Виберіть сторінку

Наукові школи Стусівського університету

Наукові школи Стусівського університету

Наука – це складна багатовимірна система, що є підґрунтям цивілізаційного розвитку. Вона є основою інтелектуального потенціалу нації, запорукою її майбутнього.

Науковців і освітян єднає розуміння необхідності спрямовувати свої зусилля на поглиблення наукових досліджень, інтеграцію науки  і освіти, формування інтелектуально-орієнтованої економіки, утвердження авторитету України серед провідних країн світової спільноти. Цілеспрямована діяльність науковців та дослідників України забезпечила створення визнаних у світі наукових шкіл, високотехнологічних розробок та сучасної системи підготовки кадрів.

З нагоди Всесвітнього дня науки редакція новинного сайту «Університетські вісті» продовжує знайомити вас, шановні читачі, з науковими школами Донецького національного університету імені Василя Стуса, прогресивними вченими Стусівського університету, сучасними науковими дослідженнями.

Донецька лінгвістична школа

Історія наукової школи

Витоки наукової школи беруть початок у кінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст., коли в Університеті окреслилися основні напрями лінгвістичних наукових лінгвістичних студіювань – ономастичний, типолого-генетичний, лексико-семасіологічний і типолого-граматичний. Перший мав тяглість з кінця 70-х років ХХ століття й пов’язаний з ім’ям проф. Є. С. Отіна, тому цілком доцільно говорити про Донецьку лінгвістичну (ономастичну) школу, яку започаткував і тривалий час очолював проф. Євген Отін. З проблематикою цієї школи пов’язані Г. П. Лукаш, Е. О. Кравченко,  В. Д. Познанська, О. В. Антонюк та ін.

Типолого-генетичний напрям пов’язаний зі школою В. Д. Каліущенка «Типологія, германістика, зіставна лінгвістика». У межах цього напряму було захищено понад 15 кандидатських і 5 докторських дисертацій (Л. М. Ягупова, Ш. Р. Басиров, О. Л. Бессонова, І. В. Ступак, О. В. Материнська). Лексико-семасіологічний та семантико-генетичний напрям пов’язаний з ім’ям проф. М. Г. Сеніва. У межах цього напряму підготовлено більше 20 кандидатів і 2 докторів наук (Л. Л. Звонська та Є. С. Чекарева).

У 1990-ті роки сформувався й граматичний (типолого-граматичний) напрям Донецької лінгвістичної школи, до якого згодом додалися аксіолого-прагматичний і термінологічний. Цей напрям повністю пов’язаний із проф. А. П. Загнітком. Згодом він набув статусу окремої школи – Донецької лінгвістичної (граматичної). Період 90-х років ХХ ст. можна вважати початком функціонування Донецької лінгвістичної (граматичної) школи. Основними етапами становлення й розвитку є такі:

1) формування концептуальних засад (90-ті роки ХХ ст.) (А. П. Загнітко);

2) розширення наукової проблематики (нульові роки ХХІ ст.) (А. П. Загнітко);

3) формалізація функційно-комунікативного (М. О. Вінтонів), граматико-прагматичного (Л. Я. Гнатюк), когнітивного (Ж. В. Краснобаєва-Чорна), конструкційного (Г. В. Ситар), лінгвоперсонологійного та лінгвокорпусного (І. Г. Данилюк), психолінгвістичного та аксіопрагматичного (Ж. В. Краснобаєва-Чорна) напрямів (10-ті роки ХХІ ст.). На засадничі принципи формування й розбудови школи мали вплив ідеї семантико-синтаксичного напряму, основи якого сформував І. Р. Вихованець), напрацювання функційно-комунікативної (М. В. Всеволодова) та функційно-текстової граматик (Р. Гжегорчикова). За проблематикою  цього напряму підготовлено більше 60 кандидатів і 7 докторів наук (М. В. Балко, М. О. Вінтонів, Л. Я. Гнатюк, І. М. Кочан, Ж. В. Краснобаєва-Чорна, Г. В. Ситар, М. В. Скаб).

Основні здобутки наукової школи

У межах ономастичного напряму захищено 1 докторську (Е. О. Кравченко), 3 кандидатські (Д. В. Козловська, М. В. Доценко, Ю. В. Мєр’ємова) дисертації, з’явилися у науковому просторі вагомі словники (Е. О. Кравченко, Г. П. Лукаш), монографії (Е. О. Кравченко) та ін.

За лексико-семасіологічним і семантико-генетичним напрямом опубліковано 4 монографії (С. М. Кришталь, М. Я. Оленяк, І. Ю. Проценко, О. О. Залужна), навчаються в докторантурі Університету (С. М. Кришталь та І. Ю. Проценко), з’явилися друком 5 статей у виданнях наукометричних баз Scopus і Web of Science, захищено 1 кандидатську дисертацію (Д. Є. Ігнатенко).

У межах граматичного (типолого-граматичного) напряму захищено докторські дисертації з граматико-прагматичної (Л. Я. Гнатюк),  аксіопрагматичної та когнітивно-оцінної (Ж. В. Краснобаєва-Чорна), формально-граматичної (М. В. Балко), конструкційно-граматичної та корпусної (Г. В. Ситар) проблематики, а також захищено 5 кандидатських дисертацій (І. В. Богданова, Л. М. Бороденко, О. Г. Важеніна, І. В. Гарбера, Л. В. Тищенко) у межах заявлених проблематик. Вийшли друком 7 монографій (І. В. Гарбера, Ж. В. Краснобаєва-Чорна, Г. В. Ситар та ін.), 7 підручників і навчальних посібників, 6 статей – у виданнях наукометричних баз Scopus і Web of Science.  

Тематика наукових досліджень

Ономастичний напрям зосереджений на поглибленому дослідженні конотативних онімів і поетонімів.  Для лексико-семасіологічного й семантико-генетичного напряму пріоритетними є дослідження структурних, семантичних та функційних характеристик одиниць різних рівнів у різноструктурних мовах, проблеми історичного розвитку германських мов.

Проблематика граматичного (типолого-граматичного) напряму принципово відрізняється він інших, тому що в його межах  уперше концентровано увагу на аксіопрагматичних моделях фразеологізмів, міжособистісних і міжкультурних дискурсивних практиках, конструкційній типології, лінгвоперсонології, об’єктивній та суб’єктивній мовносоціумній граматиці, авторсько-модельній інтенційності.

Іноземні та національні партнери

У межах Донецької лінгвістичної школи, її граматичного (типолого-граматичного) напряму основними іноземними партнерами були й залишаються: Університет імені Адама Міцкевича (Познань, Польща), Белградський університет (Сербія), Вроцлавський університет (Польща), Університет імені Ф. Палацького (Оломоуц, Чехія). Підготовлено 2 спільні монографії (Ж. В. Краснобаєва-Чорна, А. П. Загнітко та ін.), 2 числа журналу «Славистика» (Сербія), 3 збірники наукових праць (Белградський, Вроцлавський університети). Національними партнерами були Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український мовно-інформаційний фонд НАН України та ін. Підготовлено 2 монографії (І. Г. Данилюк, Ж. В. Краснобаєва-Чорна, Г. В. Ситар, А. П. Загнітко та ін.). Активною є участь представників граматичної школи в редакційних колегіях закордонних видань (журнали «Славистика» (Сербія), Studia Ukrainica Posnaniensia (Польща), Wyraz i zdanie w językach słowiańskich (Польща), Украjинистика и словенски свет (Сербія) та ін. 

Основні науково-комунікаційні заходи в межах наукової школи/спеціальності

Основними науково-комунікаційними заходами на базі Університету були Міжнародний науково-теоретичний і навчально-прикладний семінар «Лінгвіст-програміст» (ХІ-ХІІ, 2018, 2019, 2020), Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання» (Х-ХІ, 2019, 2021), Міжнародний науковий семінар «Сучасні наукові лінгвістичні школи в університетській освіті: статус і функції» (2018), Всеукраїнський семінар «Сучасний словник: статус і функції» (2018, 2019), Міжнародна науково-теоретична конференція «Теоретичні і практичні проблеми граматики» (2019) та ін. Загалом організовано й проведено 8 міжнародних та 12 всеукраїнських конференцій різного спрямування. Представники Донецької лінгвістичної (граматичної) школи брали участь у ХVІ Міжнародному з’їзді славістів (Сербія), 58 з’їзді славістів Сербії (А. П. Загнітко), низці міжнародних конференцій в університетах Польщі (Ж. В. Краснобаєва-Чорна, Г. В. Ситар та ін.), Чехії (А. П. Загнітко та ін.), а також в авторитетних міжнародних та Всеукраїнських конференціях, що проходили на базі Національного університету «Львівська політехніка» (А. П. Загнітко та ін.), Національного університету «Києво-Могилянська академія» (І. Г. Данилюк, Г. В. Ситар та ін.), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Г. В. Ситар та ін.), загальна кількість участі на конференціях різного статусу представників школи становить більше 100.

Наукові школи економічного факультету

Історія наукових шкіл

Наукові школи економічного факультету мають багаторічну історію та розвиваються разом з еволюцією економічної науки в Україні та світі. Так, наукова школа з дослідження сучасних проблем управління персоналом і економіки праці була створена у 1997 р. на базі кафедри управління трудовими ресурсами. Тематика її наукових досліджень окреслена проблематикою наукової спеціальності «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика». Розвитку наукової школи сприяли наявність аспірантури (створена у 1974 р.) та докторантури (з 2004 р.) за зазначеною спеціальністю, а також відкриття на економічному факультеті спеціалізованої вченої ради із захисту спочатку кандидатських, а згодом й докторських дисертацій за проблематикою наукової школи. За період 1997-2014 рр. в межах наукової школи захищено 7 докторів економічних наук та близько 30 кандидатів наук.  Починаючи з 2014 р. наукову школу з дослідження сучасних проблем управління персоналом і економіки праці на кафедрі управління персоналом та економіки праці очолила д.е.н., проф. Шаульська Л.В., підготовку наукових кадрів за зазначеним напрямом здійснює також д.е.н., проф. Дороніна О.А.  У 2016 р. на цій кафедри було ліцензовано аспірантуру за спеціальністю «Економіка», що стало новим етапом розвитку наукової школи. В аспірантурі кафедри менеджменту та поведінкової економіки (кафедра створена у 2017 р. шляхом злиття кафедри управління персоналом та економіки праці й кафедри менеджменту) за спеціальністю «Економіка» проходять підготовку 15 здобувачів наукового ступеня доктора філософії, з яких 7 проводять наукові дослідження у сфері управління персоналом, демографії, соціальної економіки та економіки праці. Наразі в межах наукової школи випускниками аспірантури до захисту підготовлено три дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії з економіки.

Основні здобутки наукової школи

За останні 5 років представниками наукової школи захищено одну докторську дисертацію (к.е.н., доц. Карпенко А.В., науковий консультант – д.е.н., проф. Шаульська Л.В.) та чотири кандидатські (наукові керівники – д.е.н., проф. Шаульська Л.В. та д.е.н., проф. Дороніна О.А.). Наразі ведеться підготовка ще чотирьох докторських дисертацій, дві з яких знаходяться на завершальній стадії.

Результати наукових пошуків представників наукової школи знаходять відображення у монографіях та публікаціях у провідних наукових виданнях в Україні та за кордоном, зокрема, в тих, що входять до міжнародних наукометричних баз. За ініціативи та співавторства науковців кафедри менеджменту та поведінкової економіки підготовлено дві колективні монографії «Антикризова стратегія розвитку України: соціально-економічні фінансові та глобальні виклики» та «Менеджмент у ХХІ столітті: проблеми та перспективи вирішення».

За активної участі представників наукової школи з дослідження сучасних проблем управління персоналом та економіки праці на економічному факультеті видається науковий журнал «Економіка і організація управління» (в липні 2020 р. увійшов до категорії «Б»), що надає можливості апробації наукових результатів молодих науковців, є майданчиком обміну науковими думками та проведення наукових дискусій.

Прикладні результати діяльності наукової школи останніми роками знаходять втілення у реалізації спільних проєктів з німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH», Вінницькою обласною державною адміністрацією, Вінницькою міськрадою, Донецьким та Вінницьким обласними центрами зайнятості, ДП «Електричні системи» та іншими партнерами університету, економічного факультету і кафедри менеджменту та поведінкової економіки.

У межах наукової школи велика увага приділяється роботі з обдарованою студентською молоддю, що виявляє інтерес до наукової роботи. За останні 5 років студенти кафедри менеджменту та поведінкової економіки неодноразово були переможцями Всеукраїнських конкурсів студентських та дипломних робіт за спеціальністю (напрямом) «Управління персоналом та економіка праці» та ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади за зазначеною спеціальністю.

Тематика наукових досліджень

Наукова школа з дослідження сучасних проблем управління персоналом і економіки праці, що сформована в Університеті, є однією з визнаних в Україні. Тематика досліджень охоплює такі напрями як: розробка багаторівневої стратегії збереження та розвитку трудового потенціалу (д.е.н., проф. Шаульська Л.В.); формування антикризової кадрової політики на засадах гідної праці (д.е.н., проф. Дороніна О.А.); формування та розвиток людського потенціалу, зокрема, його інтелектуальних активів; регулювання ринку праці та трансформація зайнятості в новій економіці, забезпечення продуктивної зайнятості та конкурентоспроможності молодих фахівців на ринку праці; формування освітньо-професійного потенціалу України; проєктування компенсаційної системи в бюджетній сфері, розвиток HRМ-технологій в новій економіці, соціальний потенціал розвитку економіки регіону з промисловою орієнтацією тощо.

Новими науковими напрямами, що досліджуються, є трансформація змісту і характеру праці в новій економіці, поведінкові моделі суб’єктів ринку праці, моделювання розвитку ринку праці в умовах соціально-економічної нестабільності, інноваційні форми зайнятості в умовах діджиталізації ринку праці, трансформація системи університетської освіти в інформаційній економіці.

Наразі дослідження науковців, аспірантів та докторантів провадяться у межах науково-дослідної теми кафедри менеджменту та поведінкової економіки «Інтегрований розвиток територій: кадрова, маркетингова та інноваційна складові».

Іноземні та національні партнери

Наукова школа активно співпрацює з провідними університетами та науковими установами України, зарубіжними закладами вищої освіти у питаннях підготовки наукових кадрів, проведенні спільних заходів, виданні наукових журналів, рецензуванні наукових та навчальних видань тощо. Партнерство реалізується з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана, Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, Інститутом економіки промисловості НАН України,  Національним авіаційним університетом, Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця, Національним університетом «Запорізька політехніка», Полтавським університетом економіки і торгівлі, Одеським національним економічним університетом, Центральноукраїнським національним технічним університетом, Дніпровським університетом імені Олеся Гончара та іншими навчально-науковими установами. Серед зарубіжних вишів багаторічними партнерами є Господарська академія імені Д. А. Ценова (Болгарія) та Познанський економічний університет (Польща). Так, представники наукової школи д.е.н., проф. Л. В. Шаульська, д.е.н., проф. О. А. Дороніна, к.е.н. Г. В. Бей, аспірантка О. Руденок були учасниками програм академічної мобільності ERASMUS+, що реалізовувалися спільно нашим Університетом та Господарською академією імені Д. А. Ценова. Зазначені університети-партнери виступали співорганізаторами міжнародних наукових конференцій, що проводилися економічним факультетом та Донецьким національним університетом імені Василя Стуса у 2016 та 2019 рр.

Основні науково-комунікаційні заходи в межах наукової школи/спеціальності

Одним із важливих напрямів діяльності наукової школи є представництво на наукових заходах різного рівня та організація таких заходів. Традиційним є проведення кафедральних та міжкафедральних наукових семінарів економічного факультету з обговорення дисертаційних робіт, підготовлених у межах наукового напряму «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика». 

У 2019 р. економічна наукова школа виступила одним із співорганізаторів міжнародної науково-практичної конференції, що проводилась у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса «Наука, освіта, суспільство: реалії, виклики, перспективи».

Вже близька 20 років традиційними на факультеті є дві щорічні науково-практичні конференції для студентів та молодих вчених: всеукраїнська «Проблеми розвитку соціально-економічних  систем в національній та глобальній економіці» та міжнародна «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» в межах яких працюють секції за напрямом наукової школи, де молоді науковці презентують результати своїх досліджень.

Кафедра менеджменту та поведінкової економіки виступила співорганізатором міжнародних науково-практичних конференцій, що проводилися університетами партнерами: «Сучасні проблеми економіки» (м. Київ, Національний авіаційний університет, 2018, 2019 рр.), «Стратегічні пріоритети трансформації економіки в умовах цифровізації» (НУ «Запорізька політехніка», 2019 р.). Традиційно, аспіранти, докторанти та науковці кафедри беруть активну участь у наукових заходах, що провадяться з тематики управління персоналом та соціально-трудових відносин у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Так, у 2019 р. делегація з представників наукової школи брала участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Сфера зайнятості і доходів в умовах цифрової економіки: механізми регулювання, виклики та домінанти розвитку».

Наукова школа «Сучасні проблеми менеджменту»

Історія наукової школи

Наукову школу сучасних проблем менеджменту було засновано  на кафедрі менеджменту Донецького національного університету у 2006 р. Дослідження провадилися у межах таких наукових спеціальностей: «Економіка та управління національним господарством» та «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». Новим етапом розвитку наукової школи у 2016 р. було ліцензування на базі кафедри аспірантури за науковою спеціальністю «Менеджмент». За майже п’ятнадцятирічний період діяльності наукової школи було захищено три докторські та понад 10 кандидатських дисертацій. Починаючи з 2014 р., керівництво науковою школою сучасних проблем менеджменту здійснюють д.е.н., проф. Л. С. Ситник  та д.е.н., проф. К. С. Безгін.  Наразі в аспірантурі кафедри менеджменту та поведінкової економіки Донецького національного університету імені Василя Стуса, на якій функціонує зазначена наукова школа, за спеціальністю «Менеджмент» проходять підготовку 9 здобувачів наукового ступеня доктора філософії.

Основні здобутки наукової школи

Основні здобутки представників наукової школи сучасних проблем менеджменту за останні 5 років знайшли відображення у наукових статтях та монографіях, а також презентовані на наукових заходах різного рівня в Україні та за кордоном. Представники наукової школи увійшли до авторського колективу монографії «Антикризова стратегія розвитку України: соціально-економічні фінансові та глобальні виклики», виданої у 2016 р. з нагоди 50-річчя економічного факультету. У 2019 р. з нагоди 50-річчя заснування кафедри менеджменту підготовлено колективну монографію «Менеджмент у ХХІ столітті: проблеми та перспективи вирішення», у якій презентовано результати наукових пошуків з проблематики сучасного менеджменту на національному, регіональному та корпоративному рівнях.

Тематика наукових досліджень

Одним з напрямів досліджень наукової школи сучасного менеджменту, який реалізується д.е.н., проф. Л. С. Ситник, є анктикризове управління. За цією проблематикою отримано низку важливих наукових результатів, зокрема пов’язаних з розвитком моделей фінансової діагностики банкрутства металургійних підприємств, формуванням портфеля реальних інвестиційних проєктів, проведенням реструктуризації підприємств у кризовому стані.

У межах наукової школи за останні 5 років під керівництвом д.е.н., проф. К. С. Безгіна розвиваються нові наукові напрямки, пов’язані з моделюванням колабораційних середовищ спільного створення інноваційної цінності. Актуальність напрямку обумовлена необхідністю переходу до нелінійної парадигми інноваційного розвитку та потребою пошуку нових принципів організації систем підтримки інноваційної діяльності внаслідок значних змін, що відбуваються у інноваційному середовищі – зростання складності та невизначеності зовнішнього середовища, зменшення ефективності традиційних складових інноваційної інфраструктури (збірка полісуб’єктних середовищ спільного створенні інноваційних цінностей, формування інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, хабів, колабораційних спільнот), зниження якості функціонування системи освіти, використання інформаційних технологій для створення засобів комунікацій, інваріантних до галузевої, територіальної, організаційної приналежності. Розпочато дослідження прикладних аспектів поведінкової економіки та конвергентного менеджменту. Наукові дослідження сучасних проблем менеджменту наразі провадяться у межах науково-дослідної теми «Методологія конвергентного менеджменту інноваційного розвитку регіональних економічних систем».

Іноземні та національні партнери

Партнерами наукової школи є провідні вітчизняні університети: Тернопільський національний економічний університет, Хмельницький національний університет, Приазовський державний технічний університет, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, а також наукові установи, зокрема, Інститут економіки промисловості НАН України. Наукові контакти також налагоджено з колегами із закордонних ЗВО: Вища економічна школа в Новому Сончі (Республіка Польща), Mykolas Romeris University (Литва).

Основні науково-комунікаційні заходи в межах наукової школи/спеціальності

Представники наукової школи сучасних проблем менеджменту брали активну участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Наука, освіта, суспільство: реалії, виклики, перспективи», яка проводилася в університеті в травні 2019 р. Щорічно аспіранти, які навчаються за спеціальністю «Менеджмент», залучаються до двох науково-практичних конференцій студентів та молодих науковців, що традиційно проводяться двічі на рік (навесні та восени) на економічному факультеті. Науковці кафедри менеджменту та поведінкової економіки, котрі провадять дослідження у межах наукової школи сучасного менеджменту є учасниками наукових семінарів кафедри та економічного факультету, а також наукових заходів, що організовані університетами-партнерами. Так, д.е.н., професор Л. С. Ситник щорічно бере участь у МНПК «Проблеми планування в ринкових умовах», організатором якої вже більше 15 років виступає Хмельницький національний університет.

Наукова школа прикладної політичної науки

Історія наукової школи

Наукова школа політичної науки формувалася на кафедрі з середини 1990-х років. Її започаткував професор А. П. Розкошний – перший завідувач кафедри. Випускник МГУ імені М. Ломоносова. Він започаткував політичну комунікативістику в ДонНУ і дав старт двом спеціальностям (політологія і журналістика), а також саме прикладній політології. Прикладні (переважно соціологічні методи та методики моніторингу ЗМІ) інструменти вивчення соціальнополітичної реальності – вектор, навколо якого об’єдналися науковці кафедри, їх аспіранти та докторанти. З 1996 р. на кафедрі діє аспірантура і з 2008 р. докторантура. З 1996 р. в межах школи кафедри політології та державного управління було підготовлено 37 кандидатів політичних наук та 6 докторів політичних наук зі спеціальностей 23.00.02, 23.00.03 та 23.00.04. Наразі ще дві докторські дисертації та чотири дисертації доктора філософії подано до захисту до спеціалізованих вчених рад.

Наразі школа прикладної політології кафедри має наступні напрямки, очолювані докторами наук, професорами:

– напрямок прикладного політичний аналізу і прогнозування, формування нового світопорядку в частині міграційних процесів, дискурсивних практик та інформаційної політики, брендінг територій – під керівництвом д. політ. н., проф. Т.Л. Нагорняк;

– напрямок моделювання та прогнозування соціально-політичних явищ і процесів – д. політ. н., проф. М. А. Польового;

– напрямок партології – д. політ. н., проф. М. В. Примуша;

– напрямок публічної політики – д. політ. н., доц. О. М. Чальцевої;

– напрямок іспаністики та політичної персоналістики – д. і. н., проф. О.П. Іваницької;

– напрямок досліджень політичних трансформацій та громадянського суспільства – PhD, D.Hab А. Л. Моджеєвського .

Основні здобутки наукової школи

За період 2016-2020 рр. науковцями усіх напрямків школи було:

– підготовлено 4 доктори політичних наук зі спеціальності 23.00.02 – політичні інститути і процеси (І. В. Мацишина, В. В. Бусленко (наук. конс. Т. Л. Нагорняк), С. В. Коч (наук. конс. М. А. Польовий), Я. Б. Ярош (наук. конс. М. В. Примуш);

– підготовлено та доведено до успішного захисту 10 кандидатів політичних наук та докторів філософії (А. Ф. Руденко, С. В. Бондаренко, Ю. В. Окуньовська, П. Г. Безуглий (наук. кер. Т. Л. Нагорняк), Г. А. Лавриненко, Г. І. Смокова (наук. кер. О. М. Чальцева), С. В. Матушкіна, К. Є. Смірнова, Ю. В. Пащенко, А. В. Денісова (наук. кер. М. В. Примуш).

– наразі в аспірантурі та докторантурі навчаються 7 осіб, серед яких В. В. Михальська (наук. кер. Т. Л. Нагорняк) вже подала документи до спеціалізованої вченої ради для разового захисту;

– проведено перший в Україні захист дисертації доктора філософії зі спеціальності 052 «Політологія» (20.12.2019, П. Г. Безуглий (наук. кер. Т. Л. Нагорняк);

– створено спеціалізовану вчену раду К 11.051.13 (голова ради – М. В. Примуш), в якій проведено 5 успішних захистів дисертаційних робіт кандидатів політичних наук зі спеціальності 23.00.02 – політичні інститути і процеси. Спецрада в 2020 р. отримала статус докторської (Д 11.051.13 (голова ради – М. А. Польовий).

– видано друком шість монографій (Мацишина І. В. Конструювання політичної реальності України: монографія. Вінниця: Вид-во ДонНУ імені Василя Стуса, 2019, Бусленко В. В. Взаємовідносини влади та опозиції в державах Вишеградської групи: монографія. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2020, Ягунов Д. В. Пенітенціарна політика як складова соціального контролю: монографія. Одеса: Фенікс, 2020, Чальцева О. М. Публічна політика: теоретичний вимір і сучасна практика. Вінниця: ФОП Барановська Т.П., 2017, Коч С. В. Транскордоння: простір соціально-політичного порядку: монографія. Одеса: Фенікс, 2019, Сучасні суспільно-політичні процеси у світі та Україні: монографія / авт. колектив Нагорняк Т. Л., Примуш М. В., Польовий М. А. та ін. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ» 2019.);

– видано друком понад 40 наукових статей;

– створено та регулярно видається два фахових наукових журнали – «Політичне життя» (головний редактор Т. Л. Нагорняк) та «Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса Серія Політичні науки» (головний редактор М. А. Польовий). Обидва журнали індексуються в міжнародній наукометричній базі даних Index Copernicus та входять до категорії «Б» нового переліку фахових видань МОН України. У журналах публікуються провідні вчені з усіх наукових та академічних центрів України, зокрема зі Львова, Харкова, Києва, Дніпра, Одеси тощо. У журналах публікуються також зарубіжні вчені – науковці Торуньського і Гданського університетів (Польща), Пряшівського університету (Словаччина), Тбіліського технічного університету (Грузія) тощо.

– започатковано тісну співпрацю із Тhink-tank «Europe our House» (м.Тбілісі, Грузія) та міжнародними журналами «European Journal of Transformation Studies» (WoS) (Польща, Грузія), «European Political and Law Discourse» (Чехія) у формах членства в редакційних колегіях, участі в рецензуванні матеріалів та у якості гостьових редакторів.

Тематика наукових досліджень

Тематика наукових досліджень усіх напрямків школи прикладної політології охоплює різні аспекти досліджень політичного процесу, але характеризується обов’язковою наявністю прикладної та кількісної складових. Важливою складовою наукових розвідок школи, що відрізняє її від інших політологічних шкіл в Україні та за кордоном, є моделювання. Науковці школи створюють математичні моделі міграційних процесів, процесів формування нового світопорядку з центрами тяжіння у вигляді глобальних міст, моделі політичної стабільності тощо.

Прикладна складова досліджень знаходить своє застосування шляхом організації щорічної Всеукраїнської школи публічної політики та адміністрування. Наразі вже відбулося три цикли навчання в цій школі, у якій навчалися співробітники державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, громадські активісти тощо.

Науковці школи підтримують тісні зв’язки із громадським сектором, зокрема з Центром аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ».

Іноземні та національні партнери:

Серед основних іноземних партнерів школи – Тhink-tank «Europe our House» (м.Тбілісі, Грузія); міжнародні журнали «European Journal of Transformation Studies» (WoS) (Польща, Грузія), «European Political and Law Discourse» (Чехія); Академія Ігнаціанум (м. Краків, Польща); Музей еміграції (м. Гдиня, Польща); Університет Люксембургу, Неапольський університет імені Фрідріха II (м. Неаполь, Італія); Національна школа політичних досліджень та публічного адміністрування (м. Бухарест, Румунія), Університет святих Кирила та Мефодія (м. Трнава, Словаччина). Головний редактор журналу «European Journal of Transformation Studies» (WoS) PhD, D.Hab., проф. А. Моджеєвський став штатним професором кафедри.

Науковці школи беруть участь у сумісному виданні тематичних номерів журналу «European Journal of Transformation Studies» (Web of Science) у якості гостьових редакторів та рецензентів. Зокрема було видано два тематичні номери під загальною редакцією Т. Л. Нагорняк: «Чому повстав Майдан?» (2014 р.) та номер, присвячений 100-річчю встановлення дипломатичних відносин УНР та Польської республіки (2020 р.).

Серед національних партнерів науковців школи – усі основні центри підготовки політологів та політичної науки: відділ правових проблем політології Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Дніпровський національний університет, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Ужгородський національний університет, Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Львівський національний університет ім. І. Франка, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка тощо.

Основні науково-комунікаційні заходи в межах наукової школи/спеціальності

У межах наукової школи за останні 3 роки на базі Університету було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Наука, освіта, суспільство: реалії, виклики, перспективи» (2019 р.) за участю іноземних колег із 5 країн, Міжнародний форум соціальної дії «Захист прав дітей під час окупації та збройних конфліктів» (2019 р.).

Представники наукової школи взяли участь у понад 20 наукових з конференціях в Україні та за кордоном, а також у ролі тренерів та співорганізаторів у наступних науково-комунікаційних заходах:

– сертифікатна освітня програма «Політична журналістика» (Т. Л. Нагорняк, М. А. Польовий, М. В. Примуш, С. В. Бондаренко, І. А. Зайченко);

– сертифікатна освітня програма «Школа молодого посадовця» (Т. Л. Нагорняк, С. В. Бондаренко);

– сертифікатна освітня програма «Основи християнського богослов’я» (О. І. Скопова);

– сертифікатна освітня програма «І Всеукраїнська школа публічної політики та адміністрування» (Т. Л. Нагорняк, О. М. Чальцева, І. В. Мацишина, Бондаренко С.В.);

– сертифікатна освітня програма «ІІ Всеукраїнська школа публічної політики та адміністрування» (Т. Л. Нагорняк, О. М. Чальцева, С. В. Бондаренко);

– сертифікатна освітня програма «ІІІ Всеукраїнська школа публічної політики та адміністрування» (Т. Л. Нагорняк, Ю. В. Пачос, С. В.Бондаренко);

– сертифікатна освітня програма «Медіа-школа «VIN-MEDIA» (Т. Л. Нагорняк, Ю. В. Пачос, С. В. Бондаренко);

– Програма підвищення кваліфікації викладачів ДонНУ імені Василя Стуса «Майстерня «Teaching Art» (Т. Л. Нагорняк, Ю.В. Пачос, О. А. Материнська).

Наукова школа «Хімія поліоксометалатів та складнооксидних сполук»

Історія наукової школи

Починаючи з 1950-х років, у хімії поліоксометалатів можна виділити три періоди інтенсивного вивчення. У 1950-ті роки ці сполуки почали використовувати в аналітичній хімії для підвищення чутливості інструментальних методів, а в техніці – як антикорозійні покриття. Завдяки цьому в  той час у Радянському Союзі з’явилося декілька шкіл, що досліджували поліоксометалати d-елементів V, VI-груп.

У 1960-70-і роки виявилося, що ізополісполуки та гетерополісполуки можна використовувати як ефективні каталізатори в органічному синтезі та як перспективні матеріали для утилізації радіоактивних відходів. У ДонНУ на кафедрі неорганічної хімії з’явилася школа «Хімія оксидних фаз на основі перехідних металів», біля витоків створення якої стояв Маркс Васильович Мохосоєв. Він був завідувачем першої створеної на хімічному факультеті кафедри неорганічної хімії (1965–1972 рр.), першим деканом хімічного факультету (1965–1967, 1970–1972), а згодом став член-кореспондентом АН СРСР. Дуже швидко у школі з’явилося декілька напрямів під керівництвом Находнової А. П., Поташнікова Ю. М., Кащєєва Г. Г. та учнів Мохосоєва: Кривобок В. І. та Груби А. І. Було створено чудовий приборний парк, що дозволило виконати та опублікувати близько 180 статей у журналах, що нині входять до наукометричної бази Scopus, та в тематичних збірниках «Хімія та технологія Mo та W», у яких у той час публікували лише роботи провідних вчених і які цінувалися вище за скопусівські. Було захищено 17 кандидатських та 1 докторська дисертації. За розквітом настали, на жаль 1980-90-ті роки, які можна вважати періодом застою у роботі школи. Змінювалися керівники кафедри, виїхали з Донецька М. В. Мохосоєв, який очолив Бурятський філіал СВ АН СРСР, та частина керівників наукових напрямків, і розв’язувати дуже широкі хімічні проблеми школи стало майже неможливо.

У третій період розвитку, початком якого можна вважати 2000-ий рік, поліоксометалати знайшли своє застосування у медицині як антивірусні та протипухлинні препарати. У цей же час великий інтерес у дослідників викликав гідроксоапатит як штучний замісник кісткової тканини і дуже перспективний матеріал для стоматології, ортопедії, кістково-щелепної хірургії, проблема синтезу якого не була вирішена. На замовлення Центрального інституту стоматології групі під керівництвом Розанцева Г. М. вдалося створити унікальну на ті часи методику синтезу біоактивного гідроксоапатиту, який за своїми характеристиками не поступався, а за деякими навіть перевершував закордонні аналоги США, Японії та Італії, які були в той період світовими монополістами цієї сполуки. Виявилося, що для поліпшення його якості можна модифікувати поліоксометалатами або заміщенням фосфору на інші р- та d-елементи. Все це дозволило знову активно запрацювати школі, проте вже в зовсім іншій якості.

По суті відбулося не відродження школи Мохосоєва, а з’явилася нова школа «Хімія поліоксометалатів та складнооксидних сполук» з двома суттєво новими напрямками. Один з них «Поліоксометалати в твердій фазі та розчинах» створив д.х.н., проф., заслужений вчитель України Розанцев Г. М., який з 2011 р. очолює кафедру неорганічної хімії. Він зі своїми учнями займається теоретичним обґрунтуванням стану ізо- та гетерополі- іонів на основі моделювання рівноваг та визначення термодинамічних характеристик процесів поліконденсації, розробкою методик синтезу, синтезом та структурними дослідження для поповнення світових баз. В останні роки багато уваги школи приділяється поведінці, синтезу, будові та властивостям поліоксометалатів у водно-органічному середовищі.

Керівником другого напрямку «Вивчення ізоморфних заміщень в апатитних системах» є д.н.х., проф., почесний професор ДонНУ імені Василя Стуса Гетьман Є. І., який у 1988–2011 рр. був завідувачем кафедри неорганічної хімії Донецького національного університету. Багато уваги у цьому науковому напряму школи приділяється прогнозуванню границь ізоморфних заміщень і фазової стабільності твердих розчинів ортофосфатів, ортованадатів, ортоарсенатів і оксіортосилікатів лантанідів.

За період існування школи захищено 1 докторську (Розанцев Г. М.) та 13 кандидатських дисертацій (Доценко О. І., Сазонова О. І., Вавілова С. В., Ігнатьєва В. В., Радіо С. В., Гумерова Н. І., Ігнатов О. В., Арданова Л. І., Канюка Ю. В., Кармаліцький В. Д., Abdul Jabar Mohammed A. B. (Ірак), Борисова К. В., Яблочкова Н. В.), 2 з яких відбулися вже під час перебування ДонНУ у Вінниці (Гумерова Н. І., Борисова К. В.). Зараз у рамках школи на кафедрі виконується докторська дисертація (Радіо С. В.), підготовлено до захисту кандидатську дисертацію (Марійчак О. Ю.) і навчається в аспірантурі Дуванова Е. С.

На сьогоднішній день на кафедрі активно навчається і працює група під керівництвом професора Розанцева Г. М. та к.х.н. Радіо С. В. за програмою науково-дослідної роботи студентів.

Основні здобутки наукової школи

В цілому за 2000-2020 роки опубліковано 137 статей, з яких 89 у «скопусівських» та 48 у фахових виданнях, і отримано 32 патенти.

За період з 2015 року опубліковано 43 статті, з яких 33 «скопусівських» і 10 фахових, і отримано 2 патенти. Нарешті, всі наші напрацювання вилилися в захист 1 докторської та 13 кандидатських дисертацій, 2 з яких відбулися вже під час перебування ДонНУ у Вінниці. Виконується 1 докторська дисертація і 1 кандидатська дисертація готується до захисту.

Наукові здобутки за період з 2015 року

Статті (Scopus)
Назва журналу Impact factor Число статей
Chemical Communications 6,567 1
Voprosy khimii i khimicheskoi technologii 0,33 6
Inorganic Chemistry 4,857 1
Journal of Alloys and Compounds 3,133 1
European Journal of Inorganic Chemistry 2,686 1
Journal of Coordination Chemistry 2,212 3
Solid State Sciences 1,811 1
Journal of Solution Chemistry 1,664 1
Journal of Cluster Sciences 1,302 1
Journal of Chemistry 1,300 1
Journal of Struct. Chem. 0,508 3
J. Chem. Crystallogr. 0,550 1
Key Engineering Materials 0,330 1
Інші <0,300 11
Статті (інші)
Назва журналу Число статей
Український хімічний журнал 1
Вісник ДонНУ імені Василя Стуса. Серія хімічні науки 3
Фізика твердого тіла 1
Вісник ДонНТУ 1
Конденсированные среды 1
Науково-методичні видання
Назва видання Число
Монографії 1
Навчальні посібники, в тому числі з грифом МОН України 23, в тому числі з грифом МОН України – 2
Конференції
Назва конференції Число публікацій у матеріалах конференцій
ІІІ міжнародна (ХІІІ українська) наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених «Хімічні проблеми сьогодення» (м. Вінниця) 5
ІІ міжнародна (ХІІ українська) наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених «Хімічні проблеми сьогодення» (м. Вінниця) 6
І міжнародна (ХІ українська) наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених «Хімічні проблеми сьогодення» (м. Вінниця) 5
Х українська наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених «Хімічні проблеми сьогодення» (м. Вінниця) 5
ІХ українська наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених «Хімічні проблеми сьогодення» (м. Вінниця) 4
Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи» (м. Житомир) 2019, 2020 3
Наукова конференція «Львівські хімічні читання – 2017, 2019 4
ХІ Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів “Хімічні Каразінські читання – 2019” 2
Сучасні проблеми хімії: міжнар. конф. студентів та аспірантів (м. Київ) 2018, 2020 3
ХХІ Науково-молодіжна конференція «Проблеми та досягнення сучасної хімії» (м. Одеса) 1
VII Міжнародна науково-технічна конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Хімія та сучасні технології» Дніпропетровськ: ВПК ДВНЗ «УДХТУ», 2015. 1
International research and practice conference: Nanotechnology and nanomaterials (Nano-2016), Lviv 1
OpenReadings 2019 (Vilnius, Lithuania) 2
OpenReadings 2020 (Vilnius, Lithuania) 2

 

Тематика наукових досліджень

У рамках школи «Хімія поліоксометалатів та складнооксидних сполук» реалізується два суттєво нових напрямки та виконуються наукові дослідження під керівництвом Розанцева Г. М., Радіо С. В. і Гетьмана Є. І.

Вони зі своїми учнями займаються теоретичним обґрунтуванням стану ізо- та гетерополі- іонів на основі моделювання рівноваг та визначення термодинамічних характеристик процесів поліконденсації, розробкою методик синтезу, синтезом та структурними дослідження для поповнення світових баз. В останні роки багато уваги школи приділяється поведінці, синтезу, будові та властивостям поліоксометалатів у водно-органічному середовищі, особливо прогнозуванню та теоретичному обґрунтуванню границь ізоморфних заміщень і фазової стабільності твердих розчинів ортофосфатів, ортованадатів, ортоарсенатів і оксіортосилікатів лантанідів, виконуються роботи з вивчення твердих електролітів на основі оксомолібдатів РЗЕ.

Обидва ці напрями є унікальними в межах нашої держави, такими науковими дослідженнями практично не займаються науковці України, в той час як у провідних країнах світу їм в останні роки приділяється достатньо багато уваги. Про це свідчить суттєве збільшення наукових публікацій з цієї тематики в теперішньому столітті та розширення сфер їхнього застосування. З використанням поліоксометалатів можна створювати композиційні матеріали для багатьох областей науки, медицини, промисловості тощо.

У новій школі органічно поєдналися теоретичні та прикладні аспекти хімії поліоксометалатів, що дозволило запропонувати системний підхід до їхнього дослідження. На базі моделювання стану іонів у водних, водно-органічних і фізіологічних розчинах вдалося визначити термодинамічні характеристики комплексотворення та запропонувати нову теоретично обґрунтовану схему взаємних переходів між аніонами у розчині, розробити методики, синтезувати, структурно охарактеризувати та вивчити термоліз більше 250 нових сполук, що суттєво розширило всесвітні бази відповідних даних.

На сьогоднішній день на кафедрі активно навчається і працює група під керівництвом професора Розанцева Г. М. та к.х.н. Радіо С. В. за програмою науково-дослідної роботи студентів. Результатом наукових досліджень є наукові публікації, участь у конференціях різного рівня та перемога в конкурсах:

Дуванова (Іванцова) Е. С. – була переможцем конкурсу для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів з науковою роботою «Синтез та дослідження кристалічної структури купрум (ІІ) – вмісних паравольфраматів Б» та отримала грамоту і премію Президії Національної академії наук України для студентів вищих навчальних закладів.

Олексій Ю. А. – отримала диплом І ступеня Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, гуманітарних і технічних дисциплін МОН України за спеціальністю «Хімія».

Кожного року молоді науковці та студенти, що беруть участь у роботі школи, отримують іменні стипендії, зокрема і найвищого рангу.

Іноземні та національні партнери

На сьогоднішній день підтримується зв’язок з багатьма світовими школами, що займаються системними дослідженнями в області стану іонів, синтезу, використанню поліоксометалатів та проблемам ізоморфізму у складнооксидних системах, деякі з яких має сенс перелічити:

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

– ДВНЗ «УДХТУ», м. Дніпро;

– Львівський національний університет імені Івана Франка;

– Московський державний університет імені М. В. Ломоносова;

– Міннесотський державний університет, Манкато, США;

– НТК «Інститут монокристалів» НАН України, м. Харків;

– Католицький університет, Льовен, Бельгія;

– Університет Макгілла, Канада;

– Віденський університет, Австрія.

Основні науково-комунікаційні заходи в межах наукової школи/спеціальності

Науковці школи «Хімія поліоксометалатів та складнооксидних сполук» брали участь у низці міжнародних та національних заходів, деякі з них наведено у таблиці:

Міжнародні заходи
Конференції: OpenReadings. 60th International Conference for Students of Physics and Natural Sciences. LITHUANIA. 2017, 2019, 2020 (Vilnius, Lithuania)
“Current Chemical Problems” (Vinnytsia, Ukraine), 2018, 2019, 2020
Сучасні проблеми хімії: міжнар. конф. студентів та аспірантів (м. Київ) 2018, 2020
Олімпіади The 54th International Mendeleev Chemistry Olympiad (onlinе), 2020
The 53rd International Mendeleev Chemistry Olympiad (Russia, Saint Petersburg), 2019
The 52nd International Mendeleev Chemistry Olympiad (Belarus, Minsk), 2018
The 51th International Mendeleev Chemistry Olympiad (Astana, Republic of Kazakhstan), 2017
Заходи в межах України
Конференції Науково-молодіжна конференція «Проблеми та досягнення сучасної хімії» (м. Одеса), 2020
Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи» (м. Житомир) 2019, 2020
Наукова конференція «Львівські хімічні читання – 2017, 2019
ВМС-2018: ХІV українська конференція (м. Київ)
Олімпіади Всеукраїнська студентська олімпіада з хімії (м. Львів),2017, 2018, 2019

 

Розанцев Г. М. – член наукової ради з проблеми «Неорганічна хімія» Національної академії наук України, Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського (Протокол № 1, § 8, п.21 засідання Бюро Відділення хімії НАН України від 16 січня 2018 року).

Розанцев Г. М. – експерт за секцією «16. Хімія» Наукової ради МОН України з оцінювання проектів наукових досліджень і розробок, які подаються на конкурсний відбір.

Розанцев Г. М. – член спеціалізованої вченої ради Д 08.078.01 ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет».

Розанцев Г. М. – член редколегії Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Хімічні науки.

Розанцев Г. М. – член журі І, ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії серед студентів класичних і педагогічних університетів.

Розанцев Г. М. – член журі та методичної комісії Міжнародної Менделєєвської олімпіади з хімії для школярів.

Розанцев Г. М. – член наукового комітету ХХ Української конференції з неорганічної хімії за участю закордонних учених до 100-річчя заснування Національної академії наук України (17–20 вересня 2018 р., м. Дніпро).

Розанцев Г. М. – член програмного організаційного комітету ІІ Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи», Житомир.

Розанцев Г. М. – член програмного організаційного комітету «Хімічні проблеми сьогодення» (ХПС-2018), І Міжнародної (ХІ Української) наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених (Вінниця).

Радіо С. В. – член Експертної ради Міністерства освіти і науки України з відбору проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих учених, які працюють (навчаються) у ЗВО та наукових установах за фаховим напрямом «4. Нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування».

Радіо С.В. – експерт з акредитації освітніх програм (102 Хімія, 014 Середня освіта (хімія)) Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти.

Радіо С.В. – експерт за секцією «16. Хімія» Наукової ради МОН України з оцінювання проєктів наукових досліджень і розробок, які подаються на конкурсний відбір.

Радіо С.В. – член редколегії Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Хімічні науки.

Радіо С.В. – член журі обласного етапу Всеукраїнської шкільної олімпіади з хімії.

Радіо С.В. – член журі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук у галузі «Хімічні науки» (Дніпропетровськ, ДНУ імені Олеся Гончара).

Радіо С.В. – член програмного організаційного комітету ІІ Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи», Житомир.

Радіо С.В. – член програмного організаційного комітету Хімічні проблеми сьогодення (ХПС-2018), І Міжнародна (ХІ Українська) наукова конференція студентів, аспірантів і молодих учених (Вінниця).

Радіо С.В. – член робочої групи з опрацювання анкети кандидата у члени експертної групи з оцінювання ефективності діяльності наукових установ (наказ МОН України від 12 лютого 2019 р., № 161, «Про забезпечення проведення державної атестації наукових установ»).

Радіо С.В. – член експертної групи ЕГ-04 з оцінювання ефективності діяльності наукових установ за науковим напрямом інженерно-технічних наук (Спеціальність 161 – Хімічні технології та інженерія) (наказ МОН України від 19 квітня 2019 р., № 524, «Про експертні групи з оцінювання ефективності діяльності наукових установ).

Аспірантка О. Ю. Марійчак у листопаді 2016 р. отримала грант за програмою European Regional Development Fund’s Doctoral Studies and Internationalisation Programme DoRa Plus, який фінансувався Archimedes Foundation, на проходження п’ятимісячного наукового стажування в Талліннському технічному університеті (м. Таллінн, Естонія). Стажування здійснено в період 12.01.2017–12.06.2017 р. У 2017 р. грант за програмою European Regional Development Fund’s Doctoral Studies and Internationalisation Programme DoRa Plus, який фінансується Archimedes Foundation, було продовжено на період 12.07.2017–12.11.2017 р.

Наукова школа кафедри міжнародних економічних відносин

Історія наукової школи

Наукова школа кафедри міжнародних економічних відносин була заснована у 1995 році заслуженим діячем науки та техніки, доктором економічних наук, професором Ю.В. Макогоном.

У рамках наукової школи розвивалось декілька напрямів та проблематик досліджень – механізми регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій на регіональному рівні (д.е.н., проф. Ю. В. Макогон ); транснаціоналізація економічних систем в умовах глобальної інтеграції (д.е.н., проф. Т. В. Орєхова); системна трансформація старопромислових регіонів світової економіки в умовах глобалізації (д.е.н., проф. І. В. Хаджинов).

У межах Школи за роки її існування було захищено 23 докторських та  понад 150  кандидатських дисертацій.

Серед основних етапів та віх варто відзначити такі:

1995 – 2002 рр. – початковий етап: відкриття аспірантури за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини, формування напрямів досліджень, захисти перших кандидатських дисертацій відбувалися у міждисциплінарному полі в спеціалізованих вчених радах зі спеціальностей

2002 – 2008 рр. – відкриття на економічному факультеті Донецького національного університету Спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Захист 93 кандидатських дисертацій з проблем дослідження розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин.

Рік – по теперішній час –відкриття на економічному факультеті Донецького національного університету Спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 із захисту докторських дисертацій за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. 2008 р. – захист докторської дисертації Орєхової Т.В. на тему «Транснаціоналізація економічних систем в умовах глобальної інтеграції». З 2008 року по теперішній час у межах напряму досліджень Орєхової Т.В. під її науковим керівництвом було захищено 14 кандидатів економічних наук та 2 доктори філософії. 2013 р. – захист докторської дисертації Хаджинова І.В. на тему «Системна трансформація старопромислових регіонів світової економіки в умовах глобалізації». З 2014 року в межах напряму досліджень Хаджинова І.В. під його науковим керівництвом було захищено 4 кандидати та 1 доктор економічних наук.

Основні здобутки наукової школи

За останні 5 років у межах наукової школи проводилися дослідження за такими ініціативними темами, як: «Формування міжнародної конкурентоспроможності регіону на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку» (номер держреєстрації 0113U003659, 2013–2017 рр.), «Формування конкурентних стратегій національних виробників у сучасній парадигмі глобального економічного середовища» (номер держреєстрації 0118U002395, 2018–2020 рр.).

За результатами досліджень було підготовлено та видано 8 колективних монографій, 68 публікацій у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України; 16 публікацій у періодичних наукових виданнях інших держав, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку; 11 публікацій у наукових виданнях, які включено до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science.

Результати досліджень було апробовано на 54 міжнародних та всеукраїнських конференціях, за матеріалами яких було видано 156 тез доповідей.

За останні 5 років в межах наукової школи було захищено  кандидатських дисертацій та докторських дисертацій.

Тематика наукових досліджень

Тематика наукових досліджень Школи у порівнянні з іншими школами фокусується на дослідженні трансформацій стратегії інтеграції до систем міжнародних економічних відносин суб’єктів міжнародного бізнесу  та регіонів, що відбуваються під впливом новітніх трендів глобального економічного розвитку. Науковим дослідженням даної Школи притаманне широке використання економіко-математичних методів аналізу та моделювання.

Іноземні та національні партнери

Серед основних іноземних та національних партнерів, з якими здійснюється наукова інтеграція Школи, варто відзначити: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Тернопільський національний економічний університет, Познанський університет економіки та бізнесу (Польща), Господарська Академія імені Д.А. Ценова (Болгарія). Так, д.е.н., професор Орєхова Т.В. є членом редакційних колегій таких наукових видань таких ЗВО як: «Міжнародна економічна політика» (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), «Журнал європейської економіки» (Тернопільський національний економічний університет), «STUDIA OECONOMICA POSNANIENSIA (SOEP)» (Познанський університет економіки та бізнесу (Польща)), «Business Management» (Господарська академія імені Д.А. Ценова (Болгарія)). Професор Орєхова Т.В. є членом Спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 зі спеціальності 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Професор Хаджинов І.В. є членом Спеціалізованої вченої ради К 12.093.003 зі спеціальності 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини у Маріупольському державному університеті.

За останні 5 років в рамках даного співробітництва було опубліковано понад 20 наукових праць.

Основні науково-комунікаційні заходи в межах наукової школи/спеціальності

У межах наукової школи/спеціальності на базі Університету за останні 3 роки було організовано та проведено:

  • XVІІІ Міжнародну наукову конференцію студентів, аспірантів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання», 14-16 листопада 2018 р.;
  • ХVIII Всеукраїнську наукову конференцію студентів та молодих учених «Проблеми розвитку соціально-економічних систем в національній та глобальній економіці», 24-25 квітня 2018 р.;
  • XІX Міжнародну наукову конференцію студентів, аспірантів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання», 13-15 листопада 2019 р.;
  • XІX Всеукраїнську наукову конференцію студентів, аспірантів та молодих учених «Проблеми розвитку соціально-економічних систем в національній та глобальній економіці», 23-24 квітня 2019 р.;
  • Міжнародну науково-практичну конференцію «Наука, освіта, суспільство: реалії, виклики, перспективи» 16-17 травня 2019 р.;
  • І етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Міжнародні економічні відносини» та з навчальної дисципліни «Міжнародна економіка», 2018-2020 рр.;
  • І тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Міжнародні економічні відносини» та з напряму «Актуальні питання співробітництва з Європейським Союзом», 2018-2020 рр.;
  • у рамках Відкритої бізнес-академії кафедра щорічно організовує Школу «Економіста-міжнародника», у рамках якої було проведено тренінги за наступною тематикою: «Як експортувати творчість», «Міжнародний маркетинг», «Криптовалюта. Аргументи «за» та «проти», «Полювання на гроші», «Японський досвід організації процесів» та ін.;
  • Інтелектуальне змагання серед студентів І-ІІ курсів економічного факультету «Найрозумніший-2018», за результатами участі в якому 16 листопада 2018 р. перемогу отримав студент І курсу освітньої програми «Міжнародний бізнес. Бізнес-переклад» – Свіргун А.Р.;
  • Інтелектуальне змагання серед студентів І-ІІ курсів економічного факультету «Найрозумніший-2019», де 15 листопада 2019 р. перемогу отримав студент І курсу освітньої програми «Міжнародна економіка» Крамаренко Д.А., а ІІІ місце посіла студентка І курсу освітньої програми «Міжнародний бізнес. Бізнес-переклад» – Порохня В.А.

Представники наукової школи брали участь у таких науково-комунікаційних заходах, проведених в Україні та за кордоном:

  • участь у якості членів журі Всеукраїнських студентських олімпіад та конкурсів наукових робіт (професори Орєхова Т.В. та Хаджинов І.В.);
  • участь викладачів і аспірантів у науково-технічних заходах, проведених у межах України (професори Орєхова Т.В., Кістерський Л.Л., Савченко М.В., доценти Атаманчук З.А., Варламова М.Л., Саркісян Л.Г., Шкурат М.Є., асистенти Середа В.В., Іщук Ю.А., Тертичний Я.С., аспіранти Дубель М.В., Брацлавець О.Ю.);
  • участь викладачів і аспірантів у науково-технічних заходах, проведених за кордоном (професори Савченко М.В., Хаджинов І.В.; доценти Атаманчук З.А., Шкурат М.Є., аспірант Іщук Ю.А.);
  • впродовж 2018-2020 рр.11 студентів спеціальності здобули призові місця у всеукраїнських студентських наукових конкурсах, олімпіадах зі спеціальності або дисциплін спеціальності.

Архіви

Приєднуйтеся до нас