«Спробуйте свої сили в конкурсі Стипендіальної програми імені Лейна Кіркланда, адже „Сміливі завжди мають щастя“», – кандидат хімічних наук Ксенія Ютілова

Завдяки програмам міжнародної академічної мобільності Донецький національний університет імені Василя Стуса відкриває для своїх здобувачів та викладачів нові можливості у провідних університетах Європи.

Про участь у Стипендіальній програмі імені Лейна Кіркланда та її переваги, навчання в одному з найстаріших університетів Європи, результати виконання проєкту «Toxic Relationships: Chemical Consequences of russian-Ukrainian War», традиції та культуру Польщі, смаколики різних міст, життя та навчання у Кракові говоримо з кандидатом хімічних наук, доцентом кафедри неорганічної, органічної та аналітичної хімії факультету хімії, біології і біотехнологій ДонНУ імені Василя Стуса Ксенією Ютіловою.

– Ксеніє Сергіївно, нещодавно Ви повернулися зі стажування в Польщі. Які можливості відкрила для Вас Стипендіальна програма імені Лейна Кіркланда? Які цінні знання Ви здобули?

– Я брала участь у Стипендіальній програмі імені Лейна Кіркланда – Kirkland Research Program (https://kirkland.edu.pl/en/) з 21.09.2023 р. по 31.01.2024. Програма проходила у Польщі. Моїм місцем афіліації впродовж цих чотирьох місяців був Яґеллонський університет у Кракові. За умовами програми моєю основною метою було виконання проєкту досліджень на хімічному факультеті в науковій групі екологічного каталізу, яку очолює проф. д-р габ. Анджей Адамскі.

Відвідувати навчальні курси в межах дослідницької програми було необов’язково, однак мені було цікаво дізнатися, як проходить навчання в одному з найстаріших і найвидатніших університетів Європи: як організований навчальний процес, і як відбувається взаємодія між викладачем та студентами. Тому я відвідувала два курси, які викладав у першому семестрі проф. Адамскі. Тематика курсів – сталий і врівноважений розвиток, збереження природних ресурсів і використання альтернативних джерел енергії. Один із курсів викладався польською мовою, а інший – англійською. Ці курси дали мені змогу доповнити мої знання з хімії довкілля й ознайомитись з актуальними тенденціями розвитку науки в цій галузі.

Крім того, для всіх учасників програми були обов’язковими курси польської мови. Я лише почала вивчати польську минулого року і потрапила до групи рівня А1, де, крім мене, було ще п’ятеро інших «Кіркландистів». Однак на наших заняттях ми нерідко виходили за межі цього рівня й обговорювали з нашою викладачкою, пані Катажиною Совою, політику, польську кухню, міста, пам’ятки архітектури та наші досить широкі й часто несподівані інтереси. Навчання проходило у приємній атмосфері, а за вікном можна було побачити Вавельський замок і почути цокіт від карет, що курсують навколо замку і площею Ринок. Наприкінці курсу ми склали іспит та одержали сертифікати рівня А1.2. На іспиті мені вдалося набрати 97,5%, тому вважаю своє навчання успішним і планую самостійно продовжувати вивчення польської в майбутньому.

– Пані Ксеніє, у межах програми Ви працювали над проєктом  «Toxic Relationships: Chemical Consequences of russian-Ukrainian War». Які основні результати Вашого дослідження? Які наслідки війни простежуються вже зараз, і чого нам чекати в майбутньому?  Яким чином ми можемо допомогти нашому довкіллю вже сьогодні?

– Починаючи з 2023 року, у межах Стипендіальної програми імені Лейна Кіркланда стала доступною для участі номінація з реконструкції зруйнованих війною територій, наприклад, у галузі містобудування, цивільної інженерії, криміналістики тощо. Це дуже унікальна можливість для українців та наших партнерів. Хоча війна ще триває, замислюватись над майбутньою відбудовою України варто вже зараз. Для хіміків, біологів, екологів, інженерів відновлення довкілля, інфраструктури та промисловості України постає неабияким викликом.

Я присвятила свій проєкт дослідженню проблеми забруднення довкілля через бойові дії – як безпосередньо, через обстріли, вибухи та використання військової техніки, так і опосередковано – через руйнування будівель, викиди хімічних речовин зі зруйнованих промислових та сільськогосподарських об’єктів, знищення лісів та інших екосистем. Моє дослідження включало аналіз як негайних, так і довгострокових негативних наслідків війни для довкілля, а також способів їх мінімізації. Експериментальна частина дослідження включала розробку сорбенту для поглинання токсичних речовин із забрудненого повітря. Подальші дослідження розроблених речовин щодо їх придатності в польових умовах та ефективності проти забрудників військового походження планується проводити у співпраці з Яґеллонським університетом.

Безперечно, війна є катастрофою для природного середовища в Україні та навіть за її межами. Застосування важкого озброєння, викиди відпрацьованих боєприпасів та техніки, використання вибухових речовин, застосування росією заборонених типів зброї на території України, що неодноразово було задокументовано, розливи нафтопродуктів, пожежі, руйнування цілих міст має надзвичайно негативні наслідки, усунення яких потребує десятиліть. У ході бойових дій та в результаті пошкодження цивільних об’єктів виділяються токсичні речовини. Продукти неповного згоряння палива та вибухових речовин забруднюють воду і ґрунти, потрапляють у повітря. У ґрунті значно зростає вміст важких металів, що робить його непридатним до вирощування рослин, які ми споживаємо. Пил, від зруйнованих будівель, зависає у повітрі й також може містити у собі токсичні речовини. Знищення природних екосистем призводить до травмування і загибелі тварин або ж змушує їх шукати нове помешкання. Змінюється поведінка тварин, міграційні шляхи птахів. Морські тварини в Чорному морі гинуть як від вибухів, так і від використання ехолокаційного обладнання. Забруднення води й повітря є не лише локальною українською проблемою, а стосується також країн Європи та потенційно може стати глобальною загрозою.

Сьогодні ми можемо (і мусимо) шукати шляхи протидії екологічним проблемам, зумовлених війною. У країнах ЄС велику увагу приділяють збереженню довкілля, тому для нас важливо перейняти й адаптувати досвід наших партнерів для спільного подолання кризи. У грудні 2023 року Україна приєдналася до Декларації COP28 з питань клімату, допомоги, відновлення та миру разом із понад 120 країнами світу. Ця ініціатива дозволить Україні залучати сучасні технології збереження довкілля. Наприклад, для відновлення родючості славетних українських ґрунтів можна використовувати метод фіторемедіації. Він полягає у вирощуванні на забруднених територіях рослин, які витягують із ґрунту шкідливі речовини. Ці рослини, звичайно, не можна споживати, але через кілька років їх вирощування ґрунти знову стають придатними для сільського господарства. Так, соняшник знешкоджує важкі метали – тільки уявіть, як яскраві українські соняшники будуть «лікувати» українську землю!

– Ксеніє Сергіївно, що Вам найбільше сподобалося у Яґеллонському університеті? У яких заходах та івентах Ви брали учать?

– Мені сподобався ввесь поточний прогрес студента Яґеллонського університету: його розклад, курси для запису, силабуси та форми контролю зібрані на освітній платформі USOSweb, яка доступна викладачам і студентам як з комп’ютера, так і з мобільних пристроїв.

Заняття на факультеті хімії проводились у змішаному форматі: частина здобувачів слухали курси в аудиторії, а інша частина – онлайн за допомогою Microsoft Teams. Хоча мені, як викладачу, такий формат видається не дуже зручним, у Яґеллонському університеті створені комфортні умови для дистанційного і змішаного навчання: лекційні аудиторії обладнані проєкторами з інтерактивними дошками, мікрофонами, динаміками й камерами.

На факультеті хімії я брала участь у науковому міждисциплінарному семінарі «I Seminarium Projektu Flagowego Man-Mind-Environment Hub», присвяченому проблемам взаємодії людини й довкілля в епоху антропоцену, де я представляла доповідь із результатами свого дослідження. Семінар проходив у грудні 2023 року.

Для учасників програми було запропоновано багато різних заходів для відвідування – як наукових, так і розважальних. Нашу діяльність забезпечували організатори програми, а у містах афіліації – регіональний координатор та аніматор. У Кракові нам пощастило працювати з дуже відповідальним координатором, д-ром Михалом Зайонцем, який ретельно керував нашими заняттями й науковою діяльністю. А аніматорка, пані Люція Речек, опікувалася нашим дозвіллям і неодноразово влаштовувала нам походи в гори. Як виявилось, похід у зимові Татри – однозначно гарна ідея!

У листопаді 2023 р. учасникам програми також випала нагода відвідати триденний економічний саміт «Open Eyes Economy Summit» у Кракові. Одна з панелей саміту була присвячена проблемі російсько-української війни. Хоча тематика заходу була здебільшого економічна, обговорювалися різні питання: від музики, проблем дискримінації на робочих місцях та програм студентського обміну до глобальних проблем людства і сценаріїв майбутнього.

Упродовж програми Kirkland Research ми мали два з’їзди учасників – у Познані, в листопаді, й у Варшаві, в січні, (підсумковий звіт). Під час цих з’їздів ми відвідували корисні семінари та культурні заходи, офіси місцевих громадських організацій та зустрічались із видатними людьми. Однією з подій, яка особливо запам’яталась, була зустріч із видатним польським режисером Кшиштофом Зануссі, який провів дуже цікаву бесіду і поділився своїми поглядами на життя, майбутнє і розвиток людства.

– Пані Ксеніє, розкажіть, будь ласка, про культуру та традиції Польщі. Вони подібні до українських чи мають суттєву відмінності? Що Вам найбільше сподобалося і зацікавило?

– Культура і традиції Польщі є близькими до українських, проте мають власні особливості. Навіть у різних містах Польщі є власні характерні риси, які вони дуже плекають. У Кракові це «обважанек» (бублик) та Смок (дракон), у Познані це «козюлки» (козлики, які б’ються рогами) та рогалик до свята Святого Марчина, у Вроцлаві – «красналі» (близько 300 фігурок гномиків по всьому місту). Взагалі мені сподобалось, що в Польщі дуже цінують традиції, мову, пишаються своєю історією і виховують молодь у патріотичному дусі.

Мешкаючи у Кракові, неможливо не долучитися до культурного життя цього старовинного міста. У Кракові безліч музеїв, але квитки варто купувати заздалегідь, адже і місцеві мешканці, і гості міста обожнюють їх відвідувати. Експозиції у Вавельському замку, Національному музеї та інших музеях Кракова постійно оновлюються. Унікальна колекція знаходиться в музеї князів Чарторийських, перлиною якої є «Пані з горностаєм» пензля Леонардо да Вінчі. Яґеллонський університет також має власний музей – Collegium Maius, у якому зберігаються реліквії й розповідається історія розвитку університету як осередку європейської науки. Значна частина експозиції присвячена Миколаю Копернику, який навчався і викладав у Яґеллонському університеті й, безперечно, є важливою постаттю в історії польської та світової науки.

Великі свята у Кракові святкують у центрі міста, на площі Ринок. У листопаді ми відвідали святкування Дня незалежності Польщі. Традиційно у цей день люди збираються на головній площі й співають народних та популярних естрадних польських пісень. Обов’язково лунає гімн Польщі – «Мазурка Домбровського».

Найбільш гарно й урочисто святкують у Польщі Різдво. Краків має унікальну традицію створення великих різдвяних вертепів, які називаються «шопка» і виглядають не як ясла, а, скоріше, як палаци або театри. Краків’яни проводять конкурс «шопок», а роботи переможців виставляють на центральних вулицях міста. За місяць до Різдва розпочинається великий ярмарок. Цьогоріч різдвяний ярмарок у Кракові визнано кращим у Європі.

Говорячи про культуру та традиції Польщі, неможливо не згадати польську кухню. Упродовж програми ми відвідували ресторації національної польської кухні. Польські страви – ситні й з великою кількістю овочів, характерні для слов’янської кухні загалом. Утім, ми з іншими учасниками відзначили відмінне від українського уявлення про суп у поляків: традиційні польські «зупи», як правило, схожі більше на бульйон, ніж на українські супи. У Польщі суп не сприймається як самостійна справа, а є скоріше «аперитивом» перед основною обідньою їжею. Польський різновид вареників – «пірогі» – містять різноманітні начинки, найбільш популярні з яких – капуста з грибами або картопля з м’яким сиром. Отже, Польща зустріла нас смачною їжею, цікавими пам’ятками та різноманітними культурними заходами.

– Ксеніє Сергіївно, чим запам’яталася Вам програма мобільності та Польща загалом?

– Стипендіальна програма імені Лейна Кіркланда запам’яталася мені новими знайомствами та цікавими подорожами. Я неймовірно рада можливості зустріти нових друзів серед талановитих молодих вчених з України та ближнього закордону. Разом ми брали участь у заходах, організованих програмою, разом вчили польську, подорожували, мешкали в гуртожитку, допомагали один одному, мали свої локальні меми про життя в Польщі. Програма Кіркланда залишила мені незабутні спогади. Сподіваюсь, що ми будемо підтримувати зв’язок з новими друзями й надалі, а також матимемо змогу зустрітись у майбутньому.

Перебуваючи у Польщі, я зрозуміла, що раніше не так багато знала про цю гарну і велику країну. Завдяки програмі мобільності я мала змогу вивчати польську мову, поглиблювати свої знання з історії Польщі та подорожувати країною. Я зацікавилась польською музикою, а також серіалами та фільмами польською, що допомагало мені у вивченні мови.

Звісно ж, я отримала прекрасні умови для проведення досліджень та налагодила чимало контактів у професійній сфері. Я мала змогу відвідувати навчальні курси в одному з найкращих університетів Європи.

– Пані Ксеніє, чи порекомендували б Ви своїм колегам узяти участь у цій програмі мобільності? Чому? Що необхідно, аби подати заявку на участь у Стипендіальній програмі імені Лейна Кіркланда?

– Я щиро рекомендую колегам і випускникам Донецького національного університету імені Василя Стуса брати участь у Стипендіальній програмі імені Лейна Кіркланда! По-перше, це унікальний досвід мешкання і праці або навчання у країні ЄС протягом 4 або 9 місяців. По-друге, це чудова можливість для вчених для реалізації власних наукових проєктів, передусім у галузях суспільних наук, і не тільки. По-третє, це дружня атмосфера і нові знайомства!

Прийом заявок на програму відбувається щороку з середини січня до 1 березня включно. Початок програми – у вересні поточного року. Дослідна програма триває 4 місяці, після її завершення учасники надають рукопис наукової статті. Навчальна програма триває 9 місяців, включає навчальні курси та іспити з них, стажування впродовж 2-3 тижнів, а наприкінці учасники захищають дипломну роботу (без присвоєння ступеня).

Для подачі заявки на навчальну програму необхідно заповнити анкету, у якій зазначити свої поточні досягнення і досвід, надати копію диплома про вищу освіту (або науковий ступінь) та два рекомендаційні листи. Заявка на дослідну програму, окрім зазначеного, включає план проєкту дослідження і чернетку наукової статті.

До участі в конкурсі допускаються апліканти віком до 45 років, з досвідом наукової роботи не менше 4 років та знанням польської та/або англійської мови на рівні не менше В2.

Спробуйте свої сили в конкурсі Стипендіальної програми імені Лейна Кіркланда, адже «Сміливі завжди мають щастя»!

Спілкувалась Олена Топчій