Іван Драч: «Дивуюся вашому подвигу»

— Згадую свій вірш «Покоління-біжутеріє»… Сьогоднішня молодь — зовсім інше покоління. Тоді я писав про своїх дітей, а ви, студенти, належите до моїх онуків. Тут є велика школа цієї війни. Коли дивлюся на хлопців, дівчат, журналістів, лікарів, які допомагають, які небайдужі до чужих проблем — розумію, що це грандіозна наука для того, щоб нація стала нацією.

Переїзд викладачів і студентів Донецького національного університету до Вінниці, вважаю, наймудрішим вибором, який міг бути взагалі. Адже всі ви могли бути розпорошені по різних університетах, а так, слава богу, концептуально й консолідовано маєте можливість працювати й навчатися в одному місці, у прекрасному місті Вінниця. Я вас вітаю з правильним рішенням!

А лишатися в Донецьку? Кожен у тій ситуації думав би про те, як вижити, а не про те, як учитися. А наразі є можливість учитися, пізнавати те, для чого людина живе. Учитися для подальшого життя, яке непросте, жорстке і жорстоке. Бачимо, що життя ожестокішає з кожним роком, стає усе страшнішим. До цього треба бути готовим, і університет дає неоціненний досвід у подоланні труднощів та негараздів, дає знання, які дозволятимуть прийняти правильні рішення.

Колектив Донецького національного університету, я дивуюся вашому подвигу. Дивуюся тому, що ви зібралися, що ви разом у Вінниці, що ви не віддаєте університет на поталу, що хочете його зберегти, зберегти його честь і славу. Бажаю вам найкращого!

Іван Драч,
поет,
Герой України