Незвичайна фотовиставка

Студенти-першокурсники ДонНУ відвідали відкриття виставки фотографічних робіт випускників спеціальності «Фотограф (фотороботи)» Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів «Поділля», що відбулося у приміщенні Вінницької міської бібліотеки № 11 (вул. Свердлова, 189) 3 грудня 2015 року. Головним завданням центру є надання особам з обмеженими можливостями послуг із професійної орієнтації, реабілітації і трудової адаптації відповідно до медичних висновків. Спеціальність «Фотограф» є новим напрямком у професійній підготовці слухачів із особливими потребами. Навчання ведеться з вересня 2014 року, і на 1 грудня завершили навчання вже два набори слухачів. Викладачами спеціальності та керівниками виробничої практики є члени Національної спілки фотохудожників України Інна Олександрівна Єрмакова та Олександр Борисович Юдін. В експозиції виставки представлені роботи випускників цієї спеціальності. Студенти ДонНУ діляться своїми враженнями.

Яся Турчак, перший курс, спеціальність «Журналістика»:

Маленька бібліотека № 11 зібрала таких великих людей. Кожна робота особлива і добре видно, що це не просто фото. Через цей папір чи плівку людина пропустила душу; відчувалося тепло (чи навпаки холод) від настрою роботи. Більшість робіт з жанру портрет, але вони усі дуже різні, їх автори різні також. Усі вони фантастичні, на цій виставці кожен з них залишив частинку себе (якщо не усього себе). Все і всі у бібліотеці в той день були заряджені позитивом. Просто споглядаєш виставку і не перестаєш дивуватись. Ці фотографи в житті не опустили руки, а, навпаки, зайнялись неймовірними речами. Вони навчились зупиняти мить. І я, повертаючись додому, зрозуміла, що на таких людей потрібно рівнятися! Хочеться побажати творцям, успіху, терпіння! Ніколи не покидайте цю чудову справу і хай муза не полишає вас!

Аліна Мельник, перший курс, спеціальність «Журналістика»:

Фотовиставка кардинально змінила моє бачення та ставлення до таланту цих особливих і чудових людей. Кожна робота особлива по-своєму, але в кожній, якою б вона не була, чи веселою, чи смутною, кольоровою або ж чорно-білою, я помітила смуток. Та водночас у всіх роботах є та іскра, яка дає нам зрозуміти, що не все ще втрачено, що є шанс на краще життя, віру і любов. Після всього побаченого я зрозуміла одне: потрібно йти до своєї мети незважаючи ні на що, бо ніхто окрім тебе цього не зробить. Потрібно прислухатися до свого серця і ніколи не здаватися. Віра в себе — це дуже важливо. Я завжди в собі сумнівалася, але я розумію, що без віри в себе в цьому житті важко буде добитися успіху. Звертаючись до цих надзвичайних людей, особисто від себе хочу сказати: «Дякую вам за надзвичайні емоції, теплоту та душевність вашої компанії».

Фото: Віктор Вершко