«Лабораторія. Мости. Краєвиди»: досвід навчання магістранта-хіміка ДонНУ імені Василя Стуса в Карловому університеті

Наталія СТЕБЛИНА, в.о. завідувача кафедри журналістики та соціальних комунікацій ДонНУ імені Василя Стуса

Сергій РАДІО, проректор з наукової роботи ДонНУ імені Василя Стуса

 

«Лабораторія. Мости. Краєвиди»: досвід навчання магістранта-хіміка ДонНУ імені Василя Стуса в Карловому університеті

 

Міжнародна академічна мобільність відкриває для студентів нові можливості – від знайомства з сучасною дослідницькою інфраструктурою до роботи в міжнародному науковому середовищі та набуття важливого професійного досвіду. Для студентів-хіміків ДонНУ імені Василя Стуса такі програми стають важливим кроком до інтеграції до європейського дослідницького простору.

Від початку другого семестру 2025/26 навчального року магістрант спеціальності «Хімія» Олексій ЛЕТА перебуває на семестровому навчанні й дослідженнях у Карловому університеті (Чеська Республіка) в межах програми міжнародної академічної мобільності. У розмові він ділиться враженнями від роботи в сучасній дослідній лабораторії, розповідає про нові інструментальні методи, з якими має можливість працювати, про міжнародне академічне середовище, а також про те, як цей досвід впливає на його професійні плани й бачення майбутньої наукової кар՚єри.

 

Початок академічної мобільності

 

Олексію, що стало для Вас основною мотивацією взяти участь у міжнародній академічній мобільності під час навчання в магістратурі? Чому університетом прийому Ви обрали саме Карлов університет?

Я вирішив стати учасником програми мобільності, тому що мені було цікаво отримати такий досвід і побачити, як це відбувається на практиці. Під час навчання на бакалавраті я не скористався такою можливістю, тож коли вона з’явилася вже на другому році магістратури, я вирішив не втрачати цей шанс. Тим більше, йшлося про навчання в одному з найкращих університетів Європи.

Саме Карлів університет я обрав через його високий авторитет, сильні академічні традиції та можливість навчатися в міжнародному середовищі. Для мене це був шанс не лише здобути новий академічний досвід, а й особисто розширити свій кругозір.

 

Які очікування Ви мали перед початком наукової мобільності в Чеській Республіці? Чи вже можете сказати, що частина з них справдилася або, навпаки, була переосмислена?

Чесно кажучи, напевно, жодне з моїх очікувань не збулося, і це навіть плюс. Почнімо з того, що я навіть не міг уявити, що некомерційні лабораторії можуть бути настільки потужно обладнані – “до зубів”.

Також мене дуже приємно здивував колектив. До приїзду я не мав сформованого уявлення про чеських науковців, але виявилося, що це дуже відкриті, доброзичливі люди, які легко йдуть на контакт і завжди готові допомогти. Тому можу сказати, що частина моїх очікувань не просто справдилася, а й перевершила їх.

 

Дослідження й академічний досвід

 

Ви берете участь у мобільності на етапі, коли освітня складова магістерської програми фактично завершена і основний фокус зосереджений на виконанні магістерської роботи. Наскільки умови проведення досліджень у Карловому університеті є подібними до або відмінними від тих, які Ви мали в ДонНУ імені Василя Стуса?

У Карловому університеті я побачив дуже високий рівень технічного оснащення лабораторій, а також ширші можливості для використання сучасного обладнання. Водночас я не сказав би, що це привід для прямого протиставлення умовам в ДонНУ імені Василя Стуса. Багато в чому йдеться про різний масштаб ресурсів і різні організаційні можливості. Навчання в Донецькому університеті дало мені міцну теоретичну базу, розуміння наукової роботи та підготовку, завдяки якій я можу повноцінно включатися в дослідження вже тут. Тому для мене ця мобільність – це насамперед можливість доповнити отриманий в Україні досвід новими практиками, інструментами та підходами.

 

Що Вас найбільше здивувало або приємно вразило в організації роботи дослідної лабораторії?

Думаю, без сумніву, найбільше мене вразила саме автоматизація проведення дослідів. Під час виконання досліджень на обертально-кільцевому дисковому електроді (RRDE) мені достатньо було лише внести в систему свій зразок, запрограмувати певну послідовність операцій і, звісно, переконатися, що до електродів під’єднано правильні контакти. Після цього я міг запустити дослід і залишити його на ніч. Програма могла навіть вмикати та вимикати подачу азоту або кисню в комірку завдяки зовнішньому скрипту. За потреби я також міг у будь-який час віддалено контролювати роботу пристрою, наприклад, якщо забув додати в чергу виконання якусь методику або запустив дослід із неправильними параметрами.

 

З яким лабораторним обладнанням, інструментальними методами аналізу чи експериментальними підходами Ви працюєте під час мобільності? Чи є щось принципово нове для Вас?

Для мене новим є майже все: методика синтезу наночасточок, RRDE, згаданий мною раніше, SEM-EDX, X-ray Photoelectron Spectroscopy. У певному сенсі це нагадує мої відчуття з першого курсу бакалаврату після школи, коли нам уперше дали в руки реагенти й навчили титрувати. Тобто це знову про новий досвід, нові інструменти й поступове занурення в практичну роботу.

 

Чи маєте Ви можливість брати участь у семінарах, групових обговореннях або внутрішніх наукових заходах лабораторії?

Так, у моїй групі щосереди відбуваються зустрічі, під час яких кожен учасник може порушити цікаве для себе питання або представити свої результати досліджень.

 

Міжнародне середовище та інтеграція

 

Наскільки міжнародним є студентське й дослідницьке середовище у Вашій науковій групі? Представники яких країн там працюють або навчаються?

Склад колективу дуже різноманітний, навіть інтернаціональний. Окрім чехів, тут зібралися дослідники з різних куточків світу, зокрема з Іспанії, Індії та Ірану. Також у групі багато науковців з України, і в перший день в університеті це стало для мене приємною несподіванкою.

 

Якою мовою відбувається щоденна академічна комунікація в лабораторії? Що допомагає Вам ефективно спілкуватися з іншими магістрантами та науковими співробітниками?

Щоденна академічна комунікація в лабораторії відбувається англійською мовою, і навіть поза межами університету складається враження, що тут нею спілкуються всі. Для мене це перший досвід активного використання англійської не лише в робочому середовищі, а й у повсякденному житті. Водночас я досить добре з цим справляюся, і, мабуть, саме до цього мені було найлегше адаптуватися.

 

Чи легко Вам було адаптуватися до нового академічного та культурного середовища? Що виявилося найскладнішим, а що – навпаки, несподівано легким?

В цілому, думаю, що адаптація була відносно легка. Не можу точно сказати про найлегше, але найскладніше для мене було призвичаїтися до відсутності вираженої ієрархії. У чеському середовищі всі звертаються один до одного на “ти”, і байдуже, чи говорить студент з іншим студентом, чи навіть зі своїм професором.

 

Український контекст і представлення університету

 

Як, на Вашу думку, в Карловому університеті ставляться до студентів з України? Чи відчуваєте Ви підтримку з боку університетської спільноти?

На своєму прикладі можу сказати, що ставлення до мене однозначно чудове, та я дуже вдячний всім за таке тепле прийняття мене як частини команди. Не було такого, щоб мене обділили чи не допомогли у чомусь, до того ж університетська адміністрація переконалася, аби я мав доступ до всіх послуг, що надаються тут іншим студентам.

 

Чи цікавляться Ваші колеги по лабораторії або одногрупники ситуацією в Україні, українською системою освіти та станом науки? Які питання вони ставлять найчастіше?

Так, цікавляться щодо того, як життя тут відрізняється від нашого, а також запитують, як війна вплинула на моє студентське життя. Усі вони ставляться з великим співчуттям і щиро висловлюють підтримку Україні.

 

Чи відчуваєте Ви, що під час мобільності фактично представляєте не лише себе, а й ДонНУ імені Василя Стуса та українську академічну спільноту загалом?

Так, тому я сподіваюсь показати свої найкращі якості та справити якомога гідне враження.

 

Професійні плани та вплив мобільності

 

Як цей семестр досліджень за кордоном впливає на Ваше бачення подальшої наукової або професійної кар’єри? Чи розглядаєте Ви можливість продовження навчання в аспірантурі або участі в міжнародних наукових проєктах у майбутньому?

Так, однозначно! Як молодий науковець, я зацікавлений розвиватися, та досвід, що можна набути за міжнародної співпраці, є дуже вартісним для мене.

 

Які знання, навички або професійні компетентності, на Вашу думку, Ви точно візьмете з собою після повернення в Україну?

Окрім численних корисних практичних навичок, набутих тут, я значно покращив свої вміння обробки даних, та ознайомився з новим для мене програмним забезпеченням. Але з головного я б виділив синтез наночасточок та роботу на RRDE.

 

Поради та рефлексія

 

Що б Ви порадили студентам-хімікам, які лише замислюються над участю в академічній мобільності, або потенційним вступникам на освітню програму за спеціальністю Е3 «Хімія» в ДонНУ імені Василя Стуса?

Я б порадив вступникам не боятися хімії, навіть якщо до вступу вона здається складною. За належної підтримки й хорошої бази вона стає справді цікавою та зрозумілою. У нашому університеті для цього є все необхідне: сильні викладачі, ґрунтовна підготовка та можливість розвиватися в професійному напрямі. А тим, хто замислюється над академічною мобільністю, я б порадив не боятися виходити за межі звичного середовища, адже це дуже цінний досвід як у науковому, так і в особистому плані.

 

Якими трьома словами Ви могли б найточніше описати свій досвід перебування в Чеській Республіці на цьому етапі мобільності?

Лабораторія. Мости. Краєвиди. (Хоча, якщо чесно, пиво теж могло б претендувати на окрему згадку.)

 

Що для Вас особисто означає бути українським студентом у міжнародному академічному просторі сьогодні?

Попри всі труднощі – залишатися вірним своїй меті й продовжувати рухатися вперед.