Виберіть сторінку

«Слово має допомагати людям сформувати своє місце в житті», – Віталій Портников

«Слово має допомагати людям сформувати своє місце в житті», – Віталій Портников

Сьогодні з відкритою лекцією до Донецького національного університету імені Василя Стуса завітав відомий український публіцист і журналіст Віталій Портников. Він презентував студентам Стусівського університету та журналістам регіону авторську лекцію в рамках проєкту «Четверта влада: вплив, виклики, відповідальність», ініційованого громадською організацією Всеукраїнський демократичний форум. Проєкт здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні з метою усвідомлення журналістами впливу медіа на суспільно-політичні процеси в Україні; розуміння ролі державного механізму в країні та напрацювання критичного мислення у висвітленні державних процесів; розвитку професійної журналістської відповідальності за майбутнє країни, відповідальності Четвертої влади.

Представив відомого журналіста, публіциста, політичного оглядача, засновника та ведучого програми «Політклуб»  ректор Стусівського університету Роман Гринюк.

Розпочав лекцію Віталій Портников із ознайомлення усіх присутніх з місією свого приїзду: «Дуже радий зустрітися з вами тут, у приміщенні Донецького національного університету імені Василя Стуса. Кожну лекцію цього циклу, який ми зараз читаємо в різних університетах нашої країни, ми присвячуємо якійсь постаті, пов’язаній з регіоном, традицією розповсюдження інформації з якої, звісно, розпочалася журналістика як така, з якою розпочалося бажання одних людей повідомляти, інших – дізнаватися. Саме тому сьогодні вирішив, що не буду називати якоїсь окремої людини. Взагалі, я думав, що почну цю лекцію із прізвища мого колеги Станіслава Асєєва – донецького журналіста, який буквально кілька днів тому був звільнений з так званих в’язниць, так званої ДНР, де його не просто утримували, а катували просто за те, що він розповідав правду, про те, що відбувається в тому регіоні, у якому він мешкав. Але я подумав, що було б неправильно говорити тільки про Станіслава, що потрібно говорити про всіх людей, які стали заручниками російської окупації, нового авторитаризму, що сьогодні будується такими швидкими темпами на окупованій частині нашої країни. Бо авторитаризм – це  завжди атака на вільне слово, спроба залякати, покарати того, хто говорить правду…».

Віталій Едуардович акцентував увагу на важливій і дуже відповідальній місії сучасного журналіста та публіциста. Він наголосив:  «Журналістика – це не просто повідомлення інформації, розмова, новина, це – місія, тому що люди, які кажуть правду, тоді коли ця правда не є популярною, тоді, коли цю правду не бажає чути і слухати влада, більшість її співвітчизників». Лектор розповів аудиторії про свої враження та емоції, коли, будучи репортером-початківцем, першим повідомив про проголошення в Україні Незалежності: «Відчував себе людиною, яка робить щось абсолютно незвичайне. Я був першим українським журналістом, який повідомив російській аудиторії про Незалежність України 24 серпня 1991 року. Я повів себе як дикий хлопчик, бо тоді була одна будка у Верховній Раді України на міжміські розмови, і я відразу ж під час голосування побіг до цієї будки. Був просто молодшим за своїх колег – і добіг першим, тримав ручку, щоб вони не могли туди зайти, і телефонував кому міг в прямі ефіри, щоб це повідомити». Віталій Едуардович підкреслив: «Неймовірне щастя бути людиною, яка повідомляє інформацію. Але з іншого боку неймовірне щастя бути людиною, яка здатна вплинути на чиїсь думки, уявлення про те, що відбувається в світі, з країною, в якій ти живеш. Для багатьох моїх колег це ніколи не було журналістикою, а для мене – було, тому що я вважав, що слово існує не для того, щоб бути на телетайпах, слово має допомагати людям сформувати своє місце в житті».

Як досвідчений журналіст Віталій Портников дав декілька порад майбутнім студентам-журналістам: «Якщо ви хочете  зберегтися в цій професії – ви маєте бути особистостями! Ви маєте пам’ятати, наскільки важливою є ваша власна роль як людей у діалозі з суспільством.  Ви можете програти людині, яка буде першою ще до вас знаходитися на місці катастрофи чи аварії, ви можете програти політику, та ви ніколи не програєте, коли будете мати власну позицію, будете її обстоювати, коли будете готові до боротьби за власну думку, будете розуміти, що тільки коли ви будете особистостями, особистостями будуть ті, хто знаходиться поруч з вами, хто вас слухає, хто вас сприймає і не сприймає, має протилежну точку зору. Навіть для того, щоб сформувати протилежну точку зору, у вас має бути своя. Ви маєте спонукати до дискусії. Ви маєте усвідомлювати, що ви працюєте в країні, де роками самостійне мислення фактично знищувалося, де робилося все можливе, щоб люди не мали своєї думки про те, що з ними відбувається, щоб вони готові були знаходитися у згоді з будь-якою владою і з будь-яким рішенням цієї влади, де ЗМІ працювали саме так, щоб переконати людей, що від них нічого не залежить. Наше завдання як публіцистів, як людей, які обрали для себе цей непростий фах – сформулювати свою думку, мати власну позицію!»

Віталій Едуардович також розповів чому вирішив відвідати саме Стусівський університет у Вінниці: «Вважаю важливим виступ у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, який вже кілька років поспіль після окупації територій Донбасу, знаходиться у Вінниці. Цей ЗВО було сформовано людьми, котрі мають власну позицію, які готові були цю позицією захищати, навіть за рахунок того, що їм довелося покинути власні міста, те, що було напрацьовано роками, проміняти на невідомість нового життєвого шляху, нового навчального проєкту. Це завжди дуже непросто, але люди, які змінюють життя, тим і відрізняються від тих, хто його не змінює. Вони демонструють, що такі зміни, шляхи є можливими. Думаю, що Україна змогла зберегти ДонНУ імені Василя Стуса на вільній території, те, що цей Університет отримав ім’я Василя Стуса, людини, яка фактично пожертвувала своїм життям для того, щоб ми не забували, що Донбас – це Україна! Це дуже важливо, бо це говорить, що е наша держава, наше суспільство має в собі потенціал розвитку, а він завжди пов’язаний із готовністю жертвувати чимось заради спільної справи».

Завершив лекцію публіцист настановою для сучасників та майбутніх поколінь: «Наше завдання – зробити усе можливе, щоб люди усвідомили, що таке Україна, чим вона є, якою є її минуле, і яким буде її майбутнє?!»

По завершенню лекції усі охочі мали можливість поставити питання, подискутувати та разом обговорити вектор розвитку сучасної журналістики.

 Олена Топчій

 

Приєднуйтеся до нас