Зустріч з представниками Українського інституту національної пам’яті
Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу
Олена Теліга
Студенти і викладачі Донецького національного університету імені Василя Стуса прослухали лекцію від представників Українського інституту національної пам’яті (УІНП), зокрема про діяльність самого інституту та сучасні проблемні точки в історії нашої держави.
Розпочав лекцію очільник регіонального представництва УІНП, кандидат історичних наук Богдан Галайко. Він наголосив: «Cьогодні боротьба за історію, за національну свідомість стає одною з провідних проблем, враховуючи сучасну російсько-українську гібридну війну. І збройна, і інформаційна агресія на рівні духовного життя розмиває цінності, сіє недовіру до влади, маніпулює історією, перекручує факти. Якщо ми дамо собі відповіді на питання: звідки ми прийшли, куди йдемо, хто ми, то нам не буде страшний жоден ворог».
На підтвердження висловленої думки Богдан Миколайович навів результати соціологічного дослідження 2019 року на тему патріотизму, згідно з яким: патріотичні почуття мають 73% опитаних українців, 11% не вважають себе патріотами та ще 6% осіб важко визначитись.
Богдан Галайко, окреслюючи діяльність УІНП, стверджує: «Ми займаємось політикою відновлення та збереження пам’яті, популяризацією історії, формуванням суспільного авторитету, запобіганню повернення тоталітаризму. Наша діяльність змінює парадигму сприйняття історії: ми «олюднюємо» її – за кожною подією чи добою стоять конкретні люди, великі державні діячі та звичайні українці».
«Нам вдалось стати на шлях переосмислення подій Другої Світової війни. Так, тепер замість традиційної георгієвської стрічки на 9 травня, Україна разом з Європою святкує День перемоги над нацизмом і має особливу символіку – червоно-чорний мак», – підкреслив Богдан Миколайович.
Начальнику відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Богдан Короленко детально проаналізував Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» 2015 року. На його думку Закон про декомунізацію 2015, по-перше, передбачає недопущення повторення злочинів комуністичного та нацистського, тоталітарних режимів, по-друге, відновлення історичної та національної справедливості, по-третє, усунення загрози суверенітету та територіальній цілісності, національній безпеці України.
Спікер особливу увагу звернув і на явище топоніміки Голодомору: «Найбільше назв населених пунктів України названі на честь осіб, що були причетні до організації Голоду 1932-1933 рр. (це і Григорій Петровський (69 населених пунктів, наступний – Сергій Кіров (Кіровоград), і Михайло Калінін – голова ЦВК СРСР (на його честь було 15 населених пунктів), і Валерій Куйбишев (14 населених пунктів). Це всі ті особи, яких звинувачували у геноциді українського народу».
Спікери завершили виступи тезою: «Коли українське суспільство зрозуміє, що радянський режим зі знаком «дорівнює» нацистському, тоді можна буде проводити трибунал, адже все, що не засуджене, те можна повторювати».
У «арсеналі» УІНП – безліч освітніх заходів та проєктів. За словами пана Богдана, при УІНП планується створити власний архів, до якого передадуть документи радянської доби.
Дарія Нишпорська
