Фундаментальні та прикладні наукові дослідження у Стусівському університеті
Донецький національний університет імені Василя Стуса – це науково-інноваційний простір для реалізації колосальних можливостей, центр експериментальної науки для створення соціально корисних та затребуваних продуктів наукових досліджень.
З нагоди Дня науки про специфіку та проблематику фундаментальних наукових досліджень Стусівського університету, відродження наукового потенціалу у Вінниці, винахідницьку діяльність і розбудову науково-дослідної бази, міжнародні проєкти та наукові конкурси, розвиток та перспективи наукової діяльності говоримо з проректором з наукової роботи ДонНУ імені Василя Стуса Іллем Васильовичем Хаджиновим.
–Які фундаментальні та прикладні дослідження реалізує Донецький національний університет імені Василя Стуса?
–Тематика наукових досліджень учених Стусівського університету досить різноманітна: наразі у Стусівському університеті реалізуються 5 фундаментальних досліджень. Дві тематики успішно розробляються на факультеті інформаційних і прикладних технологій, зокрема: «Розробка методів дослідження міцності та стійкості тонкостінних оболонок та пружних твердих тіл з рідиною при дії різного виду динамічних навантажень» (професор, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України Володимир Павлович Шевченко), «Властивості сингулярних розв’язків диференціальних рівнянь, спектральний аналіз різницевих систем та моделювання нелінійних процесів» (старший науковий співробітник, кандидат фізико-математичних наук Юлія Валентинівна Рассохіна). Ще одна тема «Фазово-когерентна динаміка квантових матеріалів і гібридних структур на їх основі» реалізується професором, доктором фізико-математичних наук, науковим сумісником Михайлом Олександровичем Білоголовським спільно з Інститутом металофізики ім. Г. В. Курдюмова Національної академії наук України. На філологічному факультеті професор, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України Анатолій Панасович Загнітко працює над фундаментальним дослідженням «Об’єктивна і суб’єктивна мовносоціумна граматика: комунікативно-когнітивний та прагматико-лінгвокомп’ютерний виміри». Над фундаментальною проблемою з хімії та розвитку хімічних технологій працює професор, доктор хімічних наук Георгій Михайлович Розанцев, який досліджує поліоксометалати, ортованадати та оксіортосилікати перехідних металів і лантанідів для створення новітніх матеріалів.
Цьогоріч ми подали на конкурс нашу унікальну прикладну розробку і отримали високі бали. Тепер чекаємо на виділення коштів для формування штатного розпису з науковцями, які будуть виконувати ці теми.
–Яке місце посідає Стусівський університет у міжнародних і всеукраїнських рейтингах?
–Донецький національний університет імені Василя Стуса входить до рейтингу «QS World University Rankings: Eastern Europe and Central Asia» та знаходиться на спільному місці (12–14) разом із 3 іншими університетами, представленими у рейтингу. При формуванні цього рейтингу враховується міжнародна активність та залученість іноземних студентів, публікації у Scopus, Webof Science, наявність викладачів візитерів та інші показники. Говорячи про національні рейтинги, варто згадати про консолідований рейтинг закладів вищої освіти «Топ-200 Україна». Наразі ми чекаємо на нову версію результатів. Частково він складається із визнання в Webometrics і Scopus. У Scopus цьогоріч Донецький національний університет імені Василя Стуса покращив свої позиції та піднявся у рейтингу на 2 сходинки. Ми перемістилися з 21 місця в загальноукраїнському рейтингу на 19-те завдяки збільшенню кількості публікацій і цитувань. Якість публікацій також стала значно кращою. Ці показники свідчать про те, що у нас є особливий контроль, завдяки якому ми намагаємося консолідувати власні публікації. Зараз у Стусівському університеті відбувається процес злиття профілів. Деякі викладачі мають по декілька профілів у Scopus, що теж впливає на цей показник, і коли ми їх об’єднуємо – усі профілі підтягуються під наш Університет. Таким чином, ми намагаємося збирати те, що втрачаємо через певні технічні і людські помилки, коли база індексує ці статті. Говорячи про Webometrics, варто зауважити, що ми збільшили кількість сторінок та посилань на сайт Стусівського університету завдяки розміщенню інформації в інституційному репозитарії нашого Університету. Дуже добре, що багато людей ним користується. Коли проходила акредитація, ми попросили наших викладачів надати свої праці до репозитарію – і це теж позитивно вплинуло на наш Webometrics.
–Шановний Ілле Васильовичу, розкажіть, будь ласка, про специфіку діяльності наукових підрозділів Стусівського університету.
–Наукові підрозділи функціонують у нашому Університеті за рахунок тих грошей, що вони заробляють. Тобто треба виокремити ту науку, якою займається кожен викладач у межах свого навантаження, робочого часу. Це не тільки 600 годин навчального навантаження на рік, а й навантаження, яке вони мають виконувати впродовж року, зокрема: навчальне, методичне, виховне. Науковому навантаженню приділено більше уваги у системі внутрішнього рейтингування нашого Університету. Відповідно до нього викладач Стусівського університету може отримати 40 балів зі 100 за наукові дослідження. Ми розуміємо, що наука потребує підтримки, і прагнемо, аби хоча би таким чином стимулювати науково-педагогічних працівників для того, щоб вони займалися наукою. Варто відзначити, що наука в нашій країні – це дуже дороге хобі, яке, на жаль, не може принести того матеріального задоволення, якого би хотілося б.
В Університеті працюють 5 наукових груп, кожна з яких була трансформована у наукову лабораторію. Наші науковці використовують наявну базу Університету і також проводять досліди в лабораторіях Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України, як, наприклад, Михайло Білоголовський, також використовують бази наших іноземних партнерів для проведення фундаментальних досліджень. Матеріально-технічна база Стусівського університету певною мірою забезпечує наші потреби у науковій діяльності, але є ті прилади, які ми не можемо собі дозволити, проте вони є в наших партнерів з України чи Європи. Ми використовуємо наші угоди про співпрацю та працюємо з академічними установами, зокрема Національною академією наук України, закордонними закладами у різних країнах, зокрема: у Польщі, Естонії, Великій Британії, Італії, Франції тощо. Найбільш плідно ми співпрацюємо з польськими науковцями, академічними інститутами Польської академії наук, Вроцлавським університетом.
–Як відбувається розбудова науково-дослідної бази в 2020 -2021 році?
–У 2020 році на розбудову науково-дослідної матеріально-технічної бази було виділено 360 тис. гривень, а у 2021 – 516,7 тис. грн на відновлення, придбання не тільки матеріалів, але й устаткування. Ці цифри свідчать про поступове зростання – більше 10 % фонду в цьому році було виділено на наукову інфраструктуру. Знаковою подією став дозвіл Міністерства освіти і науки України на купування основних фондів. Ми чекали на це рішення майже 20 років.
–Шановний Ілле Васильовичу, розкажіть, будь ласка, про розвиток проєктної діяльності в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса.
–Проєктом ми вважаємо будь-яку діяльність, яка спрямована на отримання капіталу, не тільки фінансового, а й соціального задля отримання наукового результату. У науковій сфері проєктна діяльність – це насамперед наукові здобутки, проєкти, які мають грошове та репутаційне наповнення, приносять та примножують соціальний капітал Університету. Також є інвестиційні проєкти. Ми їх виконуємо для того, аби надалі створити підґрунтя для реалізації першого або другого варіанту співпраці. Зазвичай ми реалізуємо соціальні проєкти з метою накопичення потенціалу і можливості продемонструвати потенційному партнеру, що ми налаштовані на їхню хвилю. У 2020 році ми подали 5 проєктів, один з яких «Спектральні проблеми та властивості регуляторності диференціальних і інтегральних операторів, крайові задачі для планарних структур» (керівник – доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Олександрович Деркач) отримав найвищий бал у секції «Математика» та рекомендований до фінансування рішенням Наукової ради МОН України.
–Яким чином Ви розширюєте можливості для науковців Університету завдяки міжнародним науковим проєктам?
–Насамперед це інформування, але цього замало. Перепоною є те, що багато людей, які займаються наукою, на жаль, не володіють на потрібному рівні іноземною мовою. Зазвичай, коли подаються такі заявки, встановлюється вимога до знання іноземної мови на рівні В2. Багато викладачів пройшли навчання в нашому Університеті, отримавши сертифікати про знання іноземної мови на рівні В2. Хіміки відзначаються у спільних статтях, представники факультету інформаційних і прикладних технологій – у залученні іноземних викладачів, філологи – у спільних проєктах з іноземними інституціями, економісти та міжнародники – у академічній мобільності, юристи – у спільних міжнародних проєктах. Не можна визначити кращих, адже всі факультети – молодці!
–Які винаходи презентували науковій спільноті та громадськості України та світу вчені нашого Університету в 2020-2021 році?
–Проблема для нас виникла 2 роки тому: вартість патентного збору зросла у 12 разів, з 80 грн. до 960 грн. Це немалі кошти для науковця, котрий створює цей продукт. Впродовж двох років ми чекали на отримання авторського знаку, і в минулому році таки його тримали, а проте заявку подали ще у 2019 році. У 2020 ми отримали один патент («Радіометр з шумовим гетеродином» Сергієнко С. П.), а зараз виокремили статтю видатків у кошторисі науково-дослідної частини якраз на отримання патентів. Також у неї закладено вартість підтримання цих патентів. Зараз ми готуємо 4 патенти до подання. Над ними працюють науковці кафедри радіофізики та кібербезпеки, кафедри ботаніки та екології, кафедра неорганічної, органічної та аналітичної хімії.
–Яким чином Донецький національний університет імені Василя Стуса сприяє розвитку молодіжної науки?
–Передусім, ми намагаємося створити для молодих науковців такі умови, аби вони брали участь у конференціях не тільки на базі нашого Університету, а й у ЗВО та наукових установах України і світу, ставали учасниками олімпіад і конкурсів наукових робіт, які відбуваються на теренах Україні і за кордоном, презентували свої дослідження на міжнародному рівні. Ми всіляко цьому сприяємо: надаємо методичну та фінансову підтримку. У Стусівському університеті є щорічний конкурс «Молодий науковець року», у якому беруть участь як студенти, так і викладачі. Цьогоріч до Дня Університету ми будемо підбивати підсумки проведення цього Конкурсу та нагороджувати переможців. У ДонНУ імені Василя Стуса молодим науковцям надається можливість для здійснення мобільності. Існують окремі програми і в межах Ради молодих вчених МОН України. Наразі молоді науковці мають можливість підвищувати кваліфікацію та відвідувати курси онлайн, що значно розширює спектр можливостей.
–Наскільки сприятливі зараз умови для розвитку науки та чи достатньо фінансує проведення наукових досліджень, створення матеріально-технічної бази держава?
–Держава фінансує науку. Університет пройшов наукову атестацію за 5 напрямами. 2 напрями Стусівського університету були оцінені на рівень «добре». Сподіваюся, що це буде сприяти розвитку тих галузей науки, що занепадають в освіті, наприклад природничих наук. Саме вони отримають додаткову підтримку у вигляді фінансування на додаткові ставки і на придбання обладнання. Також держава проводить багато конкурсів, у яких ми завжди беремо участь. 2 року тому ми прийняли рішення щодо поглибленого відбору проєктів в Університеті, щоб не розпорошуватися. Це дає свої результати, завдяки цьому ми подаємо не 4-5 проєктів, а два. Таким чином, у нас відбувається консолідація коштів, і виграє один проєкт, який повністю фінансується.
–Шановний Ілле Васильовичу, розкажіть, будь ласка, про перспективи розвитку науки в нашій Alma Mater.
–Сподівань багато. Багато завідувачів кафедр і викладачів зрозуміли, що можна заробляти додаткові кошти тим, що ми зазвичай надаємо безкоштовно, з доброї волі. Наприклад, консультування може бути платним, і це може буде вигідно як для викладача, так і для Університету. Для Університету це буде добре з точки зору залучення додаткових коштів. Якщо ми досягнемо певного рівня надходжень: 501 гривня + протягом 3 останніх років, тоді це буде ще 10 % до фінансування нашої освітньої діяльності. Врешті-решт ця інформація не тільки усвідомлюється на рівні менеджменту Університету, факультету, а й стає мотивацією викладачу, котрий розуміє, яким чином він може допомогти Університету, а Університет – йому.
–Як розвиваються наукові школи в ДонНУ імені Василя Стуса?
–Наші наукові школи постійно розвиваються. Ми вважаємо, що наукова школа – це три покоління, і вони потрібні для того, аби вона усталилася. У нас є низка наукових шкіл, які мають свої відгалуження. Якщо вони набудуть певного розвитку і розквіту – будемо говорити про нові наукові школи Стусівського університету.
–Шановний Ілле Васильовичу, щоб Ви побажати би науковцям Стусівського університету?
–Шановні наукова спільноти ДонНУ імені Василя Стуса, вітаю вас зі святом науки та бажаю натхнення, здоров’я, кропіткої праці, терпіння на шляху до нових здобутків, отримання вагомих результатів, які би перевершили ваші очікування.
Спілкувалась Олена Топчій
