Виберіть сторінку

У Стусівському університеті відбулося чергове засідання Ради з якості вищої освіти

У Стусівському університеті відбулося чергове засідання Ради з якості вищої освіти

У Донецькому національному університеті імені Василя Стуса 24 січня відбулося чергове засідання Ради з якості вищої освіти. Відкрила засідання заступник голови Ради, перший проректор Тетяна Нагорняк, яка привітала усіх присутніх, подякувавши членам комісій за копітку працю, окреслила перелік питань насиченого порядку денного та запропонувала перейти до їхнього обговорення.

Про  модель підготовки докторів філософії (PhD) в Університеті доповів проректор з наукової роботи Ілля Хаджинов. Він підкреслив, що модель підготовки доктора філософії у Стусівському університеті була розроблена ще у 2016 році, проте в 2019 році вона змінилася і характеризується новаційними підходами, відповідно до чинного законодавства. Доповідач підкреслив, що модель підготовки докторів філософії 2019 року передбачає навчання впродовж 4 років, подання до Ради протягом цього періоду, але не раніше, ніж через 2 роки від початку навчання. Особливий акцент Ілля Васильович зробив на експерименті з присудження ступеня доктор філософії, підкресливши, що мають право захищатися всі здобувачі ступеня доктора філософії, які закінчили освітню складову (вступники 2016-2018 рр.) на основі ступеня магістра (спеціаліста); право захисту має рада, яка утворюється зі спеціальності з якої ЗВО має ліцензію на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти. Більш детально проректор з наукової роботи зупинився на механізмі утворення ради із захисту дисертації, вимогах до опонентів, рецензентів та здобувачів, умовах зарахування наукових публікацій здобувача за темою дисертації.

 Тетяна Леонтіївна акцентувала увагу членів Ради на процедурі захисту в одноразових радах, на якій виступає тільки здобувач.

Наступним питанням порядку денного стало обговорення процесу підготовки до акредитації освітніх програм на третьому (освітньо-науковому) рівні. Ілля Васильович наголосив, що у 2020 році у Стусівському університеті планується акредитація 3 освітніх програм на третьому (освітньо-науковому) рівні, зокрема: 051 «Економіка», 052 «Політологія», 292 (056) «Міжнародні економічні відносини». Він розповів про основні результати підготовки, зокрема: подання заявки на проведення акредитаційної експертизи до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, створення робочої групи з підготовки до акредитації, до якої увійшли: проректори, гаранти освітніх програм, завідувачі випускових кафедр, експерти Національного агентства із забезпечення  якості вищої освіти – співробітники Університету. Доповідач детально розповів про етапи графіка підготовки до проведення акредитації, а саме: презентації моделі підготовки докторів філософії в Університеті; громадського обговорення пропозицій щодо змін освітніх програм; проведення круглого столу із залученням зацікавлених сторін про результати громадського обговорення; заповнення звіту з самооцінювання освітньої програми; затвердження освітніх програм 2020 року набору; проведення акредитаційної експертизи. За словами проректора з наукової роботи, надзвичайну вагому роль має акредитаційна експертиза, що передбачає вивчення експертною групою відомостей про самооцінювання, доданих до них матеріалів, а також іншої інформації, що стосується освітньої програми і діяльності закладу вищої освіти; виїзд експертної групи до закладу вищої освіти з метою уточнення фактів, вказаних у відомостях про самооцінювання, опитування представників зацікавлених сторін про освітню програму та діяльність закладу вищої освіти, формування рекомендацій щодо вдосконалення якості освітньої діяльності; складання звіту про результати акредитаційної експертизи. Ілля Васильович наголосив, що основним критерієм акредитації буде 10 критерій: Навчання через дослідження.

Про план видань навчально-методичної літератури на 2020 рік доповіла  декан факультету іноземних мов Мар’яна Оленяк. Вона зазначила, що на 2020 рік заплановано редагування і форматування 200 позицій навчально-методичної літератури, кількість запланованих наукових видань складає 49 одиниць, серед яких 23 монографії, 6 журналів, 9 збірників конференцій, 4 автореферати і 7 збірників наукових праць. Мар’яна Ярославівна констатувала, що наведені статистичні дані є позитивним свідченням високої активності викладачів і запорукою того, що нещодавно оголошене започаткування серії видань «Видання Стусівського університету» поповниться 23-ма монографіями і сприятиме створенню розумного простору «Бібліотеки життя» відповідно до реалізації другого пріоритету Стратегії Університету. Доповідач також висунула пропозицію щодо створення Редакційної ради Університету у складі Хаджинова І. В., Карягіної Н. О., Євтухової О. В. і Колесникової І. М., яка буде сприяти підвищенню якості університетських видань, оголошувати конкурси видань, перевіряти тексти на предмет плагіату, піддавати їх сліпому рецензуванню. Ще однією актуальною проблемою, на думку Мар’яни Ярославівни, є кореляція кількості опрацьованих видань і наповнення університетського репозитарію. Спікер наголосила, що з 2020 року за кошти Університету будуть видаватися лише підручники, навчальні посібники, монографії і наукові періодичні видання, тоді як будь-які видання навчально-методичного характеру будуть друкуватися, якщо в цьому є необхідність, за власний кошт.

Про стан документообігу на факультетах та кафедрах Університету: проблеми та шляхи їх усунення доповіла  начальник навчального відділу Оксана Євтухова. Вона зазначила, що документообіг факультетів та кафедр Університету здійснюється відповідно до затвердженої номенклатури справ, відповідно до рішення Ради з якості вищої освіти Університету (протокол №1). Оксана Володимирівна розповіла, що протягом листопада 2019 року факультетами та кафедрами було проведено самоаналіз стану документообігу, навчальним відділом – наявність та стан ведення журналів реєстрації документації деканатів та кафедр, центром кар’єри та професійного зростання – документація кафедр щодо практичної підготовки студентів; вибірково було перевірено 4 деканати та 10 кафедр Університету.

Завідувач кафедри педагогіки, фізичної культури та управління освітою Лілія Мартинець окреслила напрями, принципи і механізми організації роботи факультетських експертів з якості вищої освіти. Лілія Асхатівна наголосила, що роль експерта – ключова, а його основне завдання – не інспектувати, контролювати, а направляти. Вона окреслила принципи обрання експертів до Ради якості вищої освіти Університету, серед яких: штатний науково-педагогічний працівник Університету є фахівцем відповідної галузі знань, має необхідні навички та компетентності для виконання своїх задач щодо забезпечення якості вищої освіти, бажання та здатність виконувати обов’язки експерта. Доповідач розповіла про цінності, на яких базується робота експерта, зокрема: професіоналізм, академічна, доброчесність, толерантність, незалежність в оцінюванні та аналізі, експертність (авторитетність) за своєю спеціальністю, рішучість до змін. Лілія Асхатівна також акцентувала увагу членів Ради на основних принципах роботи експерта, а саме: на повазі до думки кожного, колегіальності, прагненні до консенсусу, самовдосконалення, саморозвитку на основі критичної самооцінки, культивуванні духу взаємної підтримки, щирості та ініціативи, ініціюванні позитивних змін в Університеті та формуванні культури якості освіти, формуванні та підтримці університетської та персональної репутації. Спікер окремо зупинилася на напрямах роботи експерта, серед яких: здійснення моніторингу нормативної документації: стандарти, матеріали Національного агентства, зміни до Законів України «Про освіту, «Про вищу освіту», Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; проведення  періодичного перегляду ОП відповідно до затверджених стандартів і відповідності вимог розробки ОП; організація і проведення методичних семінарів для гарантів, завідувачів кафедр щодо розробки, оновлення ОП, проведення самоаналізу акредитації ОП; координування дій на факультетах, пов’язаних з опитуванням зацікавлених сторін (погодження опитувальників, експертних висновків щодо результатів опитування); аналіз відповідності РНПД ОП, здійснення процедури погодження; координація дій щодо оприлюднення інформації на офіційних ресурсах; консультування гарантів, завідувачів кафедр, викладачів щодо професійної активності відповідно до Ліцензійних вимог, консультування викладачів з оцінювання здобувачів ВО з навчальних дисциплін, проведення роз’яснювальних бесід зі здобувачами ВО щодо їх права на обрання дисциплін за вибором; здійснення експертної оцінки занять викладачів, які обираються за конкурсом або подають матеріали для присвоєння вчених звань.

Тетяна Леонтіївна анонсувала проведення 5 лютого методичного семінару для гарантів, завідувачів кафедр, експертів зі спеціальностей та груп спеціальностей з акредитації освітніх програм.

На завершення заступник голови Ради з якості вищої освіти подякувала усім присутнім за плідну роботу, змістовні дискусії та ухвалення низки рішень.

 Олена Топчій

Приєднуйтеся до нас