Досягнення наших студентів

Студентка четвертого курсу факультету математики та інформаційних технологій Аліна Матюхіна нещодавно повернулася зі стажування в університеті Торонто, який посідає 24 місце в академічному рейтингу університетів світу.

Дівчина з дитинства цікавилась природничими науками. Закінчила школу мистецтв по класу фортепіано з відзнакою, займалася спортивно-бальними танцями. Аліна завжди й у всьому намагалася досягати найкращих результатів. Науково-дослідницькою роботою вона захопилася ще тоді, коли вступила в ліцей при Донецькому національному університеті. Першими вагомими досягненнями студентка називає перше місце в МАН та золоту медаль від Єльського університету (США) за роботу в області теорії чисел.

— Аліно, чим Вас приваблюють інформаційні технології?

— Стів Джобс вважав, що кожна людина повинна вчитися програмувати, тому що це вчить думати. Уявіть собі, що ви не вмієте писати й читати. Так-так, саме зараз, у 2015-му році. Ви ніколи не збиралися ставати письменником чи поетом, от і не стали вчити алфавіт. А якщо потрібно написати листа, ви йдете за допомогою до знайомого, який вміє читати й писати. Звучить безглуздо, правда? Можливо, через 20-30 років саме так будуть почувати себе люди, які не володіють азами інформаційних технологій.

Проаналізуйте самі: двадцять років тому про існування такого предмета, як програмування, знали лише обрані. Десять років тому мало хто розумів, чим займаються програмісти. Сьогодні айтішник — одна з найпопулярніших і найзатребуваніших професій. Якщо технічний прогрес буде й надалі невпинно розвиватися, то цілком можливо, що незабаром мови програмування стануть так само необхідні для успішної кар’єри, як і іноземні мови.

— У свої 20 років Ви розробили більше десяти наукових проектів в області теорії чисел, криптографії та кібербезпеки. Які свої досягнення Ви вважаєте найвизначнішими та яку мету перед собою ставите?

— Я, по-перше, стипендіат Президента України. По-друге, була нагороджена грамотою Національної академії наук України. Я регулярно презентую наукові досягнення на міжнародних конференціях в Україні, Німеччині, Італії, Росії, Канаді та США. Також мене було обрано віце-президентом Студентського наукового товариства факультету математики та інформаційних технологій у 2013-2014 навчальному році.

Моя мета — зробити значний вклад в розвиток науково-дослідницької діяльності України та показати на міжнародному рівні науковий потенціал рідної країни в області математики та комп’ютерних наук.

— Звідки Ви дізнались про можливість стажування в Торонто?

— Мій науковий керівник, професор Волчков Валерій Володимирович, знав про те, що я досконало володію математичною англійською мовою. Саме він порадив мені взяти участь у конкурсі Міністерства освіти і науки України «На навчання студентів та аспірантів, стажування наукових и науково-педагогічних працівників у провідних Вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном». Стажування в Канаді для нас було цікавим та корисним, оскільки в Канаді нашої проблематикою займаються кілька наукових центрів, у тому числі й професора з університету Торонто.

— Аліно, у чому полягав конкурс, як проходив відбір учасників?

— До участі в конкурсі допускалися студенти державних вищих навчальних закладів денної форми навчання, які повинні були відповідати таким вимогам: мати високі результати навчання за програмою підготовки магістра (бакалавра), мати досягнення у студентській науково-дослідній роботі, а напрям підготовки (спеціальність) студента повинна була відповідати переліку пріоритетних напрямів освіти і науки. Важливою умовою було й володіння на необхідному рівні англійською мовою або мовою країни, у якій передбачається навчання.

— Чим Ви займалися під час стажування? Над якими проектами працювали?

— Я прослухала лекції з математики та інформаційних технологій англійською мовою. Також мною були отримані високі бали з таких предметів, як: рівняння математичної фізики, функціональний аналіз, математична статистика та теорія ймовірності, методика викладання математики, педагогіка, методи обчислень, поглиблений аналіз. Ми створили на базі наукового центру університету Торонто дослідницьку роботу «Efficient Algorithm for divisibility discovery on recursive sequences». Моя наукова робота була опублікована як монографія в Німецькому виданні LAP Lambert Academic Publishing.

— Яку користь Ви бачите в проведенні подібних стажувань? Що особисто Вам дало це стажування?

— Я вважаю, що подібні стажування дають наступні можливості: презентувати свої наукові винаходи перед всесвітньо відомими науковцями в галузі математики та комп’ютерних наук; створити науковий тандем; отримати знання від висококваліфікованих педагогів, прослухати їх лекції та семінари; навчатися, навчатися та ще раз навчатися; зустрітися та спілкуватися зі своїми колегами-студентами та аспірантами математики і комп’ютерних наук; розповісти студентам та викладачам інших вишів про культуру та наукові досягнення своєї країни.

— Які найяскравіші враження залишила Канада, зокрема університет Торонто?

— Найцікавим вважаю те, що в університеті Торонто у вихідні працює MathAidCentre, центр допомоги студентам. Туди приходять студенти, які щось не зрозуміли на лекціях. Їм цей матеріал пояснюють. Я думаю, що це дуже корисно, особливо для першокурсників. Очолюють цей центр допомоги аспіранти. У них так заведено, що аспіранти допомагають молодшим студентам на вихідних. Адміністрація зі свого боку надає безкоштовні перекуси: печиво, піцу, соки, чай.

До речі, бібліотека Торонто, яка вважається однією з найкращих в світі, працює цілодобово. Навіть можна побачити студентів, які сплять за книжками.

У них це вважається нормальним. Прокинутися й відразу піти на навчання. Тому весь час студенти знаходяться в стінах університету.

— Як взагалі побудована система навчання в університеті Торонто?

— Уся освіта побудована на самонавчанні. Там лише 90% програми складають лекції, і тільки 10% відводиться на практику у вигляді вечірнього факультативу. Але як же можна зрозуміти математику, слухаючи одні лекції і не застосовуючи отриманих знань на практиці?

Під час навчання в університеті Торонто у мене була можливість порівняти методику викладання математики в моєму рідному університеті та в університеті Торонто. Викладацький склад на факультеті математики університету Торонто складають професори відомі на весь світ своїми дослідницькими роботами в області теорії чисел, топології, криптографії. Деякі з них навіть були удостоєні Абелівської премії, найвищої нагороди для вченого математика.

Але методика викладання математики дуже відрізняється від нашої. І я думаю, що не на користь університету Торонто. Спілкуючись зі студентами перших і других курсів, я зрозуміла, що вони проходять теми в прискореному темпі, не встигаючи розібратися в усіх тонкощах. А в нашому університеті кожній темі приділяється достатньо часу, щоб добре орієнтуватися в ній.

Коли я тільки-но приїхала в університет Торонто, на мене чекало тестування. Організатори стажування хотіли оцінити мої знання, які я отримала в українському виші. Завдяки знанням, які я отримала в стінах ДонНУ, тести я склала на відмінно. Мені одразу ж запропонували відвідувати аспірантські курси та почали розпитувати про Донецький національний університет, про українську систему освіти.

З цього можна зробити висновок, що базу, яку дають в Донецькому національному університеті, можна без перебільшення назвати однією з найкращих не тільки в Україні, але й в світі.

— Що Вам запам’яталось найбільше?

— Навчаючись в університеті Торонто, мені пощастило поспілкуватися з відомим вченим Стівеном Волфрамом і навіть створити спільний науково-дослідний проект «Creation of new wolfram Mathemaica function: FindlistFunction». Цей проект видався дуже успішним. Мені навіть вдалося домовитися з цим видатним математиком та його Wolfram Research Inc. про безкоштовне використання студентами та викладачами Донецького національного університету системи Wolfram Mathematica. А саме — ми отримали найновіший ліцензійний пакет Wolfram Research Mathematica для користування в ДонНУ. Зараз ми плануємо розробити цикл практичних занять із програмування на Wolfram research mathematica 11 для студентів перших і других курсів нашого факультету.

— І наостанок. Що Ви могли б порадити студентам, які хочуть присвятити своє життя науці?

— Студентам, які хочуть присвятити себе науці, доведеться пройти жорсткий відбір — не кожен бажаючий може стати вченим. Але ті, хто до цього прагне, повинні знати: воно того варте! Бажаю успіхів!

Спілкувався
Олексій Чмир,
кореспондент