«УСТАНОВКА НА ЯКІСТЬ ЯК ІМПЕРАТИВ»: ТРЕНІНГ З ПІДГОТОВКИ ЕКСПЕРТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
«У нас немає вибору — ми приречені на успіх!»
Тетяна Нагорняк
Зміна парадигми і вектору вищої освіти (далі — ВО) насамперед позначається зі зміни підходів до її якості. Перед освітянським простором України постає питання реорганізації й оптимізації закладів вищої освіти. У тренді будуть ті заклади вищої освіти, які надають якісні освітні послуги і використовують інструменти управління, що дозволяють підвищити ефективність освітянської діяльності, зокрема, аутсорсинг, аутстафінг і бенчмаркінг. Якість освіти заохочуватиме інновації та різноманітність, залучатиме та зберігатиме талановитих і відповідальних науково-педагогічних працівників. У комюніке Всесвітньої конференції ЮНЕСКО зазначено, що якість вимагає створення як системи забезпечення якості, так і зразків оцінювання і сприяння культурі якості в межах вищих навчальних закладів. Для того, щоб визначати, чи надаємо ми якісні освітні послуги, необхідно сформувати мережу експертів із забезпечення якості вищої освіти (далі — ЯВО). Ними мають стати компетентні фахівці у галузі освіти.
Кафедра педагогіки та управління освітою 14 червня 2019 року взяла участь у другому тренінгу з підготовки експертів із забезпечення якості вищої освіти, який організувала і провела Тетяна Нагорняк — доктор політичних наук, професор, проректор ДонНУ імені Василя Стуса. До тренінгу долучилися також ректор, керівники структурних підрозділів, викладачі і студенти ДонНУ імені Василя Стуса.
Під час живого діалогу («feedback») тренер донесла до учасників вагомість якості вищої освіти та основні питання формування мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти. Тетяна Леонтіївна наголосила, що якість вищої освіти — це цінність (властивість), що відповідає вимогам суспільства, характеризує конкурентоздатність набутих результатів навчання, вимірюється відповідно прийнятим у освітньому просторі стандартам і принципам Європейського простору вищої освіти (далі — ЄПВО). Використовуючи інноваційні підходи у навчанні і бенчмаркінг, тренер познайомила учасників із світовими трендами розвитку вищої освіти і принципами забезпечення якості в ЄПВО. Детально було розкрито ключові категорії, динаміку нормативної бази із забезпечення якості вищої освіти, етапи формування, функціонування та виклики ЄПВО. Ми дізналися про автономію і врядування у вищій освіті, академічну доброчесність і національну рамку кваліфікацій, інструменти вимірювання якості навчання (таксономія Блума), зміст основних документів, що декларують якість освіти (Болонська декларація, Празьке комюніке, комюніке Всесвітньої конференції ЮНЕСКО, Бухарестське, Єреванське, Паризьке комюніке конференції міністрів освіти Європейського простору вищої освіти тощо). Нам донесли політику та нормативні основи забезпечення якості вищої освіти в Україні, показали динаміку оформлення принципів ЄПВО. Ми зрозуміли цінності, що лежать в основі ЄПВО, прогрес у розбудові і запровадженні реформ ЄПВО та зобов’язання щодо інституційних і національних ініціатив з педагогічної підготовки, безперервного професійного розвитку викладачів та пошуку шляхів кращого визнання високої якості та інноваційного викладання в їх кар’єрах (Паризьке комюніке, 2018). Серед подальших кроків, визначених Паризькою конференцією міністрів освіти, розвиток ініціатив, що базуються на кращих практиках: студентоцентроване навчання, підтримка ЗВО (інституційні стратегії, міждисциплінарні ОП, дуальне навчання, інтеграція ВО, дигіталізація, якісне й інноваційне викладання. З подачі тренера Тетяни Нагорняк група аналізувала і рефлексувала щодо «гарвардського метру» ЯВО: 1) Хто навчає? 2) Чому вчимо й для чого? 3) Як викладаємо і чи навчаємося самі? 4) Кого навчаємо? Керівник дискусії зробив акцент на тому, що оцінюються результати навчання, а не компетентності.
Закріпили отримані знання першого модуля за допомогою інтерактивного методу «Світове кафе» — це спосіб проведення зборів, конференцій, стратегічних сесій, громадських обговорень тощо, що відбувається зі значною кількістю учасників за заздалегідь визначеними темами, що дає можливість кожному учаснику висловитися із більшості тем. Саме така методика спрацювала найефективніше у нашому випадку, коли зібралася значна кількість учасників, яким треба в умовах обмеженого часу окреслити позиції щодо декількох конкретних тем. Ми висловлювалися щодо свого бачення тенденцій реформування ВО України і місця нашого закладу серед європейських трендів і тенденцій розвитку ВО.
У другому модулі ми розглядали університетську якість — оцінювання ефективності системи забезпечення якості ВО в українських університетах як інструмент реалізації пріоритетів їх стратегічного розвитку. Тренер Тетяна Нагорняк показала нам модель університету ХХІ століття, університетську якість в тенденціях та зробила установку на якість як імператив. Серед тенденцій розвитку викладання й навчання в університеті організатором тренінгу названо: інтернаціоналізація навчання, Е-навчання, зміна концепції викладання, удосконалення навчального середовища, розроблення та імплементація інституційних політик та стратегій. Також ми детально проаналізували структуру й критерії оцінювання ЯВО у закладах вищої освіти (далі — ЗВО), акредитаційний, рамковий і рейтинговий механізми та інструменти (оцінювання, акредитація, аудит, бенчмаркінг) зовнішнього оцінювання якості вищої освіти. Також зупинилися на структурі, особливостях організації та індикаторах системи внутрішнього забезпечення ЯВО у ЗВО.
Практикум проходив у вигляді рольової гри «Університет, що змінює зовнішнє середовище», під час якої учасники тренінгу сформували дві команди і без слів за поданими ролями показали реальну та ідеальну модель університету.
Третій модуль був присвячений освітнім програмам (далі — ОП) як основному драйверу якості вищої освіти для ЗВО. Тетяна Нагорняк зосередила увагу на структурі й змісті освітніх програм, ще раз наголосила, що компетентності не дорівнюють результатам навчання та розкрила перспективи компетентностей 2025, проаналізувала лідерський потенціал сучасного університету. Цікавою і корисною для виконання практичного завдання виявилася інформація про професії майбутнього. Її ми використали, коли розробляли структуру оптимізації ОП. Для закріплення отриманих знань тренер обрала інтерактивний метод «Карусель». Під час роботи групи працювали над своїми завданнями (1 група — «Структура оптимізації ОП „бакалавр“», 2 група — «Структура оптимізації ОП „магістр“», 3 група — «Структура оптимізації університету», аргументували власний вибір, а основні результати заносили на аркуш із конкретним питанням (темою) й під час переміщення збирали максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбулося заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися й чому, як працювали партнери тощо.
Під час проведення тренінгу використовувався зворотній зв’язок з учасниками у формі «Дерева взаємодії».
Підвели підсумки тренінгу співставленням очікувань і результатів. Тренер виголосила організаційні питання щодо: 1) підготовки та складання он-лайн тесту учасниками тренінгу; 2) проведення методичних семінарів учасниками на своїх рівнях; 3) сертифікації нових експертів з якості вищої освіти та формування ГЕР.
На ректораті ДонНУ імені Василя Стуса 18 червня більшість учасників тренінгу, в тому числі і члени кафедри педагогіки та управління освітою — Мартинець Л. А. і Зарішняк І. М. отримали сертифікати учасника тренінгу з підготовки експертів із забезпечення якості вищої освіти.
Отже, завдяки таким заходам ми вчимося оцінювати вищу освіту, дізнаватися про основні положення європейських стандартів вищої освіти, критерії й методологію оцінювання якості вищої освіти, основні вимоги щодо освітніх програм та їх акредитації, вимоги щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Кафедра педагогіки та управління освітою
