Лесь Задніпровський: «Хочу, щоб уряд України підтримав цих людей»
— Країна повинна знати своїх героїв. Я не кажу, що ці люди відстоюють свої уподобання, свої принципи зі зброєю в руках, але знання, культура, викладання, побудова інтелектуального освітнього світу у головах наших дітей і онуків — це теж на сьогоднішній день є подвигом на користь нашої української держави. І тому я радий підтримати своїм особистим голосом людей, які тримають у серцях, душах і головах національну ідею, які пам’ятають про свій обов’язок чужого навчатися й свого не цуратися. Але де б вони не були — у даному випадку Донецький національний університет вимушений опинитися у Вінниці, але, хочу наголосити, по-перше, Вінниця — це Україна, і Київ — це Україна, і Донецьк, сподіваюся, теж буде завжди Україною. Де б не були люди, які несуть освіту — вони в Україні. Це перше.
Друге. Я б хотів побажати їм успіхів, терпіння та незламної волі.
І третє. І це, можливо, найголовніше. Я звертаюся до людей владних структур, які всіляко обіцяють підтримку цим революціонерам духу, цим каменярам освіти. Я дуже хочу, щоб слова не розходилися з ділом, тому що на них дивляться всі. Тому що якщо вони витримають, якщо буде підтримка з боку держави, з боку урядовців, то за ними підуть і інші. Ви ж знаєте, скільки у нас ворогів і у них ворогів. Ви знаєте, що найменший наш промах — це тільки оплески, злісні крики з протилежного ворожого боку. Тож хай слова не розходяться з ділом. Вони потребують, вони не вимагають, а потребують підтримки.
Я вважаю, що державна позиція, державницька позиція, українська національна позиція полягає саме в тому, щоб підтримувати людей, які на сьогоднішній день зробили й роблять подвиг. Це не так просто. Повірте мені. І ми це знаємо, щоб зробити крок від сталої, хай трагічної, але звичної ситуації, зробити крок у невідоме — це теж на сьогоднішній день подвиг. Хай це невідоме скінчиться, хай вінницька земля для них буде рідною на час їхньої роботи й перебування там, хай ті паростки науки й культури, що донецькі прекрасні педагоги й вчителі, професура принесуть на вінницьку землю, розвиваються.
Я дуже хочу, щоб уряд України, починаючи з Президента і закінчуючи міністром профільним, всіляку підтримку давав цим людям і не тільки їм, а всім, хто піде їхнім героїчним і праведним шляхом.
Хай мій голос паде в скарбничку тих, хто голосує за майбутнє нашої незалежної України.
Лесь Задніпровський,
народний артист України,
актор Національного академічного
драматичного театру ім. Івана Франка
