Виберіть сторінку

Експертно про отримання статусу біженця чи тимчасового захисту

Експертно про отримання статусу біженця чи тимчасового захисту

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського та адміністративного права юридичного факультету ДонНУ імені Василя Стуса Анжеліка Краковська та доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Елла Деркач про отримання статусу біженця чи тимчасового захисту.

Чисельність населення України на 1 січня 2022 року становила 41,2 млн.

Через агресію росії, бомбардування міст України, повномасштабне російське вторгнення на територію України, що призвели до руйнувань, жертв, у тому числі серед мирних людей, частина населення України змушена була залишити не тільки свої домівки, а й взагалі територію України.

За даними ООН – на середину березня 2022 року – понад 3 млн. населення виїхали за межі України. Українці шукають захисту та виїжджають через такі країни як Польща (1,8 млн.), Румунія (467 тис.), Молдова (344 тис.), Угорщина (272 тис.), Словаччина (220 тис.) та інші країни (157 тис.). І це ще не остаточні цифри.

Після перетину кордону в цих країнах, люди залишаються або в цих країнах, або переїжджають до інших країн, шукаючи безпеку, житло, роботу.

Українські діти, жінки та інші особи, знаходячись в інших країнах, потребують підтримки, безпеки та захисту відповідно до міжнародних стандартів.

Перебувати в інших країнах громадяни України можуть використовуючи різні режими та різні статуси:

1) статус туриста;

2) отримати тимчасовий захист;

3) подати документи на отримання статусу біженця.

Ці три статуси різняться за строками перебування, оформлення, правами та обов’язками тощо.

Перший варіант – статус туриста. За загальними правилами Шенгенської зони громадяни України можуть перебувати у відповідній країні протягом 90 календарних днів, без права працювати, без соціальної підтримки, без фінансової підтримки.

Другий варіант – тимчасовий захист. За Директивою про тимчасовий захист 2001/55/ЄС та Рішення Ради ЄС про її активацію для українців 2022/382 від 04.03.2022 року – встановлює мінімальні стандарти захисту, які має забезпечити кожна країна Європейського Союзу. За загальним правилом тимчасовий захист встановлюється на один рік і може бути продовжений на загальний термін не більше двох років. Тимчасовий захист в основному включає: надання дозволу на проживання, дозвіл на здійснення професійної діяльності, доступ до житла, соціальну допомогу та доступ до медичної допомоги, доступ до системи освіти та навчання, переваги для возз’єднання сім’ї. Скористатися правом тимчасового захисту та отримати його можна лише в одній із країн-членів ЄС після реєстрації в обраному місці проживання. Також необхідно пам’ятати, що при цьому варто враховувати законодавство тієї країни ЄС, де планує залишитися людина для отримання тимчасового захисту. У разі зміни ситуації в Україні тимчасовий захист може бути припинений.

Третій варіант – отримання статусу біженця. Відрізняється від статусу тимчасового захисту. Отримання статусу біженця можливо відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 р. До цієї Конвенції ООН, а також до Протоколу щодо статусу біженців Україна приєдналася 10 січня 2002 р. Згідно з положеннями цієї Конвенції визначено: термін «біженець», перелік осіб, на яких НЕ поширюються її положення; правовий статус біженців щодо особистого статусу, рухомого та нерухомого майна, авторських та промислових прав, право асоціацій, право звернення до суду; окремо зазначено про заняття, які приносять дохід, соціальне піклування, адміністративні заходи, у тому числі щодо адміністративного сприяння тощо. За загальним правилом подати документи на отримання статусу біженця потрібно негайно, процедура очікування рішення може тривати понад шість місяців, у цей період вилучають паспорт, людина залишається у цій країні до отримання статусу біженця, національним законодавством певної країни також може бути передбачено проживання у відповідному місці. По суті, звернення щодо отримання статусу біженця не передбачає перспектив повернення в Україну. Частіше цей статус використовується для імміграції з України назавжди.

Таким чином, статус особи під тимчасовим захистом та статус біженця суттєво відрізняються (в тому числі за строками прийняття рішення про надання статусу, свободи вибору місця проживання, можливості пересування, обсязі допомоги тощо). Треба пам’ятати, що кожна країна імплементує ці статуси у власне національне законодавство з певними відмінностями. Тому приймаючи рішення щодо отримання одного з цих статусів – треба отримати повну інформацію від офіційних органів країни-перебування.

Крім того, тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, однак, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть подати заявку на отримання статусу біженця у будь-який час.

На сьогодні, залишитися в Україні або виїхати та отримати статус біженця, або тимчасового захисту – власний вибір кожного. Є надія та внутрішнє переконання, що більшість українців повернуться в Україну. Український народ – сильний. Ми все витримаємо. Після Перемоги всі разом відбудуємо нашу Україну.

Анжеліка Краковська та Елла Деркач

Архіви

Приєднуйтеся до нас