Результати Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціалізації 035.10 «Прикладна лінгвістика» у 2020-2021 навчальному році
22 квітня у ДонНУ імені Василя Стуса відбулась підсумкова науково-практична конференція ІІ-го туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціалізації 035.10 «Прикладна лінгвістика» у віддаленому режимі на платформі Zoom. Результати Конкурсу оприлюднено на офіційному сайті за адресою https://science.donnu.edu.ua/uk/pidsumkova-npk-ii-go-turu/.
Результати Конкурсу є такими.
Диплом 1 ступеня отримала Длугаш Валерія Олегівна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка з науковою роботою «Моделювання намірів користувача в усному діалозі між людиною та мобільним роботом».
Диплом 2 ступеня – Коломієць Аліна Вікторівна, студентка Донецького національного університету імені Василя Стуса з науковою роботою «Лінгвістична експертиза забороненої реклами».
Диплом 2 ступеня – Мазнєв Сергій Сергійович, студент Київського університету імені Бориса Грінченка з науковою роботою «Перспективи використання штучних нейронних мереж у вивченні та дослідженні японської мови»;
Диплом 3 ступеня – Троїцька Валерія Володимирівна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка з науковою роботою «Автоматичне реферування українськомовних текстів з урахуванням кореферентності»;
Диплом 3 ступеня – Воронюк Катерина Русланівна, студентка Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського з науковою роботою «Краудсортинг як інноваційна маркетингова технологія просування краут-проєктів»;
Диплом 3 ступеня – Юрлова Уляна Володимирівна, студентка Національного університету “Львівська політехніка” з науковою роботою «Особливості перекладу термінів IT англійської на українську мову: на основі паралельного корпусу професійних текстів».
5 учасників конкурсу отримали заохочувальні відзнаки в таких номінаціях:
номінація «За практичне втілення ідеї дослідження» – Полтьєва Анна Олександрівна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка з науковою роботою «Автоматичне визначення пунктуації для систем перетворення українського мовлення на текст»;
номінація «За творчий підхід до розв’язання актуальної проблеми» – Ступішина Маргарита Василівна, студентка Кременчуцького педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка з науковою роботою «Актуальні лінгвістичні аспекти комп’ютерного дискурсу»;
номінація «За оригінальність концепції» – Кутовой Владлен Владленович, студент Волинського національного університету імені Лесі Українки з науковою роботою «Локальні значення у сучасному пісенному дискурсі: критичний аналіз»;
номінація «За суспільну значущість дослідження» – Бердгольд Анна Любомирівна, студентка Національного університету “Львівська політехніка” з науковою роботою «Лінгво-статистичні та стилістичні особливості політичної реклами (на прикладі передвиборчої кампанії В.Зеленського)»;
номінація «За міждисциплінарність наукового дослідження» – Сафонова Катерина Яківна, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля з науковою роботою «Використання методу ПУНКТ у вирішенні завдань разобозначення омонімічної економічної термінології».
Вітаємо переможців, всіх учасників Конкурсу та їхніх наукових керівників з успішними виступами! Бажаємо успіхів у прикладних пошуках! Щиро дякуємо членам галузевої конкурсної комісії за злагоджену роботу, об’єктивність і толерантність в оцінюванні.
Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з членом галузевої конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з прикладної лінгвістики, доктором філологічних наук, професором, член-кореспондентом НАН України, деканом філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса Загнітком Анатолієм Панасовичем.
– Анатолію Панасовичу, Ви є автором ідеї проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з прикладної лінгвістики. Як виникла ця ідея? Як швидко Ви змогли її втілити?
– Ідея про проведення Олімпіади виникла відразу після відкриття спеціальності «Прикладна лінгвістика» (далі ПЛ) в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Завдяки активній підтримці колег ідею реалізували – і перші Олімпіади відбулися в НУ «Львівська політехніка», потім – Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (тепер – Волинському національному університеті імені Лесі Українки ), а з 2019 року право проводити Олімпіади знову перейшло до НУ «Львівська політехніка». Ще в межах першої олімпіади почали активно обговорювати питання про проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з ПЛ. Ідею активно підтримали ЗВО, в яких була ПЛ: НУ «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова та ін. Істотним є те, що під час опрацювання нових стандартів СО, зокрема зі спеціальності 035 Філологія, проф. І.П. Біскуб відстояла позиції ПЛ як окремої спеціалізації в межах 035 Філологія.
– Які напрями досліджень з прикладної лінгвістики Ви вважаєте перспективними?
– Нещодавно готував матеріали до Міжнародної конференції «Лінгвіст-програміст», яка стала традиційною в ДонНУ імені Василя Стуса, і там спробував сформулювати такі напрями. Тому, певною мірою, повторюся. Щоправда, матеріали ще не опубліковані в збірнику «Лінгвокомп’ютерні дослідження». Перспективними, на мій погляд, для кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології видаються опрацювання корпусно-дискурсивного, лінгвоцифрового та лінгвомоделювального, методологійно-лінгвоекспертного, лінгвоінформаційного напрямів прикладної лінгвістики. У майбутньому, очевидно, все більше проникнення ПЛ у кібербезпеку, оскільки сьогодні важко уявити захист мовноінформаційного простору Держави без активного залучення новітніх здобутків прикладної лінгвістики.
– Учасників будь-якого конкурсу завжди цікавить, хто буде їх оцінювати. Хто цього року був у складі галузевої конкурсної комісії?
– ДонНУ імені Василя Стуса загалом підійшов до організації та проведення конкурсу з інноваційним баченням, що й зумовило формування складу галузевої конкурсної комісії з найавторитетніших фахівців прикладної лінгвістики – наукових співробітників академічних установ: Інституту української мови НАН України та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, а також залучення провідних фахівців з університетів України.
– Як відбувається процедура рецензування конкурсних робіт? За якими критеріями їх оцінювали?
– Цьогорічне, як і минулорічне, оцінювання відбувалося в так званому «сліпому» форматі, коли члени галузевої комісії, а їх два на кожну роботу, читають конкурсну роботу в зашифрованому форматі – для них відомими є лише назва роботи, її структура і зміст. За встановленими критеріями, їх модель міститься у відповідних нормативних загальнодержавних документах, оцінюється конкурсне дослідження, де значущими є актуальність роботи, її новизна, теоретичне й практичне значення, рівень самостійності вирішення заявленої проблеми, а також апробація у публікаціях, на конференціях, не кажучи уже про дотримання настанов академічної доброчесності. Після отримання даних про рівень оцінювання всіх конкурсних досліджень результати обговорені й затверджені відповідним протоколом на засіданні галузевої комісії й оприлюднені.
– Що Ви можете порадити учасникам перед другим (усним) етапом ІІ туру конкурсу?
– Бути впевненими у своїх досягненнях, вміти переконливо донести свої результати, вміти вести дискусію, аргументуючи основні положення та висновки, переконливо будувати виступ.
– На Вашу думку, секретом успіху є досконале дослідження чи ефектний захист?
Не буває переконливого виступу без досконалого дослідження. Упевненість під час виступу є запорукою й підтвердженням самостійно виконаного дослідження, аргументованості висновків, дотримання всіх етапів виконання конкурсної роботи.
– Якими будуть Ваші побажання учасникам конкурсу?
Бути переконаним у тому, що в цьому конкурсі є всі переможці, адже він об’єднав усіх тих, хто зумів вибороти право представляти свій заклад вищої освіти в цьому престижному змаганні. Конкурси минають, а високий дух дискусії, змагань залишаються назавжди в пам’яті як щось незабутнє, те, що привідкрило глибину прикладної лінгвістики.
Про враження від Конкурсу та про бачення власного майбутнього у прикладній лінгвістиці читайте в інтерв’ю з переможницями Конкурсу.
Знайомтеся: Валерія Длугаш, студентка 4 курсу СО «Бакалавр» спеціальності 035 «Філологія» ОП «Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика та англійська мова» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, переможниця Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціалізації 035.10 «Прикладна лінгвістика» у 2020-2021 навчальному році. Що думає Валерія про прикладну лінгвістику загалом і про Конкурс зокрема читайте в інтерв’ю.
– Чому Ви вирішили взяти участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціалізації «Прикладна лінгвістика»?
– Я вирішила взяти участь у Конкурсі, тому що відчула, що моє дослідження має важливе прикладне значення, і я хотіла представити свій доробок іншим. Також для мене було важливо скористатися можливістю показати науковій спільноті розробку українських науковців – робота ERIC’а, бо цей робот є справжнім дивом серед систем інтелектуального керування.
– Хто або що надихає Вас на наукові пошуки?
– Надихають мене люди, які постійно навчаються – такі собі вічні студенти. Також мене надихають мої близькі. Я вважаю, що я оточила себе людьми, які є успішними у певних галузях, що сильно вплинуло на мене і завжди мотивує.
– Чим зумовлений вибір сфери наукових зацікавлень і теми Вашого дослідження?
– На другому курсі навчання в університеті я обрала дуже нудну для себе тему дослідження, для якої я не знайшла практичного застосування. Тоді я зрозуміла, що потрібно займатися лише тими темами, які можуть мене сильно захопити та які я можу втілити в життя.
Мій науковий керівник, Робейко Валентина Василівна, запропонувала мені теми для дослідження на вибір, з яких мені пощастило обрати саме цю. Коли я вперше почула про ERIC’a, а особливо той факт, що над його “інтелектуальністю” ще треба попрацювати, у мене виникло бажання зробити внесок у цей проект та придвидшити процес роботи над ним.
– Чи виникали труднощі у процесі написання наукової роботи? Які саме?
– Мені здалося, що загалом написання наукової роботи було досить легким та безтурботним. Я би пояснила це тим, що у наш час немає такої проблеми, як дефіцит інформації, тому що багато джерел є відкритими та безкоштовними. Спеціалісти всього світу раді ділитися своїми знаннями: вони навіть завжди залишають свої контакти та просять їм писати, якщо виникають запитання.
– Мені пощастило особисто поспілкуватися з Ольгою Сухоручкіною, і, дякуючи їй, я отримала чіткі та структуровані знання про ERIC’а. Пані Ольга продемонструвала мені роботу цього унікального робота. Коли бачиш, про що і навіщо пишеш роботу, стає спокійніше та з’являється впевненість.
– Який етап у конкурсі для Вас був складнішим: написання роботи чи її захист?
– Написання роботи було складнішим, ніж захист. Це зумовлено тим, що при написанні тексту в голові крутиться безліч думок, ідей, і, часом, саме на зрозуміле та лаконічне формулювання йде багато зусиль та часу.
– Якої Ви думки про дослідження інших учасників конкурсу? Чи були цікаві або несподівані для Вас теми дослідження?
– Як прикладного лінгвіста мене трохи засмутило, що прикладна сторона досліджень деяких учасників Конкурсу була окреслена менше, ніж теоретична. Хочеться, щоб всі доробки молодих науковців були застосовані на практиці, а не забуті. Напевно, це виклик як для наукових керівників, так і для студентів, тому що часто студентам важко обрати для себе тему з важливим практичним значенням і вони потребують якісних консультацій з боку навчального закладу.
Найнесподіванішою темою на Конкурсі для мене виявилась “Лінгвістична експертиза забороненої реклами”.
Також мене здивувала учасниця Конкурсу, яка має педагогічну освіту, а не філологічну. З її боку це було дуже сміливо. Я думаю, це чудовий приклад та мотивація для інших учасників.
– Чи брали Ви раніше участь у наукових заходах? Яких саме?
– Раніше я не брала активної участі в наукових заходах і відвідувала наукові конференції як гість.
– Які Ваші плани на майбутнє? Чи плануєте Ви далі продовжувати наукові пошуки в галузі прикладної лінгвістики?
– Я планую вступати до магістратури та продовжувати свою наукову діяльність з теми, яку представляла на конкурсі. Невдовзі буду брати участь у конференції “Граматичні читання”. Сподіваюсь, ця конференція буде першою на моєму науковому шляху. Якщо планувати більш далеке майбутнє, то я маю намір залишатися у сфері комп’ютерної лінгвістики, тому що мені це до душі, а ще це дуже перспективно.
– Ваші побажання майбутнім учасникам Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.
– Я бажаю майбутнім учасникам Конкурсу творчої наснаги, енергії та мотивації для нових наукових здобутків. Також хотілося б, щоб молоді науковці ставали популяризаторами науки для українських школярів та студентів, щоб професійно спрямувати та зацікавити їх, і показати, що вони є справжньою інтелектуальною цінністю нашої країни.
Про враження від Конкурсу розповіла Коломієць Аліна, студентка 4 курсу ОПП «Прикладна лінгвістика» Донецького національного універистету імені Василя Стуса, яка посіла 2 місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціалізації 035.10 «Прикладна лінгвістика».
1) Чому Ви вирішили взяти участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціалізації 035.10 «Прикладна лінгвістика» у 2020-2021 навчальному році?
Коли я навчалася на молодших курсах, то чула про цей конкурс і не могла уявити, що колись буду учасницею. Взяти участь порадила мій науковий керівник – Гарбера Ірина Володимирівна, за що я їй безмежно вдячна. Це новий для мене досвід у науковій діяльності під час студентства.
2) Хто або що надихає Вас на наукові пошуки?
Мене надихають обговорення різних питань із нашими викладачами на парах. В такі моменти народжуються теми для написання роботи у вибраній сфері.
3) Чим зумовлений вибір сфери наукових зацікавлень і теми Вашого дослідження?
Часто, гуляючи містом, бачила недозволену рекламу на стінах будинків. Подумала, що було б цікаво спробувати провести лінгвістичну експертизу подібного тексту і запропонувала Ірині Володимирівні досліджувати заборонену рекламу. Вона погодилась, бо бачила потенціал обраної теми, оскільки науковці надавали перевагу політичній або імідж-рекламі певної людини.
4) Чи виникали труднощі у процесі написання наукової роботи? Які саме?
Так, труднощі виникали, як і при написанні будь-якої роботи. В алгоритмі, який ми розробили для забороненої реклами, був пункт, де потрібно проаналізувати мовні засоби (особливості лексики, синтаксису і т.д.). Специфіка реклами наркотиків передбачає скорочені назви «товарів», що пропонуються «споживачеві». Деякі я змогла розшифрувати, пояснення інших довелося шукати в Інтернеті на форумах із специфічним сленгом.
5) Який етап у конкурсі для Вас був складнішим: написання роботи чи її захист?
Для мене це був захист, тому що не знаєш, які проблеми можуть виникнути. Особливо, коли він проходить онлайн.
6) Якої Ви думки про дослідження інших учасників конкурсу? Чи були цікаві або несподівані для Вас теми дослідження?
Для мене всі роботи були цікаві, але найбільшим відкриттям стали два дослідження, зашифровані як «Японська мова» та «ЕРІК».
7) Чи брали Ви раніше участь у наукових заходах? Яких саме?
До конкурсу брала участь в наукових конференціях: «Лінгвіст-програміст», «Доля поляків та доля вітчизни: погляд крізь століття», «Лінгвоукраїністика ХХІ століття: традиції та новаторство», та «Модернізація та сучасні українські та світові наукові дослідження». Перші дві конференції – це щорічні заходи, які проводить наша кафедра.
– Ваші побажання майбутнім учасникам Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.
Хотіла побажати терпіння та наполегливості в наукових пошуках у сфері, яка Вас зацікавила, тому що по собі знаю, як нелегко буває при написанні наукової роботи та опрацюванні матеріалів і літератури. Також зичу хоробрості для подання Ваших досліджень на конкурс та віри у власні сили.
Філологічний факультет
