Виберіть сторінку

Випуск магістрів: зі Стусівським у серці

Випуск магістрів: зі Стусівським у серці

Випуск – знаменна подія для кожного магістра та рідної Alma Mater.

Цьогоріч Донецький національний університет імені Василя Стуса випустив 469 висококваліфікованих фахівців-магістрів та відкрив їм шлях для підкорення нових обріїв професійного зростання та самовдосконалення. Дипломи з відзнакою за високі академічні досягнення отримали 128 випускників, 87 з них рекомендовано для навчання на третьому освітньо-науковому рівні вищої освіти. Результати 48 кваліфікаційних магістерських робіт отримали рекомендацію до впровадження.

Стусівський університет випустив фахівців з 25 спеціальностей, котрі навчалися на 36 освітніх програмах. Випускники отримали магістерську ступінь з Філології – 64 особи, Права – 55, Біології – 47, Економіки – 36, Прикладної математики – 29 .

Випуск-2020 вкотре довів, що освіта протягом життя – не гасло, а факт. Найдосвідченішому випускнику-магістру 64 роки. Він отримав освіту за фахом «Управління навчальним закладом у сфері освіти та виробничого навчання». Наймолодший 21-річний випускник навчався за освітньою програмою «Інноваційне підприємництво».

Про навчання у ДонНУ імені Василя Стуса, нові можливості, незабутні емоції, яскраві враження ми поспілкувалися з випускниками-магістрами та дізналися, яким у серці кожного залишиться рідний Стусівський університет.

Для кожного студента Університет стає чимось більшим, ніж просто місцем для навчання. Хоча й спочатку завжди важко: незнайоме середовище, нові знайомства, викладачі та співробітники, яких потрібно запам’ятати, і чимало матеріалу, який необхідно опрацювати (ще й іноземною мовою). Та згодом ти до всього звикаєш. 5,5 років в Університеті пройшли як одна мить. Багато чого можна згадати, і багатьом щиро подякувати.

ДонНУ імені Василя Стуса відкрив для мене нові горизонти. Семестрове навчання за програмою академічної мобільності у Варшавському університеті, участь в академіях НАТО, міжнародних конференціях, воркшопах – і це лише частковий список того, чим я також можу завдячувати викладачам та співробітникам свого факультету.

Університет завжди залишатиметься у моїй пам’яті. І хочу додати, що Стусівський університет – це не про кількість корпусів чи приміщення, а про людей, які творять атмосферу і допомагають тобі реалізувати себе. Тому безмежно дякую усім, хто був поряд зі мною, і бажаю усім займатися тим, що робить вас щасливими!

Сергій Насадюк, випускник магістратури факультету історії та міжнародних відносин спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»

 

5,5 років – найдовші серйозні відносини в моєму житті. Донецький національний університет імені Василя Стуса став моїм натхненням, викладачі – наставниками, студенти – мотивацією.

Завдяки Університету з маленької кучерявої школярки в червоних панчохах я стала свідомою громадянкою із чітким усвідомленням того, хто я така. Я з гордістю розповідала, що є студенткою ДонНУ імені Василя Стуса, і ще з більшим запалом чула слова підтримки про переміщений ЗВО. Стусівський університет навчив мене не здаватись і йти далі, незважаючи ні на що.

Але які ж відносини без сварок та сліз, проте проходячи всі негаразди, я ставала сильнішою. І за це я також вдячна!😊

Національний дав мені все! Досвід, дружбу, любов, подорожі, самореалізацію і можливість отримати освіту😊

Я вдячна за підтримку студентів і рада була працювати в Студентській раді. Танцювати на сцені, їздити на море, дебатувати, співати, вболівати, навчатись і самовдосконалюватись.

І я вдячна, що неодноразово мала честь гучно промовляти слова: «На сцені зараз Донецький національний університет імені Василя Стуса!»

Ім’я зобов’язує! І я не підведу❤️

Юлія Жлобницька, випускниця магістратури філологічного факультету спеціальності «Українська мова та література»

Донецький національний університет імені Василя Стуса запам’ятався мені насамперед людьми. Які оточували та підтримували, надихали і навчали, підставляли плече та розчаровували, сприяли і веселили, допомагали та закликали сумніватися, закохували і виховували, дивували та цінували, ставали друзями й опонентами, змушували нудьгувати та працювати, людьми, які пішли й більше не повернуться.

За кожним дієсловом ховається конкретна людина, яка на певному етапі мого студентського життя вплинула на мене й відповідно назавжди залишила свій слід у моєму серці.

Михайло Капустян, випускник магістратури факультету інформаційних і прикладних технологій спеціальності «Політологія»

Спілкувалась Олена Топчій

Архіви

Приєднуйтеся до нас