Екоцид – масштабний злочин рф проти довкілля України
У лютому 2014 року росія порушила базові принципи міжнародного права та європейського устрою, здійснила міжнародний злочин, посягнувши на територіальну цілісність та суверенітет України. Це спричинило найбільшу безпекову кризу в Європі з часів Другої світової війни. У квітні 2014 року, після захоплення окремих територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим, було оголошено про початок антитерористичної операції (АТО) на Донбасі.
На жаль, факт незаконного вторгнення на територію України російських військ поклав початок екоциду – масштабному злочину проти довкілля України.
Про екоцид, його вплив на глобальну екосистему нашої країни та світу, рух щодо визнання екоциду п’ятим злочином проти людяності, документування екологічних наслідків російсько-української війни, її згубний вплив на довкілля Вінниччини, затребуваність висококваліфікованих фахівців природничого напряму на сучасному ринку праці, екологічні проєкти, що реалізує ДонНУ імені Василя Стуса, нові освітні програми «Екологія. Відновлення екосистем» та «Екохімбезпека» говоримо з кандидатом біологічних наук, доцентом, завідувачем кафедри ботаніки та екології факультету хімії, біології і біотехнологій Олександрою Машталер.
– Олександро Володимирівно, хто вперше запропонував термін «екоцид», і наскільки він визнаний у світі?
– Ідею екоциду вперше запропонував у 1970-х роках під час війни у В’єтнамі професор біології Артур В. Галстон, коли протестував проти використання американською армією гербіциду та дефоліанту Agent Orange для знищення рослинного покриву та посівів на території ворожих військ. Відтоді багато організацій громадянського суспільства та юристів підтримали криміналізацію екоциду в міжнародному праві. З ухваленням у 1998 році Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду розпочався рух за визнання екоциду п’ятим злочином проти людяності (за включення його до Римського статуту). Але, коли після набрання чинності Римським статутом у 2002 році екоцид так і не ввійшов до його тексту, почалася нова хвиля міжнародної кампанії за визнання масштабних злочинів проти природи. Перетворення екоциду на міжнародний злочин вимагало б прийняття нового закону або внесення змін до Римського статуту МКС. Щоб змінити останній, потрібна більшість, дві третини голосів серед 123 країн, які ратифікували договір. Ось чому у 2019 році ініціативна група юристів із Нідерландів утворила благодійну організацію «Stop Ecocide Foundation» (SEF) для глобального руху за перетворення екоциду на міжнародний злочин і збору відповідних підписів на своїй платформі. У березні 2023 р. Європарламент прийняв історичне рішення про визнання екоциду на рівні ЄС. Відповідно до свого рішення Європейський парламент підтримує включення екоциду в переглянуту Директиву ЄС про захист навколишнього середовища за допомогою кримінального права. Отже, рух за визнання екоциду кримінальним злочином триває, але поки що не дійшов до фінальної стадії.
– Пані Олександро, якщо людство знаходиться лише на шляху визнання екоциду кримінальним злочином, то чи фіксує міжнародне законодавство заподіювання шкоди довкіллю у якийсь інший спосіб?
– У міжнародному кримінальному праві термін «екоцид» офіційно не застосовується. Натомість закріплена заборона навмисного спричинення шкоди природному середовищу з широкими, довготривалими і серйозними наслідками.
Так, у ст. 8 п.2 Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду «масштабна, довготривала та серйозна шкода навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою» тлумачиться як військовий злочин.
У додатковому протоколі (Протокол І) до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, у ст. 35 зазначається: «Заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу.» А п.1. статті 55, яка безпосередньо стосується захисту природного середовища, проголошує: «При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й здоров’ю, виживанню населення». У п.2 цієї ж статті йдеться про заборону використання природного середовища як засобу військового впливу: «Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено». Репресалій – це односторонній примусовий захід, що застосовується однією державою з метою примусити іншу припинити дії та прийняти запропоновані вимоги.
Нарешті ст. 1 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (англ. Environmental Modification Convention або ENMOD) 1976 р. закріплює: «Кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов’язується не вдаватися до військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способи руйнування, заподіяння збитків або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці».
– Як закріплене поняття екоциду в Законодавстві України? Як здійснюється розслідування екоциду у час російсько-української війни?
– Так, поняття екоциду закріплене у статті 441 Кримінального кодексу України, яка навіть має відповідну назву – «Екоцид». Згідно з поданим тут визначенням: «Екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу». І в цій же статті чітко визначається покарання за такі дії – позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Варто зазначити, що відповідна стаття знаходиться в Розділі XX «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку».
Сьогодні Україна розслідує понад 200 воєнних злочинів проти довкілля та 15 випадків, які за Кримінальним кодексом України кваліфікуються як екоцид. Подібних прецедентів практично не існує в системі міжнародного правосуддя. Генеральний прокурор України Андрій Костін наголосив, що необхідно змусити агресора заплатити за колосальну шкоду, завдану цими злочинами. Адже близько 30% території України – 174 кв км – забруднені вибухонебезпечними предметами. Понад 2,4 млн га лісів пошкоджено. Нещодавня атака на греблю Каховської ГЕС призвела до найбільшої екологічної катастрофи в Україні з часів Чорнобиля. І цей список не повний, адже інтенсивні бойові дії тривають.
Але для того, щоб ефективно вимагати компенсації за ці злочини проти природи в Україні, екоцид має бути визнаний на міжнародному рівні. Це єдиний можливий шлях отримання репарацій від росії.
– Олександро Володимирівно, як екоцид в Україні впливає на глобальну екосистему нашої країни та світу? Які наслідки злочинних дій рф для довкілля України?
– Це питання надто складне, але я спробую відповісти коротко на нього.
росія вчиняє акти екоциду, які завдають величезної шкоди не тільки довкіллю та природі України, а й впливають на території інших країн.
В Україні велика кількість об’єктів природно-заповідного фонду європейського та світового значення. Взаємозв’язки між екосистемами – невіддільна складова, на державному і на світовому рівнях. Відповідно катастрофічні зміни однієї екосистеми по факту будуть впливати й на інші.
Наслідками війни в України є техногенні аварії, небезпека ядерної катастрофи, знищення унікальних оселищ, заповідних територій, чисельні втрати популяцій багатьох тварин і рослин, зростання цін на продукти харчування, енергоресурси, вимушена міграція населення через небезпеку для життя та знищення житлового фонду, колосальні людські втрати серед військових та цивільного населення.
За словами академіка Національної академії наук України, геоботаніка, еколога Якова Петровича Дідуха, важливе значення має оцінка таких втрат, за яких природна екосистема чи її компоненти не самовідновлюються протягом століття. Чутливими та високонадійними індикаторами є втрата біорізноманіття та оселищ, що означає такі незворотні зміни екосистем та умов існування видів, при яких вони не здатні до відновлення.
Одразу хочу згадати захоплення Чорнобильської АЕС, окупацію Запорізької АЕС, про підрив та руйнацію дамби Каховської ГЕС, наслідки для екосистем Херсонщини, Миколаївщини, Дніпропетровщини, Одещини та акваторії Чорного моря, нищівну дію війни на екосистеми Донеччини, Луганщини ще з 2014 року. Зараз практично кожна область України відчула це на собі.
Статистика свідчить про катастрофічні наслідки (від початку повномасштабного вторгнення на територію України: знищено 724 гідротехнічні споруди (нестача питної й технічної води; затоплення територій); близько 530 тисяч тонн відходів від знищеної техніки; близько 60 тисяч тонн викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря; третина території країни є замінованою, повністю затоплено 49 вугільних шахт на окупованих територіях Донеччини та Луганщини. І це не все.
Також важливо говорити про те, що жахливість наслідків ми будемо відчувати ще впродовж багатьох десятиліть. І не тільки на території України.
– Пані Олександро, зважаючи на масштаби екоциду, завдань щодо документування екологічних наслідків російсько-української війни у нас чимало. Як можна долучитися до роботи з фіксації екоциду на теренах нашої Батьківщини?
– З огляду на те, що триває війна, а необхідність міжнародних інституцій ще не створена для сприяння першим процедурам екоциду, зараз Україна зосереджена якраз на зборі даних про екологічні наслідки війни. Однією з основних платформ є портал даних Міністерства екології та природних ресурсів України «Ecozagroza» (https://ecozagroza.gov.ua/). Він не лише вміщує дані, зібрані Міністерством, а і є можливістю для громадян України надавати інформацію про задокументовані екологічні злочини. З початку повномасштабного вторгнення до 18 жовтня 2023 року сайт зібрав 2549 заявок, 1478 актів.
Міндовкілля за підтримки Міністерства цифрової трансформації України розробило мобільний додаток «ЕкоЗагроза», за допомогою якого відбувається автоматичний збір та фіксація інформації про екологічні загрози в режимі реального часу. Також система передбачає визначення впливу на довкілля та відповідального органу виконавчої влади за усунення наслідків екологічних загроз та відстежування цього процесу в режимі реального часу (додавання фото відновленої території або ліквідованої загрози).
– Олександро Володимирівно, чи проводили Ви зі своїми студентами дослідження наслідків екоциду на довкілля Вінниччини?
Екоцид – це не тільки про вплив війни на довкілля, а й про хижацьке ставлення людей до природи.
На факультеті хімії, біології і біотехнологій реалізуються дослідження екосистем (як один із наукових напрямів) в контексті розбудови природно-заповідного фонду Вінниччини, менеджменту наявних об’єктів відповідно до угоди про співробітництво з Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА.
Також на факультеті здійснюється дослідження раритетного біотопічного різноманіття України, що відображається в наукових публікаціях викладачів факультету та підготовці кваліфікаційних робіт із дослідження біотопічного різноманіття Вінницької області.
За участі співробітників підготовлено заявки на оголошення Смарагдових сайтів, схвалені Секретаріатом Бернської конвенції, за результатами досліджень 2021-2023 років підготовлено заявки на оголошення Смарагдовими сайтами долини річки Вільшанки та долині річки Роставиці у Вінницькій області. І це все дає можливість розбудовувати екомережу Вінниччини.
Реалізуються роботи щодо розробки проєктів ОВД (оцінка впливу на довкілля): досліджуються території планованої діяльності на наявність видів флори та фауни, занесених до Червоної книги України, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, оселищ, які перебувають під охороною Бернської конвенції.
– Яких фахівців потребує сучасний ринок праці? Чи готує їх ДонНУ імені Василя Стуса?
Сучасний ринок праці потребує висококваліфікованого фахівця, котрий спроможний не тільки виконувати заплановані завдання, а й знаходити нестандартні варіанти вирішення та опановувати нові знання, набувати нових професійних компетентностей. Сучасний ринок праці потребує фахівців, здатних професійно розвиватися, виходити за межі зони комфорту. Звісно, Донецький національний університет імені Василя Стуса готує таких сучасних фахівців.
У сучасних умовах буття не вистачає фахівців природничого напряму: екологів, біологів, хіміків. І це прикро. Оскільки саме такі кадри мають бути залученні до відновлення трансформованих та знищених війною територій, впровадження та реалізації механізмів фіксації наслідків ведення бойових дій на території України, моніторингу промислового пливу та хижацького ставлення до природи, захисту довкілля тощо.
Наші фахівці працюють у сфері охорони та відтворення природних екосистем, у науково-дослідних та науково-виробничих установах та організаціях, екологічних інспекціях, криміналістичних центрах, комерційних структурах.
– Пані Олександро, навчаючись, за якими освітніми програмами в ДонНУ імені Василя Стуса можна освоїти шляхи подолання наслідків екоциду та стати екосвідомими громадянами?
– На факультеті хімії, біології і біотехнологій реалізується декілька освітніх програм на бакалаврському та магістерському рівнях: ОП «Екологія. Відновлення екосистем» та ОП «Екологія» (спеціальність 101 Екологія), ОП «Біологія» (спеціальність 091 Біологія та біохімія), ОП «Хімія» та ОП «Екохімбезпека» (спеціальність 102 Хімія).
У 2022 р. на факультеті було запроваджено освітню програму бакалаврського рівня вищої освіти «Екохімбезпека» (спеціальність 102 Хімія), орієнтовану на підготовку фахівців у галузі хімічної екології, здатних здійснювати моніторинг, виявлення й ідентифікацію небезпечних хімічних речовин, зокрема стійких органічних забруднювачів; знати й розробляти методи поводження з ними; розв’язувати задачі, пов’язані зі зменшенням негативного впливу цих сполук на довкілля тощо. Наразі освітня програма «Екохімбезпека» є єдиною в Україні для підготовки фахівців у визначеній галузі, але, як не дивно, через низький попит в абітурієнтів у цьому році набір за цією освітньою програмою не здійснювався.
У 2023 р. ми відкрили освітню програму бакалаврського рівня «Екологія. Відновлення екосистем» (спеціальність 101 Екологія). Програма є унікальною у формуванні для здобувачів вищої освіти компетентностей для отримання навичок застосування концепцій, теорій та наукових методів природничих наук для розв’язання спеціалізованих задач та вирішення практичних екологічних проблем, які характеризуються комплексністю, невизначеністю умов. Також освітня програма забезпечує формування у випускників конкретних фахових компетентностей з екології для засвоєння програм наступного рівня освіти шляхом реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, підсилення міждисциплінарних зв’язків та інтегративності освіти, а також можливості трансформації окремих блоків відповідно до структури запитів роботодавців.
Додатковими особливостями цієї ступеневої програми, які відрізняють її від інших подібних програм, є обов’язкове проходження практики в наукових закладах та наявність спеціального лабораторного обладнання. Співпраця і залучення до викладання науковців з академічних наукових установ.
Загалом екологічна свідомість формується у здобувачів під час опанування всіх освітніх програм, які реалізуються на факультеті. Зокрема, хіміки вивчають «Екологічну хімію», дисципліни «Хіміко-аналітичний моніторинг об’єктів довкілля», «Біоекохімбезпеку»; біологи – «Загальну екологію»; екологи – «Моніторинг довкілля», «Заповідна справа», «Екомережа», «Оцінка впливу на довкілля» тощо.
– Які програми, проєкти, дослідження реалізує/здійснює ДонНУ імені Василя Стуса задля збереження природи?
– Донецький національний університет імені Василя Стуса активно бере участь у житті місцевої громади. Наші здобувачі за власною ініціативою організували прибирання території навколо Вишенського озера (січень 2022 р.), допомогли притулку для тварин «Планета»: прибрали територію, підготували дрова, здійснили фінансову підтримку (травень 2023 р.); долучилися до загальноміських і університетських екоакцій «За чисте довкілля» разом з Муніципальною вартою Вінниці – прибирання території лісопарку (квітень 2023 р.); «Квітни. Допомагай. Перемагай» від Фонду «Подільська громада», у результаті якої на Трояндовій площі перед головним корпусом було висаджено 60 саджанців троянд (червень 2023 р.), організували збір пластикових кришечок і залізних банок на користь ЗСУ й екології, долучилися до одного з етапів реалізації проєкту «Луки Вінниці» від КП «Інститут розвитку міст», стали учасниками еколекторію (серпень 2023) із дводенною програмою лекцій – «Екосистемні послуги деревних насаджень. Визначення їх важливості для громади» та «Інвентаризація найстаріших дерев території SUN», до якого були залучені викладачі нашого факультету, брали участь у робочих засіданнях екологічного клубу «День Х», у просуванні політики обмеження використання чужорідних видів рослин, дослідження видового складу представників флори та фауни, виконували бакалаврські проєкти, які стали серйозним підґрунтям для виконання магістерських робіт.
Університет надає консультації місцевим громадам щодо менеджменту об’єктів природно-заповідного фонду відповідно до договору про співробітництво з Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОВА.
Вивчення, моніторинг та захист раритетних видів передбачено безпосередньо в освітніх програмах «Біологія» та «Екологія». Дослідження раритетного біотопічного різноманіття України є основним напрямком наукової роботи, яка відображається в наукових публікаціях викладачів Університету та підготовці кваліфікаційних робіт із дослідження біорізноманіття.
Представники факультету входять до складу Басейнових Рад річок Дністер та Південний Буг; беруть участь у роботі Агенції регіонального розвитку Вінницької області – перше засідання Робочої групи з питань водопостачання, водовідведення та управління відходами (секція «Управління відходами») в межах співпраці зі швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD; беруть участь у заходах просвітницького екологічного спрямування від Вінницької міської територіальної громади в межах декларації про «Зелений курс Вінниці».
Викладацький склад та співробітники факультету на безоплатній основі проводять просвітницьку роботу щодо сталого управління землею для туризму у співпраці з місцевими неурядовими організаціями: Туристичний клуб «Бідняжки», ГО «Акорд», ГО «Ямпільщина туристична», ГО «Зелений світ Поділля».
Також у нас функціонує освітній проєкт для школярів «Школа юного дослідника», що реалізується на базі факультету і допомагає школярам набувати практичного досвіду з хімії, біології та екології, опановувати методики роботи в лабораторних умовах із мікротехнікою, проводити цікаві експерименти та досліджувати біологічні об’єкти, взаємодію речовин, довкілля.
Спілкувалась Олена Топчій
