Виберіть сторінку

«Всі проекти – щоб перетворити населення в громадян»

28 лютого в приміщенні коворкінг-центру відбулась зустрач з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною.

Візити головного редактора газети «День» Лариси Івшиної в ДонНУ імені Василя Стуса — завжди подія. Так було на початку 2000-х, коли задля того, щоб приїхати в університет, пані Ларисі довелося брати дозвіл у прем’єр-міністра України. Так було у 2013-му, коли заради зустрічі з цією неймовірною жінкою на кафедрі журналістики ініціювати конференцію, присвячену конвергенції у засобах масової комунікації. Так було і в останній день зими 2017 року — коворкінг-центр «Університет — наш дім» ледь вмістив студентів та викладачів, бажаючих поспілкуватись з Ларисою Олексіївною, яка завітала у Вінницю, щоб обговорити можливість національного діалогу.

Я дійсно маю особливі стосунки з донецьким університетом, і впевнена, що у Вінниці ми побудуємо не менш цікаві і ще більш успішні відносини, — розпочала зустріч гостя. — Вважаю, що для побудови національного діалогу в нашій країні необхідна особлива концепція. Регіонам потрібно тепліше, уважніше ставитися один до одного, а Київ міг би синергетично зібрати все це і стати гарантом спокою та взаємоповаги в країні.

Як зазначила завідувачка кафедри журналістики Олена Тараненко, Лариса Івшина — перевірений всіма випробуваннями друг університету. «З 2008-го року, коли вперше з’явилася студентська ініціатива з надання вишу імені Василя Стуса, в «Дні» була започаткована рубрика, присвячена перейменуванню, і це єдине видання, яке після «поразки» цієї теми не втратило до нас інтерес, продовжувало слідкувати за перебігом подій в університеті. Підтримку «Дня» спеціальність «Журналістика» відчувала завжди. А коли доля завела нас у Вінницю, і у кафедри навіть ще не було свого приміщення, на нас вже чекала посилка від Лариси Олексіївни з книгами, які видає газета «День».

Йдеться про унікальні видавничі проекти газети, зокрема, серії «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література». За словами Лариси Івшиної, не зважаючи на те, що дехто дорікає їй «мілітарними» назвами, саме видання книг вона вважає вищим ступенем редакційної діяльності.

Безумовно, наша основна робота — це газета. І цим можна було б обмежитись, якби ми жили у влаштованій країні, з побудованою системою координат, з цінностями, які вже утвердилися, — наголошує головна редакторка «Дня». — Впевнена, що українському народу конче потрібно наростити те, що він втратив — еліту, гуманітарну ауру нації (як казала Ліна Костенко). Ключове питання зараз — не тільки як нам вижити, а як зайняти достойне місто у світі, за допомогою якої стратегії? Саме тому ми ініціювали громадське обговорення під назвою «Національний діалог», бо починаючи з 1996-го року, коли з’явився «День», ми позиціонуємо себе як газета громадянського суспільства. Всі наші проекти — заради того, щоб перетворити населення в громадян.

За словами Лариси Івшиної, газета «День» незабаром планує створити проект під назвою «Донбас Incognita», і редакторка логічно сподівається на потенційну участь у створенні контенту студентів-журналістів Донецького національного.

В процесі спілкування зі стусівцями Лариса Олексіївна розповіла чимало цікавих фактів про себе.

Я не одразу стала журналісткою, — розказує Лариса Івшина. — Спочатку була ідея поступити на відділення психології філософського факультету, але спробувала я вступати одразу після школи на філологічний факультет. Не «добрала» пів бали, повернулась додому, що на Волині — і два роки працювала маляром-штукатуром на будівництві, здобуваючи цікавий та важливий життєвий досвід! Після цього я не боялася нічого, бо це викарбувало моє ставлення до людей.

Несподіваним виявилось і ставлення пані Лариси до радянської преси, в якій вона працювала на початку своєї кар’єри.

Саме журналістська робота в радянській газеті переконала мене, що можна всюди підтримувати людей, відстоювати їх інтереси. А ось після отримання незалежності українські журналісти забули, що вони працюють для людей і повинні писати про людей. Під час подій на Майдані я казала, що телекамери від сцени треба повернути назад — щоб показувати народ! Якщо ти дивишся тільки на сцену — ти гірше, ніж радянський, бо тоді був примус, цензура, а зараз — це твій усвідомлений вибір.

…Час, відведений на зустріч з Ларисою Івшиною, давно сплинув, а дискусія в коворкінгу ДонНУ імені Василя Стуса все тривала: говорили про Донбас, втрачені можливості, варіанти розвитку подій, передчуття та їх втілення. Наостанок шановна гостя побажала присутнім плекати в собі відчуття індивідуальності і зберігати його все життя. «Не треба бути як усі. Всі повинні бути індивідуальними. А щоб не виглядати сміхотворними в спогадах про колишнє шляхетство, треба кожного дня нагадувати собі та планувати — які існують можливості стати ще більш достойною людиною», — надала свій варіант рецепту успіху очільниця «Дня» Лариса Івшина.

Архіви

Приєднуйтеся до нас