Українське SMART-село – вигадка чи реальність?
Донецький національний університет імені Василя Стуса виступає генератором нових ідей та інновацій для громадських і владних інститутів, громади Вінниччини, міжнародної та вітчизняної бізнес-спільноти.
У HUB «Місто змістів» пройшла перша конференція дієвих практик, присвячених якісному розвитку територіальних громад України «Твоя громада майбутнього: Як зробити українське село SMART?», організована на засадах та прикладах економічної стабільності, екологічного балансу і соціальної згуртованості. Вона покликана поширити дієві практики з відродження села, актуалізувати обмін досвідом у сферах управління громадою, економічного потенціалу ОТГ, створити унікальну платформу українське SMART-село.
На конференцію завітали провідні науковці, економісти, керівники компаній, громадських організацій та асоціацій, основним напрямком роботи яких є розвиток громад і територій, а також екологія та органічне виробництво. У дискусійній панелі взяли участь й очільники ОТГ Вінниччини, котрі поділилися кейсами успішного розвитку своїх громад.
Одним із ключових спікерів конференції став проректор з інноваційної діяльності та розвитку інфраструктури Донецького національного університету імені Василя Стуса Андрій Гижко, який презентував своє бачення сучасного українського села, наголосивши: «30% всього обсягу валового внутрішнього продукту України складає сільськогосподарська продукція, і це без продукції переробки. Разом з тим, найбільша кількість робочих місць саме у сільському господарстві та сфері переробки сільгосподарської продукції. Таким чином, розвиток виробництва і переробки сільськогосподарської продукції дає можливість створювати нові робочі місця, розвивати громади і території».
Андрій Петрович поділився своїми враження від конференції з редакцією новинного сайту «Університетські вісті», підкресливши: «На сьогоднішній конференції багато питань, а ще більше реальних практичних кейсів. Адже в умовах реформи децентралізації, питання реформи села нерозривно пов’язано з можливістю громади управляти своїми ресурсами: об’єктами нерухомості, землею, людськими ресурсами, а саме головне, які послуги вони можуть надати своїм мешканцям – культурні, освітні, медичні, адміністративні. Сьогодні в багатьох європейських країнах ми можемо бачити зворотній процес до урбанізації, коли завдяки цифровим технологіям люди облаштовують робоче місце в сільській місцевості і працюють дистанційно. Але таке явище можливо лише в тих громадах, де рівень послуг такий як у містах. Тож турботи про україніське село – це не лише про землю та її обробіток, а про можливості для розвитку та надання послуг на значно вищому рівні!»
Олена Топчій
