Виберіть сторінку

На святковому засіданні Вченої ради Стусівського університету нагороджено переможців рейтингування показників діяльності викладачів, кафедр, факультетів, інституту

На святковому засіданні Вченої ради Стусівського університету нагороджено переможців рейтингування показників діяльності викладачів, кафедр, факультетів, інституту

Сьогодні в актовій залі головного корпусу Донецького національного університету імені Василя Стуса відбулася святкова частина засідання Вченої ради Стусівського університету.

Голова Вченої ради Стусівського університету Анатолій Загнітко привітав усіх присутніх та оголосив питання насиченого порядку денного.

Проректор з науково-педагогічної роботи, стратегічного розвитку та інновацій Тетяна Нагорняк та директор Освітньо-практичного центру інноватики та стратегічного розвитку Юлія Пачос доповіли про реалізацію заходів з внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у Стусівському університеті. Тетяна Леонтіївна на початку своєї доповіді, говорячи про забезпечення якості вищої освіти, звернула увагу членів Вченої ради на вивіску Стелленбошського університету, на якій викарбувано: «Знищення будь-якої нації не вимагає атомних бомб або використання ракет далекого радіусу дії. Достатньо зниження якості освіти та обману під час оцінювання знань. Пацієнти помирають від рук таких докторів. Будівлі руйнуються від рук таких інженерів. Гроші губляться в руках таких економістів. Справедливість втрачається в руках таких суддів. Крах якості освіти — це крах нації». Проректор з науково-педагогічної роботи, стратегічного розвитку та інновацій окреслила дефініцію якості вищої освіти як властивість, що формується відповідно до вимог ринку праці та пріоритетів розвитку суспільства, характеризує рівень конкурентоздатності набутих випускниками ЗВО результатів навчання, вимірюється з урахуванням прийнятих в освітньому просторі стандартів і принципів ЄПВО. Вона зосередила увагу аудиторії на зовнішній системі забезпечення якості відповідно до національного законодавства та європейських практик. Тетяна Леонтіївна наголосила, що в межах певних національних просторів існує зовнішня система забезпечення якості, в Україні її здійснюють НАЗЯВО, новостворений її склад, і МОН України, які апелюють до акредитаційного та рейтингового механізмів. Доповідач розповіла, що «Гарвардський метр» спрощено зводить якість вищої освіти до таких питань: чому вчимо й для чого?; хто навчає (інституції та кадри)?; як викладаємо і чи навчаємося самі?; кого навчаємо? Проректор з науково-педагогічної роботи, стратегічного розвитку та інновацій підкреслила, що кожен з нас розуміє, що освітня програма не формується назавжди, і ми щороку її переглядаємо, моніторимо, відповідаємо собі на питання: наскільки вона затребувана?; які її індикатори, хто ми завтра?; ми граємо на випередження і формуємо освітні інноваційні траєкторії або ми просто підлаштовуємося під те, що маємо? Якщо ми не відповідаємо на ці питання — реальність знайде відповідь просто завтра.

Юлія Пачос перш за все подякувала робочій групі з підготовки питання за опрацювання низки матеріалів, емпіричних та аналітичних даних, створення розгорнутої довідки, що нараховує близько 50 сторінок друкованого тексту. Юлія Віталіївна підкреслила, що відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту» першим заходом системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти є визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти. Нагадуємо, у 2017 році у відповідності до «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса були затверджені Вченою радою та введені в дію наказом ректора «Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти» та «Система заходів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти»; у травні 2018 року була створена Навчальна лабораторія з моніторингу та систем управління якістю вищої освіти в складі ОП Центру інноватики та стратегічного розвитку. У контексті здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм у 2016 році Стусіський університет почав розробляти освітні програми та навчальні плани згідно з вимогами Закону України «Про вищу освіту» відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 06 листопада 2015 року № 1151 «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266». Доповідач зазначила, що нагальною проблемою є процес створення освітніх програм, адже у 2016 році ми починали фактично з нуля, майже не маючи стандартів вищої освіти, відповідно до яких розробляються ОП, у 2017 році було оновлено 10 стандартів, а у 2018 році стандарти були затверджені пізніше ОП, і це постійно змушує нас переробляти освітні програми, відповідно вносити зміни до робочих навчальних планів, перебувати постійно у процесі змін. Юлія Віталіївна окреслила результати проведення опитування завідувачів кафедр для перевірки навчальних планів, робочих навчальних програм дисциплін, аналізу наявності та якості комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни (спеціальності), яке тривало з 28 лютого по 11 березня 2019 року.

Третім індикатором забезпечення внутрішньої якості освіти в ЗВО є щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань, тому сьогодні на розгляд Вченої ради винесено оновлений «Порядок оцінювання знань здобувачів вищої освіти у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса».

Новацією цього року є пілотне впровадження системи оцінювання ефективності діяльності структурних підрозділів як складової внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що стало результатом річної роботи робочої групи з представників адміністрації та факультетів. У контексті розгляду індикатора внутрішньої системи якості вищої освіти — забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників Юлія Віталіївна наголосила, що внутрішньокорпоративне навчання науково-педагогічних та педагогічних працівників Університету проводиться на курсах підвищення кваліфікації за програмою «Розробка навчальних курсів у системі дистанційної освіти MOODLE», які завершили 30 науково-педагогічних і педагогічних працівників Університету. До речі, у цьому навчальному році 34 працівники Університету запланували підвищення кваліфікації у такому форматі. Ще одним з елементів внутрішньокорпоративного навчання повинна стати сертифікатна освітня програма «Teaching Art» для викладачів, стаж роботи яких у ДонНУ імені Василя Стуса не перевищує 3 років.

Юлія Віталіївна підкреслила, що в Університеті функціонує єдина інформаційна система управління, як програмно-апаратний комплекс, що забезпечує низку основних функцій роботи з документами та базами даних в електронному вигляді з використанням хмарних технологій, спеціалізованого програмного забезпечення та сервісів Офіс-365, зокрема, найпопулярнішими у використанні є сервіси Outlook, SharePoint та OneDrive. Автоматизувати основні функції деканату дозволяє програмно-технологічний комплекс управління навчальним процесом АС «Деканат». Він надає можливість: ведення бази даних по студентах; формування навчальних та робочих планів, індивідуальних навчальних планів студентів; облік сесій, перездач; формування розкладів занять та іспитів та інше.

Особлива увага в забезпеченні академічної доброчесності та якості освіти приділена питанням плагіату — боротьбі з його проявами та створенню умов, за яких використання плагіату стає практично неможливим. У рамках Проекту сприяння академічній доброчесності встановлені партнерські стосунки Донецького університету імені Василя Стуса з компанією «Антиплагіат» (Unicheck.com), яка надає можливість перевіряти роботи на плагіат та взаємні цитування, пропонує методичну підтримку при формуванні внутрішнього репозитарію робіт Університету.

Роман Федорович подякував робочій групі з підготовки питання на чолі з Тетяною Леонтіївною за потужний аналіз нашої системи забезпечення якості освіти та наголосив: «В сфері освіти відбувається глобалізація. Сьогодні правовою основою нашої діяльності є два закони „Про вищу освіту “ і „Про освіту“; знизилася кількість відомчих нормативних актів, але сьогодні цей тягар висить на Університеті і саме на тих працівниках факультетів та тих працівниках, які працюють в питаннях адміністрування. Проблема кадрів існує, але велика робота, яка була зроблена за 4 роки, говорить про те, що в наш потенціал — дуже великий! Система забезпечення якості освіти, яка розроблена відповідно до нових підходів, функцій в нас існує. Ми слідкуємо за тими трендами та інноваціями, які є у інших навчальних закладах, що нам рекомендує МОН. Поки ця система орієнтирів не буде пронизана зацікавленістю кожного викладача і співробітника, ми не зможемо досягти високих результатів».

Наступним питанням порядку денного стало інформування про результати

рейтингування діяльності викладачів, кафедр, факультетів, інституту, ефективне функціонування структурних підрозділів. Тетяна Нагорняк подякувала викладачам та завідувачам кафедр за оперативне подання бланків анкет та копій підтверджуючих матеріалів, відзначила оперативність, своєчасність подання та заповнення анкет викладачами юридичного, філологічного факультетів, ННІ хімії, кафедри педагогіки та управління освітою, кафедрою обліку, аналізу і аудиту, кафедрою фінансів і банківської справи. Тетяна Леонтіївна підкреслила, що в рейтингуванні взяли участь 365 викладачів (штатних і сумісників) — 89 % від загальної кількості професорсько-викладацького складу Університету (для порівняння, в минулому році до внутрішнього рейтингування долучились 87 % викладачів Університету). Доповідач зазначила, що найвідповідальніше до заповнення анкет поставились викладачі юридичного та філологічного факультетів, ННІ хімії, факультету іноземних мов та кафедри інформаційних систем управління; педагогіки та управління освітою; української філології і культури; теорії та історії української і світової літератури, ботаніки та екології.

Вона дуже детально проаналізувала три умовні групи викладачів, відповідно до результатів рейтингування, зокрема: 56 викладачів ввійшли в групу High (рейтинг 25 балів і вище) — 15% (в минулому році 13%) — традиційно 10 % від загальної чисельності викладачів становлять Топ-40; 136 викладачів ввійшли в групу Middle (рейтинг 24 — 10 балів включно) — 37% (в минулому році 42%) — це реперна точка в кадровому ядрі Університету;173 викладачі ввійшли в групу Low (рейтинг нижче 10 балів) — 48% (в минулому році 45%) — це найбільша група викладачів, яка потребує особливої уваги. Тетяна Леонтіївна підкреслила, що спостерігається щорічне збільшення чисельності групи High за рахунок групи Middle (завдяки активізації викладачами діяльності за різними блоками роботи). Позитивно, що другий рік поспіль 30 викладачів утримують топові позиції (а 21 викладач — третій рік поспіль), 3 рік поспіль 21 викладач тримає свої позиції.

Досить детально окреслено та проаналізовано результати Топ-40, зокрема: сталою залишається тенденція представленості адміністративного персоналу серед Топ-40 — 20 викладачів мають адміністративне навантаження; закономірним є той факт, що більшість у Топ-40 складають доктори наук (52 %), оскільки саме науково-дослідна робота дає можливість набрати найбільшу кількість балів у рейтингу; серед Топ—40 кількість представників факультетів гуманітарного та економічного напряму — по 12 викладачів, природничого — 11 та юридичного — 5 викладачів; наскрізною тенденцією на всіх рівнях рейтингу є той факт, що більшість зусиль викладач спрямовує на наукову та інноваційну роботу, особливо це характерно для викладачів, які ввійшли до групи High; четверо викладачів набрали 40 максимально можливих балів за цей (Загнітко А.П., Мартинець Л.А., Оверчук В.А. та Польовий М.А.); в цілому в Університеті 23 викладачі набрали більше половини можливих балів (більше 20), переважно це викладачі філологічного, економічного, юридичного та філологічного факультетів.

Тетяна Леонтіївна також проаналізувала роботу кафедр у 2018 році та акцентувала увагу на експертній груповій умовній моделі ідеальної за своїм якісним кадровим складом кафедри. Новацією рейтингування стало включення додаткового індикатора в рейтингову анкету кафедри — «Частка працевлаштованих випускників попереднього року за спеціальністю та суміжними галузями». Доповідач зазначила, що отримані результати демонструють достатньо високий рівень працевлаштування випускників — в середньому майже 44 %; найвищим показник працевлаштування є на економічному, філологічному, юридичному факультетах та ННІ хімії, чому в значній мірі сприяє широка мережа стратегічного партнерства та відповідальних підхід до вибору баз практик.

Найбільш інтригуючою частиною засідання Вченої ради Університету стало нагородження переможців рейтингування, оголошення Топ-40, кращих викладачів, кафедр та факультетів/інститутів. Ректор Роман Гринюк привітав переможців та вручив дипломи і цінні подарунки.

Переможцями рейтингу кафедр стали:

Краща кафедра гуманітарного напряму — кафедра політології та державного управління (завідувач — д.політ.н., доц. Чальцева О.М.);

Краща кафедра економічного напряму — кафедра підприємництва, корпоративної та просторової економіки (завідувач — к.е.н., доц. Трегубов О.С.);

Краща кафедра юридичного напряму — кафедра цивільного права і процесу (завідувач — д.ю.н., доц. Коваль І.Ф.);

Краща кафедра природничого напряму — кафедра неорганічної, органічної та аналітичної хімії (завідувач — д.х.н., проф. Розанцев Г.М.).

Найкращими факультетами за результатами рейтингування стали:

Кращий факультет гуманітарного напряму — Історичний факультет (декан — к.і.н., доц. Теміров Ю. Т.);

Кращий інститут природничого напряму — Навчально-науковий інститут хімії (директор — д.х.н., проф. Шендрик О. М.);

Кращий факультет економіко-правового напряму — Юридичний факультет (декан — д.ю.н., проф. Бобкова А. Г.).

Вітаємо переможців та бажаємо творчого натхнення, наснаги та подальших наукових звершень!

Останнім питанням порядку денного став розгляд рекомендацій до друку, зокрема матеріалів конференції «Наука, освіта, суспільство: реалії, виклики, перспективи» (Вінниця, 2019) та загальнополітичного, навчального, наукового, науково-популярного журналу «Політичне життя» № 2, 2019.