість передусім ближче познайомитися з європейською науковою спільнотою, її підходами до хімії та методиками проведення хімічних досліджень, які, на жаль, в Україні наразі є обмеженими або недоступними.

Окрім того, програма Erasmus має надзвичайно широку міжнародну спільноту, і стати її частиною – на мою думку, це чудова можливість у подальшому знаходити нові контакти та наукові ідеї.

 

Чи розглядаєте Ви можливість подальшої участі в міжнародних проєктах, аспірантурі або програмах подвійних дипломів?

 

Так, мені дуже цікава будь-яка можливість дізнатися щось нове, пов’язане з хімією, особливо коли такі програми ще й дають змогу познайомитися з багатьма цікавими людьми, завести нових друзів, дізнатися більше про культури інших країн і водночас популяризувати серед них нашу українську культуру.

 

Які навички або компетентності, на Вашу думку, Ви точно привезете з собою після повернення?

 

Як мінімум – величезний словниковий запас жартів і навіть трохи неформальної лексики різними мовами світу (жартую!)

Якщо серйозно, то насамперед це будуть знання у сфері екології, екологічних технологій та менеджменту відходів, що, на мою думку, будуть дуже важливими і корисними у майбутньому для відбудови нашої країни. Окрім цього, сподіваюся здобути цінні знання та практичні навички роботи з таким складним і високоточним обладнанням, як рідинний хроматограф із мас-спектрометром.

 

Що б Ви порадили студентам-хімікам, які лише замислюються над академічною мобільністю, або потенційним вступникам на навчання за спеціальністю Е3 Хімія в ДонНУ імені Василя Стуса?

 

Потенційним вступникам я б порадив насамперед замислитися, чи вони справді розуміють, що таке хімія, і чому хочуть обрати саме цю науку. Власний досвід навчання показав мені, що університетська хімія значно глибша й ширша, ніж шкільні уявлення про неї. Це наука, що вимагає зосередженості, терпіння й системного мислення; інколи вона стримана й непомітна, інколи яскраво «кольорова» й «вибухова», але завжди логічна, точна й змістовна. Саме в цій строгості й криється її сила. Хімія є фундаментом сучасних технологій, медицини, матеріалознавства та енергетики й тому має виняткове значення для розвитку суспільства. Вона безперервно розвивається разом із прагненням людства зрозуміти, як улаштований світ на найглибшому рівні.

Це сфера, де фахівці завжди матимуть на вибір різні вакансії в лабораторіях та дослідницьких центрах, завжди матимуть роботу та теми для досліджень. Однак вкладати у це доведеться немало, адже хімія – складна, і потрібно прикласти чимало зусиль, щоб бути хоч на 2-3 % переконаним, що ти її розумієш (звісно, це не так – насправді ніхто її повністю не розуміє). Але якщо ти обрав цей шлях і не здався, пройшов увесь шлях і отримав свій диплом бакалавра, хімія сама натякне тобі, що на цьому не варто зупинятися, бо знання, які ти можеш отримати, – безмежні!

Що стосується студентів, які лише замислюються над мобільністю – про що ви собі думаєте? Життя одне, і варто хапатися за кожен шанс спробувати чи навчитися чогось нового! Академічна мобільність – це не лише про навчання. Це про навички комунікації та практику англійської (чи будь-якої іншої) мови, що однозначно стане вам у пригоді як у житті, так і в подальшій науковій роботі. Це про нових друзів, нові країни, нові місця та спогади, що залишаться з вами до кінця життя. Це про самостійність та здатність долати всі труднощі, шукати підтримку або підтримувати інших. І, врешті-решт, це про можливість дізнатися та спробувати щось нове, пов’язане з наукою, яку ви любите (я сподіваюся)!

Тому якщо хтось досі сумнівається, я рекомендую спробувати – а потім можна закидати мене помідорами, якщо вам не сподобається.

 

Якими трьома словами Ви б найкраще описали свій досвід навчання в Латвії на цьому етапі?

 

Інтригуюче, весело, далеко!

 

Що для Вас особисто означає бути українським студентом у міжнародному академічному просторі сьогодні?

 

Для мене це означає, що я просто не можу дозволити собі впасти лицем у бруд і мушу показати всім, що українці можуть бути чудовими науковцями, гарними друзями, веселими компаньйонами та, загалом, прекрасними людьми.