Виберіть сторінку

Некролог

Некролог

Сумна звістка надійшла з Донецька… Літературознавча наука зазнала сьогодні тяжкої, непоправної втрати — пішов із життя доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної академії наук педагогічної освіти Михайло Мойсейович Гіршман.

Талант ученого, поєднаний із дивовижною працездатністю, потужною енергетикою, дав багаті плоди: неординарні наукові ідеї, визнання колег, пієтет багатьох учнів, які зараз працюють не лише в Україні, а і у США, Ізраїлі, Росії, Казахстані…

Михайло Мойсейович Гіршман народився 20 жовтня 1937 року у селищі Віра Хабаровського краю, закінчив історико-філологічний факультет Казанського державного університету (1959). У 1965 році захистив кандидатську дисертацію «Основні тенденції ритміко-інтонаційного розвитку російського вірша», потім докторську — «Ритм художньої прози і цілісність прозаїчного літературного твору» (1978).

Життя Михайла Мойсейовича Гіршмана — наукове, творче — тісно пов’язане з Донецьким національним університетом. З 1966 року він розпочав роботу на кафедрі теорії літератури і художньої культури: понад 40 років відданої праці викладачем, від 1981 року професором, з 1991 до 2005 року — завідувачем кафедри. Коло своїх наукових зацікавлень — літературний стиль, цілісність художнього твору, ритм прози — Михайлові Мойсейовичу вдалося розширити до меж філологічної школи, що об’єднала літературознавців із кількох країн. У науковому доробку вченого понад 200 наукових праць: монографій, навчальних посібників, статей.

Михайло Мойсейович Гіршман — це ціла епоха в літературознавчій науці шахтарського краю, куди він прибув ще молодим кандидатом наук, це людина, яка генерувала ідеї, швидко знаходила однодумців, згуртовувала навколо себе молодих, талановитих — усіх, хто цікавився літературою. Спектр його наукових пошуків не мав кордонів: теорія цілісності, концепція ритму вірша і прози, діалог у літературно-художньому дискурсі. Настроєний на діалог, переконаний, що тільки таким шляхом можна вирішувати всі проблеми, він послідовно реалізовував ці ідеї як багаторічний завідувач кафедри теорії літератури і художньої культури Донецького національного університету. Здавалось, усе так просто: прийшов, поговорив, домовився, однак у складній роботі завідувача кафедри, яка потребує організаторських здібностей, уміння почути іншого, саме діалогічна настанова професора допомагала знайти єдино правильний шлях — порозумітися. Діалог відкриває шлях до порозуміння, проте цей шлях ще треба знайти… Йому це вдавалося.

М.М. Гіршман умів зацікавити учнів, знаходив для них таку проблему, яка б відповідала їхнім уподобанням і можливостям, тому й вдалося йому підготувати цілу зміну фахівців, створити наукову школу. Під його керівництвом були захищені 3 докторські дисертації, 35 кандидатських. Світло наставника допомагало учням знайти однодумців для теоретичних рефлексій, наукових форумів, змушувало шукати шлях до діалогу…

Як багато нашого втрачено з Вами,
Як багато Вашого залишилося з нами

Йдеться про літературознавчі розвідки: «Анализ поэтических произведений А.С. Пушкина, М.Ю. Лермонтова, Ф.И. Тютчева» (1961), «Ритм художественной прозы» (1982), «Литературное произведение. Теория и практика анализа» (1991), «Литературное произведение: Теория художественной целостности» (2002), «Очерки философии и филологии диалога» (2007) та багато інших. В особі М.М. Гіршмана філологічна спільнота втратила неординарну особистість.

Коли відходить учитель — залишаються його вихованці, коли помирає учений — лишаються наукові праці. Світла пам’ять про відомого вченого, мудрого наставника, великого педагога залишиться в серцях однодумців, літературознавців, учнів.

Колектив філологічного факультету висловлює щирі співчуття рідним і близьким Михайла Мойсейовича. Глибоко сумуємо разом із вами, схиляємо голови у скорботі й тузі…

Від імені колективу філологічного факультету
Донецького національного університету
професор В.А. Просалова, доцент О.Є. Соловей

Архіви

Приєднуйтеся до нас