Виберіть сторінку

Герої Крут – минуле на сторінках сьогодення

Герої Крут – минуле на сторінках сьогодення

Сьогодні українська спільнота відзначає 102 річницю бою під Крутами. 29 січня – день пам’яті подвигу молодих борців за свободу української держави. Бій під Крутами – важлива сторінка боротьби за державність та соборність України.

Бій під Крутами відбувся на залізничній станції «Крути» (нині Чернігівська область) за 130 кілометрів від Києва. Він тривав понад п’ять годин. Загін із курсантів, студентів та гімназистів зійшовся у нерівному бою з багатотисячною армією Михайла Муравйова. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені.

Під Крутами оборонці української державності виконали наказ командування і стримали стрімкий наступ ворога. Це дало змогу українській делегації в подальшому укласти Берестейський мирний договір, який врятував українську державність.

У час, коли державність України знову під загрозою, студенти Донецького національного університету імені Василя Стуса не залишаються осторонь. Вони збирають допомогу для наших військових. Є й такі, що поєднують навчання і військову службу.

Молодь завжди була рушійною силою боротьби за українську незалежність. Це підтверджує і сучасність, і історія. Та чи буде так завжди? І чи вчимось ми на помилках минулого? Про це все ми поспілкувалися з викладачами Донецького національного університету імені Василя Стуса: доктором історичних наук, професором, завідувачем кафедри всесвітньої історії та археології факультету історії та міжнародних відносин Романом Литвиненком та кандидатом політичних наук, в. о. завідувача кафедри журналістики факультету інформаційних і прикладних технологій Сергієм Бондаренко.

– Що потрібно знати про битву під Крутами сучасному українцю, і в чому її актуальність в нинішніх обставинах?

– Треба знати історичні обставини, в яких відбувалася ця битва: боротьба українського народу і новоствореної ним Української держави за незалежність. Актуальність полягає у деякій подібності тогочасної історичної ситуації з сучасною.

Роман Литвиненко

– Зараз, в часи війни з Росією, студенти ідуть в армію добровольцями задля відстоювання свободи своєї держави. Що підштовхує їх до цього, і чому на противагу такої відданості деякі чоловіки ховаються від громадянського боргу перед державою?

– Не всі студенти йдуть у військо. Але ті хто йдуть, мають різну мотивацію. Головне, щоб вона була усвідомленим вибором. Захист своєї держави – це святий обов’язок всіх громадян поза статтю та віком. Кожен на своєму місті повинен захищати Україну. І цей захист повинен бути усвідомленим.

Сергій Бондаренко

– Що сучасний український студент в часи гібридної війни з Росією може зробити для підтримки суверенності своєї держави?

– Належним чином (якісно) опановувати професію, додатково проходити військовий вишкіл, брати участь у соціальних акціях на підтримку армії та флоту, нужденних ветеранів та інвалідів війни або їхніх родин; донорська діяльність тощо.

                 Роман Литвиненко

– У майбутньому, чи варто очікувати, що українське студентство зможе повторити подвиг своїх предків? Звичайно ж, в певних обставинах.

– Схожий подвиг може бути за умови усвідомленого вибору. Вибору за свою державу. І тут питання не лише у студентстві. Тут питання у громадянській позиції. Студентство може і повинно стати драйвером змін. Я б не перебільшував роль студентства як основного драйвера у війні. На фронті люди різних страт, різного віку. Головне усвідомлення свого вибору.

Сергій Бондаренко

Матеріал підготували Анна Бондар та Юлія Остапчук

 

 

Приєднуйтеся до нас