Реалізація міжнародного проєкту Erasmus+ напряму Жан Моне “Свобода руху товарів, послуг та осіб: досвід ЄС для України” [FREEGOOD] в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса: історія, виклики та перспективи

З 1 жовтня 2023 року розпочато реалізацію міжнародного проєкту ERASMUS+ напряму Жана Моне ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH FREEGOOD в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса “Free Movement of Goods, Services and People: EU Experience for Ukraine” (FREEGOOD)

З 13 по 18 жовтня відзначаються Erasmus Days 2025, що покликані об’єднати учасників міжнародної освітньої спільноти, продемонструвати успіхи університетів у реалізації проєктів Erasmus+, а також надихнути академічну спільноту на подальшу участь у розвитку Європейського простору вищої освіти.

До обговорення стратегічних ініціатив, які Університет реалізує для інтеграції європейських практик, розвитку інноваційних освітніх програм та посилення взаємодії з громадами і бізнесом, а також історії реалізації проєкту Erasmus+ напряму Жан Моне “Free Movement of Goods, Services and People: EU Experience for Ukraine” [FREEGOOD, що реалізується у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса з 1 жовтня 2023 року, викликів та перспектив його імплементації долучилися ректор Університету, проф. Ілля ХАДЖИНОВ, координатор проєкту, проф. Елла ДЕРКАЧ та випускник Донецького національного університету імені Василя Стуса, активний учасник проєкту Юрій ПРОКОПЕНКО.

Як реалізація проєкту вплинула на розвиток Університету, реалізацію його місії та стратегічних завдань?

Ілля Хаджинов:

По-перше, зміцнило міжнародний імідж і мережеві зв’язки, по-друге, дало стимул оновити навчальні програми з тематики ЄС, по-останнє, підвищило компетенції викладачів та залучило студентів до активностей.

Елла Деркач:

Університети завжди відігравали ключову роль у становленні професійного та свідомого суспільства та соціально активних громадян. У сучасних умовах глобалізації соціальних та культурних процесів сучасна освіта характеризується диверсифікацією та інтернаціоналізацією, спрямованої на зближення національних систем, взаємозбагачення різноманітних національних культур. Інтернаціоналізація, як пріоритетна складова місії Університету, включає наявність міжнародного компонента у змісті навчальних планів і програм, міжнародну мобільність здобувачів та науково-педагогічного персоналу та  наявність програм технічного співробітництва і взаємодопомоги, до якої належить проєкт FREEGOOD. Реалізація проєкту сприяє зміцненню науково-дослідного потенціалу, посиленню міжнародного іміджу Університету та його впізнаваності на міжнародному рівні, підвищенню якості навчання (проєктний підхід у викладанні та навчанні дозволяє формувати простір співтворення сенсу, розвитку партнерських відносин зі студентами та їх залученості як активних учасників освітнього процесу), розбудові стратегічних партнерств та впровадженню інновацій у навчальні програми.

Пані Елло, які основні здобутки за два роки реалізації проєкту ? Які виклики вже постали перед вами як координаторкою проєкту і як Ви їх долаєте?

Елла Деркач:

За ці два роки пройдено шлях від ідеї до її реалізації, який супроводжувався викликами, пов’язаними з воєнним станом, глобальною турбулентністю та соціальною фрагментованістю. Але взяті зобов’язання та прагнення втілити ініціативи в рамках проєкту мотивують на пошук нових підходів, нестандартних рішень. За ці два роки реалізації проєкту відбулася справжня трансформація в університетському навчальному та позанавчальному середовищі завдяки поглибленій взаємодії зі студентами при підготовці до тренінгів, розробці інтелектуальних ігор з євроінтеграційної тематики, заходів для молодіжних лідерів. Студенти формують команди, розподіляють ролі, відчувають свою залученість і навчаються у такий спосіб. У 2024 році ми провели Зимову школу європейського права для студентів та школярів, тренінги для учасників євроклубів. Проєкт допомагає створювати нову якість освітніх продуктів, сприяє професійному розвитку викладачів, залучених до проєкту, інституційному мережуванню та синергетичній співпраці. Попереду ще 1 рік реалізації проєкту, але всі здобутки проєкту продовжуватимуть вплив і після його завершення.

Які трансформації в освітньому середовищі університету вже провокує  реалізація проєкту — зокрема у викладацьких підходах або міжфакультетській комунікації? Як проєкт відповідає сучасному вектору розвитку вищої освіти, цілям сталого розвитку та академічної свободи?

Ілля Хаджинов:

Проєкт передбачає впровадження нових навчальних курсів — зокрема: «Комерційне право ЄС», «Транспортне право ЄС», «Свобода руху робочої сили в контексті інтеграції України до ЄС».

Викладачі проходять підвищення кваліфікації: наприклад, координатор проєкту завершила програму «Soft Skills у вищій освіті: експертиза ЄС», що розроблена для вдосконалення навчального процесу й впровадження найкращих практик. Таким чином, змінюється і “професійна екосистема” викладачів — більше акценту на навичках, на міжнародному контексті, на інтеграції інструментів ЄС.

Платформа ED Talks Club забезпечує комунікацію між академічною спільнотою, бізнесом та громадою. Такі дії стимулюють обмін між факультетами та підрозділами університету (наприклад, юридичний факультет, факультет іноземної та слов’янської філології, факультет інформаційних та прикладних технологій, відділ розвитку  молодіжного наукового потенціалу) і створюють містки між дисциплінами.

Елла Деркач:

Як міжнародний проєкт FREEGOOD є каталізатором інноваційних змін не лише в університетській екосистемі, а і поза його межами. Завдяки проєкту відбувається синергія академічного і практичного досвіду (зокрема, в рамках міжнародного круглого столу “Стандарти ЄС щодо вільного руху товарів, послуг та осіб: досвід для України” 13 березня 2025 року; семінару для стейкхолдерів “Європейські стандарти вільного руху товарів, послуг та осіб: перспективи для України” 15 березня 2024 року, що об’єднав суддів, адвокатів, корпоративних правників; підвищується соціальний вплив університету завдяки посиленню взаємодії між університетом та громадою (зокрема, в рамках створеного ED Talks Club). До заходів в рамках проєкту, обговорення кращих практик та досвіду ми запрошуємо викладачів та здобувачів різних факультетів університету. Проєкт надає можливість сформувати нові дослідницькі групи, формувати і поширювати власні ідеї та результати наукового пошуку, обмінюватися досвідом для набуття навчального досвіду та кращих освітніх практик. Як координатор проєкту я комунікую з координаторами інших проєктів напряму Жан Моне, долучаюся до міжпроєктного нетворкінгу.

Які ідеї чи ініціативи виникли у вас завдяки досвіду в межах цього проєкту ? Яке одне досягнення проєкту Ви вже зараз могли б назвати стратегічно цінним?

Ілля Хаджинов:

Через залучення зовнішніх фахівців, бізнесу, влади університет показує, що вищі навчальні заклади можуть бути менш ізольованими, більш відкритими  світові — це позитивно впливає на академічну свободу, коли університет не тільки транслює знання, а створює середовище, де знання формується і поширюється.

Елла Деркач

Вважаю, що робота над розробкою ідеї проєкту та її втіленням потребує системного та стратегічного мислення, врахування різноманітних зовнішніх та внутрішніх чинників, ініціативності та необхідного ресурсу. Найголовніше – це люди, команда, які мають взаємодоповнювати один одного та злагоджено працювати. Проєкт допомагає активізувати творчий потенціал, сприяє формуванню сталої взаємодії з партнерами, забезпеченню соціальної згуртованості та адаптивності. Найціннішим досягненням проєкту є розвиток освітньої програми завдяки впровадженню в навчальний процес нових курсів з права ЄС, навчання основам європейського права школярів та студентів всіх спеціальностей в рамках Зимової та Літньої школи, розробку інтелектуальних ігор – настільної гри “Монополія. ЄС без бар’єрів” та симуляційної  гри “Будуємо ЄС разом” у співпраці з Євроклубом “Вікно в Європу” Лучинецького ліцею Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області та талановитими студентами Університету, розвиток наукового потенціалу викладачів при підготовці наукових та аналітичних статей, підвищення впізнаваності Університету на міжнародному рівні завдяки активній комунікації, дисемінації результатів проєкту, виступам у засобах масової інформації.  Проєкт дає поштовх для розвитку та створення нових цінностей.

12 червня 2025 року відбулася презентація ED Talks Club Донецького університету. Розкажіть, будь ласка, з чого все почалося.  Як виникла ідея створення ED Talks Club на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса? Яку ключову мету Ви закладаєте в проєкт ED Talks Club? З якими цільовими групами вже налагоджена співпраця ?

Ілля Хаджинов:

Студенти, молодь, молодіжні лідери — через події Youth Leaders, клуб ED Talks, залучення до тренінгів та публічних дискусій.

Викладачі, науковці, академічна спільнота — участь у тренінгах, обговореннях, залучення до розробки матеріалів, обміну знаннями.

Експерти, фахівці з права, громадські діячі, представники бізнесу, органів державної влади / місцевого самоврядування — залучаються до круглих столів, конференцій, обговорень стандартів ЄС, включення їх у дискусії

Елла Деркач:

Ідея створення ED Talks Club виникла в процесі реалізації проєкту FREEGOOD для забезпечення сталості його результатів, формування простору для публічного діалогу між академічною спільнотою, бізнесом, громадою та прогресивною молоддю, нетворкінгу та синергетичної взаємодії. У червні 2025 року ми провели урочисте відкриття цього клубу, розповіли про візію, місію, цінності, презентували здобутки проєкту FREEGOOD, обговорили напрями подальшої співпраці, можливості реалізації потенціалу для молоді, налагодили контакти з представниками бізнесу, місцевої влади, громадських організацій. Такі неформальні зустрічі вкрай важливі, вони об’єднують, надихають та дозволяють розкрити прихований потенціал та таланти як студентів, так і викладачів, допомагають народитися новим ідеям та проєктам. Надалі ми плануємо проводити дискусії та обговорення щодо тенденцій розвитку вищої освіти та науки у форматі TED-Club, тренінги, воркшопи та майстер-класи, обмінюватися кращими практиками викладання та навчання.

У чому, на Вашу думку, полягає особлива роль університету як платформи для формування громадянського суспільства через подібні освітні формати? Яким Ви бачите вплив ED Talks Club на студентське середовище, викладацьку спільноту й місцеві громади? На вашу думку, чи можуть подібні формати неформальної академічної дискусії змінити сам образ університету, а відтак і вищої освіти в Україні?

Ілля Хаджинов:

Університет сьогодні — це не лише місце здобуття знань, а простір для формування активного громадянина, який розуміє європейські цінності, права людини, принципи демократії та сталого розвитку.

Такі формати, як ED Talks, показують, що освіта — це діалог, а не монолог. Вони підсилюють академічну свободу, навчають молодь аргументовано відстоювати позицію, критично мислити й брати участь у суспільних процесах. Як результат університет стає не лише місцем навчання, а центром формування демократичної культури.

Елла Деркач

Роль сучасного університету полягає не лише у формуванні конкурентоздатного на ринку праці професіонала, а й у розвитку м’яких навичок (soft skills), підприємницького мислення. Крім освітньої та наукової місії, сучасний університет виконує соціальну функцію, стає центром для розвитку інновацій, об’єднання громади та простором для співтворення сенсів. Тому такі формати зустрічей допомагають викладачам оновити, збагатити власні підходи до викладання, студентам – відчути свою залученість у неформальний діалог з викладачами, проявити свої таланти, бізнесу – налагодити зв’язки з потенційними працівниками та академічною спільнотою.

Які основні заходи заплановані в межах реалізації проєкту у 2026 році? Що, на вашу думку, допоможе забезпечити стійкість результатів цього проєкту після його завершення? Чи передбачаєте Ви продовження активностей після завершення модуля Жана Моне? Якщо так — у якому форматі вони передбачатимуться?

Ілля Хаджинов:

Включення навчальних матеріалів (лекцій, кейсів, модулів про ЄС, про свободу руху товарів / послуг / осіб) у стандартні курси університету, щоб ефект зберігся після завершення фінансування.

Поширення кращих практик і отриманих результатів через публікації, методичні посібники, відкриті лекції та вебінари для інших закладів освіти.

Мережеві події (конференції, форуми) з міжнародними партнерами, що виходитимуть за межі конкретного терміну проєкту.

Синергія з іншими грантовими програмами, комбінування тематики ЄС з іншими ініціативами (Erasmus, Horizon, інші) для забезпечення продовження діяльності.

Елла Деркач:

У 2026 році плануємо продовжувати викладання курсів з права ЄС для студентів університету, проведення тренінгів для школярів, учасників євроклубів, наукові публікації та експертні виступи у засобах масової інформації. Для забезпечення сталості результатів проєкту плануємо підготувати навчальний посібник з комерційного права ЄС, налагоджувати комунікацію та дисемінацію результатів через платформу ED Talks Сlub, сайт та соціальні мережі проєкту. Враховуючи євроінтеграційний курс України та розуміючи необхідність підвищення рівня обізнаності різних верств населення з права ЄС, активності після завершення модуля Жан Моне є актуальними. Важливо, що за напрямом Жан Моне є можливості подальшого розвитку.

Чи маєте ви рекомендації щодо подальшого розвитку проєкту або подібних ініціатив у майбутньому?

Ілля Хаджинов:

Посилити міжнародний компонент — розвивати співпрацю з іншими університетами ЄС, обмінюватися методиками й досвідом. Це дасть студентам і викладачам відчуття включеності у спільний європейський простір знань.

Елла Деркач:

Важливо налагоджувати win-win співпрацю на різних рівнях: як в межах університету, так і за його межами, особливо важлива міжпроєктна співпраця, зокрема на міжнародному рівні, відчуття потужної спільноти.

З нагоди святкування всесвітнього флешмобу ErasmusDays2025, що б Ви побажали учасникам ком’юніті еразмусівців,  жанмоністів та всім тим, хто лише планує долучитися до цієї спільноти?

Ілля Хаджинов:

Ініціатива — ваш ключ: не чекайте на все зверху.
Передавайте досвід далі — спільнота живе через активних учасників.

Елла Деркач

Спираючись на традиції, прагнути до інновацій!

Проєкт – це архітектура нової реальності, що потребує об’єднання колективних зусіль, знань, досвіду, формування нової траєкторії інституційного розвитку. Як говорили древні римляни: “Aut inveniam viam, aut faciam” (з лат. або знайду шлях, або прокладу його). Бажаємо використовувати можливості Erasmus+ для втілення прогресивних ідей!

Як можна з Вами комунікувати з питань співпраці в рамках проєкту?

Елла Деркач:

Запрошуємо слідкувати за анонсами, новинами та результатами проєкту за допомогою веб-сайту проєкту (https://freegood.donnu.edu.ua), Facebook сторінки (https://www.facebook.com/profile.php?id=61552700223603), YouTube каналу (https://www.youtube.com/@freegood_jeanmonnet) та telegram каналу (https://t.me/freegoodjeanmonnet) та долучатися до наших проєктних активностей. Завжди відкриті плідній співпраці!

Юрій Прокопенко, випускник Донецького національного університету імені Василя Стуса, учасник проєкту

Як ви потрапили до проєкту?

Скажу, що знайомство з Еллою Михайлівною у мене почалося, коли як вибіркову дисципліну на 3 курсі я обрав «Дизайн мислення». Там же я дізнався про модуль Жана Моне, і туди я долучився до розробки інтелектуальних ігор ЄС як літературний редактор і почасти як дизайнер. А також ще допомагав у представленні, в участи і підготовці заходів, зокрема Erasmus Days, Youth Leaders Summit і ED Talks Club, які вів спільно з проректором з наукової роботи Сергієм Вікторовичем Радіо.

Якими були ваші основні завдання та активності у межах проєкту?

За освітою я філолог (спеціалізація — українська мова та література), тому до проєкту я долучався там, де філологи зазвичай потрібні. У створенні ігор — як літературний редактор і коректор, у проведенні заходів — як сценарист, ведучий і доповідач. На ED Talks Club це стосувалося теми освіти, адже крім редагування я ще викладаю українську мову іноземним студентам, тому основні завдання стосуються всього, де філологи потрібні і ким вони можуть працювати.

Що саме ви робили протягом року участі в проєкті?

Допомагав створювати ігри, відповідав за їхнє мовне оформлення, а також як викладач української мови для іноземців — спало на думку на ED Talks Club 12 червня, що розповідав про те, як використовувати ШІ у мовній освіті.

Які інсайти або цікаві спостереження ви здобули під час участі в проєкті?

Участь у цьому проєкті допомогла мені глибше усвідомити, що освіта — це не лінійний шлях, а радше сузір’я, де кожна точка — це окрема компетентність, досвід, знайомство чи подія. Особливо це стосується мовної освіти, яка об’єднує не лише знання, а й співпрацю. Ще важливою була сила синергії. Коли ми працювали разом, то народжувалося щось значно більше, ніж просто виконання завдання. У таких командних середовищах зростає не лише фаховість, а й натхнення. Й наші ініціятиви — і інтелектуальні ігри ЄС, і ED Talks Club — не обов’язково потребують ідеальних умов — вони розвиваються завдяки людям, які вірять у цінність того, що роблять, і готові ділитися цим з іншими.

Які ідеї чи ініціативи виникли у вас завдяки досвіду в межах цього проєкту?

Вочевидь, виникла ідея все-таки розвитку теми освіти, того ж таки ED Talks Club у дещо більше, і загалом, популяризувати українську мову у роботі — а за нею і таку річ, як красномовство і культуру мовлення, що ВЖЕ можна використовувати у роботі незалежно від діяльности — чи це правник, чи це філолог, чи це держслужбовець, чи навіть підприємець.

Чи маєте ви рекомендації щодо подальшого розвитку проєкту або подібних ініціатив у майбутньому?

Так, і з моїх побажань — поширювати цей проєкт у межах Вінницької области, залучати представників самоврядування, представників закладів освіти, підприємців, а також молодь і надалі комерціялізувати його, робити його впізнаваним у медіях, впізнаваних і використовувати у профорієнтаційній роботі.

Які побажання або пропозиції ви маєте для майбутніх активностей чи напрямів роботи команди?

Вводити програми, тренінги і подібне на тему практичного використання української мови, як правильно, де правильно і не тільки, а також комерціялізувати це, бо це теж людська праця, яка має бути гідно поцінована. Україна вже як 12 років у війні, наш університет теж переміщений до того ж, і відповідно, важливо показувати присутність української мови зараз. Тобто — мова має значення, і ми маємо це показувати у нашій роботі. Тож головним у цьому проєкті є ще й питання популяризації української мови у роботі шляхом проведення відповідних заходів, про що власне і йдеться.

Що, на вашу думку, допоможе забезпечити стійкість результатів цього проєкту після його формального завершення?

Потужний бренд проєкту, експерти як особисті бренди, що от вони керують світом, і то на краще, а також присутність нашого проєкту у всіх можливих засобах комунікації — у медіях (телебачення, радіо, новини) і також на рівні університету.

Спілкувався Юрій Прокопенко

 

Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor EACEA can be held responsible for them.

Фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать лише автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (ЕАСЕА). Ні Європейський Союз, ні ЕАСЕА не можуть нести за них відповідальність.