Виберіть сторінку

Зустріч з Юрієм Макаровим

На початку зустрічі ректор Роман Федорович Гринюк вручив шановному гостеві подяку за підтримку нашого університету у процесі переїзду університету до міста Вінниці.

Юрій Макаров запропонував провести зустріч у форматі лекції. Він наголосив на тому, що основне завдання журналіста розібратися, у чому полягає правда, а вже потім подавати інформацію для читача. «На превеликий жаль, — констатує Юрій Володимирович, — журналістів готують не для того, щоб вони видавали істину. Проте істина існує! А в чому полягає правда, має розібратися журналіст».

Серед великого розмаїття видань, на його думку, можна виділити «Дзеркало тижня», «День», «Газета по-українськи» та «Український тиждень». Це видання, яким довіряє читач. Зал із цікавістю слідкував за тим, як змінюється тембр голосу, міміка та жестикуляція Юрія Макарова. Журналіст говорив із теплотою про Донбас, налаштовував студентів на думку про те, що їм скоро доведеться осмислювати життєві факти, міркувати про шляхи розвитку української журналістики.

На мій погляд, студенти поставили гостеві цікаві питання. Наприклад, студентка спеціальності «Журналістика» Аліна Купцова запитала: «Якою має бути журналістика в період війни?». Юрій Володимирович наголосив на тому, що в такий час важко говорити про журналістську об’єктивність, проте, якщо в роботі журналіста переважають одні емоції, то значить він не уміє або не хоче шукати факти. Ціла дискусія розгорнулася в аудиторії у зв’язку із питаннями студентки спеціальності «Культурологія» Ольги Донець. Про роль та функції журналістики маестро міркував довго. Зокрема, його зацікавив факт про те, як у Горлівці люди більше довіряють інтернет-блоку «Самооборона Горлівки», ніж офіційним друкованим виданням. Юрій Макаров відзначив, що проблема полягає в тому, що люди зневірилися. На жаль, журналістів, яким довіряють, також мало. Із цього приводу він згадав про Юрія Портнікова, Мустафу Наєма тощо.

Цікавим було питання і студента спеціальності «Мова і література (російська)» Руслана Павлютенкова про тиск влади на національні канали. У залі прозвучала думка про те, що такого явища майже не існує. Варто говорити швидше про побажання власників каналів.

Порадувала своїми питаннями метра журналістики і Євгенія Гасай, студентка українського відділення, бо ті питання стосувалися його книги «За чверть десята». Юрій Макаров виразив слушні думки щодо того, що «не можна наставляти на людину, яка тебе образила, автомат». Та найбільше мені сподобалась його думка, яку хотілося б процитувати дослівно: «Є речі, які вирішуються вихованням смаку, а не вихованням снайперських здібностей».

Погодьтеся, це речі значущі у нашому житті! Нам хочеться миру, хочеться свята, хочеться щирої розмови, хочеться зустрічі з талановитою та мудрою людиною. На 50-річний ювілей університету приїзд Юрія Макарова був справжнім подарунком для студентів, які прагнуть отримати освіту та досвід у нашому університеті.

Заступник декана із соціальної та виховної роботи Урсані Н. М.