Благодійність як частина студентського життя

Вважається, що благодійність – це ознака гуманного суспільства. Однак часом ми не можемо зрозуміти, навіщо віддавати те, що нам належить?

В Україні проводять багато досліджень на тему благодійності та волонтерства, але цифри є дуже різними. Якщо говорити про молодь, то, згідно з результатами київського загальнонаціонального опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири» 2017 року 80% української молоді ніколи в житті не займалися волонтерством. Найнижчими показники є на сході та на півдні країни. До Геволюції гідності статистика була ще більш невтішною – за рейтингом World Giving Index в 2010 році Україна займала лише 150 місце, тобто тільки 5% населення було залучено до волонтерської роботи.

Ukrainian Volunteer Service зазначає, що основною проблемою є відсутність сталого українського волонтерського руху. Навіть у середовищах громадських активістів немає повного розуміння, ким є волонтер в Україні.

Незважаючи на результати, все ж таки саме молодь та загалом студентство дає моду на благодійність та рухає статистику вгору. Адже є багато прикладів активістів та благодійників, які почали свою волонтерську діяльність саме в студентські роки. Такою, до прикладу, є Анна Бондаренко, котра заснувала Ukrainian Volunteer Service. Звертаючи увагу на благодійність у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, ми поцікавилися роботою департаменту з виховної та волонтерської діяльності Університету. Поспілкувалися з Головою департаменту Аллою Юхимчук та студенткою 4 курсу філологічного факультету Катериною Потаєвою, яка зараз на філологічному факультеті очолює два департаменти: 1) інформаційний; 2) проектно-волонтерський.

– Чим зараз займається департамент з виховної та волонтерської діяльності Донецького національного університету імені Василя Стуса?

– Наш департамент займається благодійною діяльністю у різних формах і напрямках. Минулого року ми провели масштабну ярмарку на Масляну. Були проведені ярмарки в корпусах за адресою вул. Академіка Янгеля, 4 і вул. Грушевського, 2, а в головному корпусі ми смажили млинці, розважалися з ансамблем «Оберіг» і люб’язно ділилися святковою атмосферою із студентами та гостями з вінницьких телеканалів. Виручені кошти пішли на благодійний візит та потреби Стрижавського дитячого будинку-інтернату. Ми познайомилися з дітлахами, подивилися як вони живуть і просто гарно провели час за іграми та створенням книги дружби, де кожен із них в одному місці залишив слід своєї долоні.

Уже цього року ми допомагали бійцям ООС, у партнерстві з Тур–клубом «Бідняжка». Ми закупили для наших бійців понад 20 ковдр і підготували листівки, власноруч зроблені студентами. Відправили їм, даруючи тепло, у День Захисника України.

Також до дня Святого Миколая ми провели ярмарки, які всіляко передавали атмосферу Сорочинського, своїми смаколиками і розвагами. На ці кошти ми придбали все необхідне для Староприлуцької школи–інтернату, а саме: рушники, спідню білизну і машинки для стрижки волосся. Також здійснили благодійний візит до них. Перебуваючи там, дізналися про історичну цінність будівлі, яка колись була у власності заможного графа. Познайомилися з усіма вихованцями, а їх аж 113. Вони розповідали про свої мрії, а потім малювали їх на великому ватмані. Кожен із студентів-учасників візиту відчував те, що як важливо приділяти увагу діткам, які нині опинилися у скрутній ситуації.

Алла Юхимчук

– Департамент займається організацією ярмарок, як на факультетському так і університетському рівнях. Ми організовуємо поїздки до дитячих будинків, інтернатів, кризового центру «Дім Мама», притулків для тварин. Також ми проводимо дні, присвяченні поширенню інформації про аутизм, організовуємо різноманітні квести. Департамент проводить екодні та прибирання разом з тур-клубом «Бідняжка». Здебільшого, це організовує Алла, керівник департаменту з виховної та волонтерської діяльності Університету. Також, якщо є, пропонуємо можливості для студентів.

Катерина Потаєва

-Хто фінансує департамент, можливо, є якісь спонсори?

-Волонтерський департамент фінансується Студентською радою, так як це один із департаментів, де студенти можуть проявити себе і своє небайдуже серце. Таким чином, ми влаштовуємо ярмарки, інформуємо про це студентів. І завдяки їхній активності збирається значна сума, яка втілює мрії нужденних.

Також ми раді будь-якій допомозі у цій нелегкій справі. Тож, коли тур-клуб «Бідняжка» запропонував свою допомогу, ми одразу погодились.

Алла Юхимчук

– Зараз збирають кошти на лікування Павла Полинчука – випускника фізико-технічного факультету, якого збила машина в Києві, вже є якісь результати у цьому напрямку?

-Ми всіляко стараємося поширювати інформацію серед студентів, тож все залежить від нашої небайдужості. Також наші студенти планують влаштувати ярмарку і передати кошти його близьким на лікування.

Алла Юхимчук

-Є якісь плани на майбутнє, можливо, благодійні заходи чи щось інше?

-Звичайно є. Аллою написаний план заходів для всього Університету. Я також написала план для філологічного факультету, оскільки іноді заходам не потрібно надавати масштабності, і вони відбуваються на локальному рівні. Проте є і спільні загальноуніверситетські заходи.

Катерина Потаєва

–Так, планів та амбіцій у нас багато – головне їх усі втілити в життя. Один із яких – візит у тваринний притулок, кошти на допомогу якому ми плануємо зібрати, організувавши знову ярмарок із майстер-класом на Масляну. Адже хочемо це зробити нашою традицією.

Окрім цього, ми хочемо підвищити екосвідомість шляхом проведення інтерактивних тренінгів і спільними зусиллями зробити наше місто чистішим, зібравшись на суботник. Звісно, ми не забудемо і про дітлахів, хочемо до них і цього семестру завітати, можливо, і не один раз.

Алла Юхимчук

-Як ви організовуєте благодійні заходи, чи ви робите це своїми силами, чи звертаєтеся до спеціалістів?

–Так як ми студенти з великим серцем і бажанням, то по можливості робимо все своїми силами. А якщо організовувати, щось масштабне та круте, то без допомоги нам обійтись. Саме завдяки адміністрації ДонНУ імені Василя Стуса і Студентській раді нам вдалось організувати декілька поїздок в дитячий будинок і влаштувати справжнє дійство до Масляної.

Алла Юхимчук

–З вуст у вуста, тобто від представників старших до молодших курсів. Зазвичай у моїй практиці це проходить так. Але все береться з досвіду, який ми маємо і не на університетських волонтерствах. Майже всі представники волонтерських департаментів беруть учать у волонтерствах по Україні, у мене особисто є такий досвід. Тому іноді можемо щось піддивитись, або використати ідею. Спеціально допомоги не беремо, але якщо вона є – то завжди раді.

Катерина Потаєва

-Що найяскравіше запам’яталося за ці роки волонтерської діяльності в Університеті?

-Найбільше – ярмарки та поїздки до дитячих будинків, ці емоції, дітки яким допомагаємо – дуже приємно!!! Запам’яталось, як прибирала у вольєрах притулку «Планета» і думала, що гіршого я вже робити не буду (сміється). Та кожне волонтерство залишає за собою яскравий відбиток, якусь деталь.

Катерина Потаєва

-Чи не важко поєднувати активну благодійну діяльність із навчанням?

-Так як я сама студентка і знаю, що на парах важливо отримувати нові знання і набирати бали аби гарно здати сесію. Ми стараємось підлаштовуватись, тож, якщо це ярмарка, то на перервах, а якщо кудись їдемо, то після пар.

Якщо ж говорити саме про мене, то окрім навчання і департаменту з виховної та волонтерської діяльності, я ще і працюю тур-менеджером в ТК «Бідняжка», веду активну діяльніть в ГО «Пангея Ультіма», нині ще і наполегливо освоюю новий для себе напрям – водіння. Як усе встигаю? Не знаю, головне, що все вдається, за що дякую улюбленій команді, особливо моєму заміснику Каті Павлоцькій.

Алла Юхимчук

-Коли є підтримка – це полегшує і надає сил для старання. Найбільшим стимулом звичайно є заохочення, воно може бути різне. Від згадки і похвали, до привітання і таке інше. Але якщо зовсім щиро, то важко. Особливо, коли хочеться це робити на високому рівні. Залишається не так багато годин у добі, щоб встигнути все і ще трішки.

Катерина Потаєва

-Чи має департамент з виховної та волонтерської діяльності Донецького національного університету імені Василя Стуса якийсь актуальний меседж, що несе для студентів, та як студенти, які хочуть займатися благодійністю у колі Університетської родини, можуть приєднатись до департаменту?

-Можливо, ви чули вислів Ірини Карпи: «Щастя – це дорога, а не пункт призначення!» Як на мене, це влучно описує нашу діяльність. Не так запам’ятовуються самі заходи, як процес їх підготовки. Коли ніби зневірюєшся – та відбувається диво, і ти розумієш, що все вдасться. Адже кожен по-трохи допоможе в підготовці, тоді розумієш, що ти не один, і є люди, з якими готовий змінювати світ на краще. Тож коли ми досягаємо певних результатів, то знаємо, скільки роботи уже було зроблено для цього. Тому і радості від неймовірних заходів, вдвічі-втричі більше.

Як до нас приєднатись? Ми завжди відкриті для кожного. Усі наші анонси і результати заходів можна побачити на сторінці Студентської ради ДонНУ імені Василя Стуса в інстаграмі і телеграмі. Також у нас є навіть своя сторінка в соцмережах. Знайти її можна за назвою @mozhu_v_donnu, саме там ви знайдете повну і детальну інформацію про наш волонтерський департамент. А також там ми розмістили пости-знайомства, де розповідаємо про голів Волонтерського департаменту на кожному факультеті. Завдяки цьому ви можете напряму написати нам і розповісти про свої бажання, зауваження і приєднатися до нашої великої волонтерської родини.

Алла Юхимчук

-Активний студент – успішний і активний у всьому. І зазвичай студенти, які успішно навчаються, займаються поза університетською діяльністю, очолюють і роблять активності ще й в Університеті. Фактично – це так. Але ми закликаємо абсолютно усіх нам допомагати і ставати частиною нашої команди. На жаль, я отримую, а іноді і зовсім не отримую, повідомлень з бажанням приєднатись. Окрім одноразових заходів. Тому меседж може бути такий: «Активним студентом може бути кожен, головне – бажання допомогти».

І так, долучитись може кожен охочий.

Катерина Потаєва

-Що на вашу думку потрібно зробити для того, щоб з’явилася мода на благодійність?

-Потрібно не боятись про неї говорити і один раз спробувати, щоби потім все життя творити добро. Можу розповісти, чому я цим вирішила займатись? Для мене це, в першу чергу, люди, з якими ти твориш добро і яким його даруєш; це позитивні емоції та неймовірна енергія, якою ти ділишся і отримуєш назад, такий собі обмін добра, що заряджає на нові звершення. Для мене це було щось нове, місце, де я могла проявити себе у студентському житті і показати, що окрім спорту, науки і культмасових заходів, є ще щось, що потребує нашої уваги.

І наостанок хто, як не ми будемо робити цей світ кращим, добрішим – люди, які живуть і діють без корисності заради емоцій і крутих спогадів.

Алла Юхимчук

–Тут потрібна буде скоро мода на відвідування Університету або вступ до ЗВО. Напевно, як би це смішно не звучало, але рекламувати благодійність. Зробити її мейнстрімом, показати, що легко, цікаво, та ще й може комусь допомогти.

Катерина Потаєва

Повертаючись до того факту, що часом ми не можемо зрозуміти, навіщо відавати те, що нам належить, і розглянувши волонтерську діяльність Стусівського університету на більш глибокому рівні, можна сміливо сказати, що благодійність – це, в першу чергу, культура самих людей, а не зібрані ними гроші. Університетська родина ДонНУ імені Василя Стуса вчить, що не важливо скільки ви віддали на добрі справи, важливіше те, що ви внутрішньо розумієте необхідність цього.

Матеріал підготувала Анна Бондар, студентка 3 курсу спеціальності «Журналістика» факультету інформаційних і прикладних технологій