Тетяна Орєхова про глобальну продовольчу безпеку, виклики сьогодення
Прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку за рахунок виснаження ресурсів планети стало характерною ознакою минулого століття. Добробут вимірювався переважно зростанням валового внутрішнього продукту. Сьогодні очевидним є те, що вплив людини на клімат і природу призвів світ до планетарної надзвичайної ситуації.
Пандемія COVID-19 додала перешкод для досягнення поставлених планів Цілей сталого розвитку (ЦСР) по всіх напрямках. Вперше з часів прийняття ЦСР у 2015 році середньосвітовий показник індексу ЦСР за 2020 рік зменшився порівняно з попереднім роком: зниження, зумовлене значною мірою зростанням рівня бідності та безробіття після спалаху пандемії COVID-19.
Пандемія торкнулася всіх трьох вимірів сталого розвитку: економічного, соціального та екологічного.
Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) «Глобальні економічні ризики – 2022», «екстремальна погода» і «недостатність кліматичних заходів» є одними з п’яти найбільших короткострокових ризиків для світу. Занепокоєння експертів ВЕФ з приводу погіршення стану навколишнього середовища виникло ще до пандемії, зростання занепокоєння невдачею кліматичних заходів виявляє відсутність впевненості у здатності світу стримувати зміну клімату через суспільні злами та економічні ризики, що поглибилися.
Понад мільярд людей сьогодні не мають доступу для повноцінного забезпечення прісною водою, 2,7 млрд людей – або 40% населення світу – страждають від нестачі води, принаймні, місяць на рік.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважає, що 4 мільярди людей до 2050 року будуть жити у водо-дефіцитних районах.
За оцінками ВЕФ та Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ціни на сільськогосподарську продукцію помітно зросли протягом останніх 2-х років, особливо на продукти харчування.
Внесок майже десятої частини світового ВВП із зайнятістю 1,2 мільярдів людей, що забезпечує систему харчування зростаючого населення земної кулі, занадто великий, щоб бути проігнорованим.
За деякими оцінками, у найближчі 25 років деградація землі може знизити глобальну продуктивність харчових продуктів на 12% і згодом підвищити ціни на продукти харчування на понад 30%.
Останні дослідження свідчать, що ЄС втрачає 970 мільйонів тон ґрунту на рік, що дорівнює площі розміру Берліну в один метр глибиною.
Ця деградація вже почала впливати на продуктивність сільського господарства ЄС. За деякими оцінками, підвищення температури, що пов’язане зі зміною клімату, може знизити врожайність до 2050 року на 20%.
Глобальний індекс, опублікований ФАО, показав, що ціни на продукти харчування в січні 2022 року піднялися до найвищого рівня з 2011 року.
Індекс продовольчих цін ФАО у березні 2022 року становив у середньому 159,3 пункта, що на 17,9 пункти (12,6 %) більше, ніж у лютому, що свідчить про гігантський стрибок до нового найвищого рівня з моменту заснування цього Індексу у 1990 році.
Міжнародні експерти вважають, що підвищення цін на продукти харчування буде напружувати доходи в бідніших країнах, особливо в деяких частинах Латинської Америки та Африки, де люди витрачають на їжу до 50-60 % свого доходу.
На думку виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми, агенції ООН, «немає навіть близького [до сьогоднішньої ситуації] прецеденту ризику голоду з часів Другої світової війни».
Китай, який зіткнувся з найгіршим урожаєм пшениці за десятиліття після сильної повені, планує закупити набагато більше запасів на наступний рік. А Індія, яка зазвичай експортує невелику кількість пшениці, вже втричі збільшила зовнішній попит порівняно з минулим роком.
«Ми будемо брати їжу у голодних, щоб дати голодуючим», – зазначають експерти ООН.
Україна входить до ТОП-5 світових експортерів продовольства, а за окремими позиціями – в ТОП-3. Наша країна забезпечує більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення України.
Україна сьогодні фактично відрізана фізично від ринків. Росія заблокувала Чорне море для експорту, а Україні не вистачає вагонів для транспортування продовольства по суші.
Зараз все більше світ хвилює майбутній урожай в Україні.
За оцінками ООН, до 30% українських сільськогосподарських угідь можуть стати зоною бойових дій.
За даними Мінагрополітики, «велика частина земель, зокрема сільськогосподарського призначення, з меліоративною інфраструктурою, зазнали значних пошкоджень, а їхні власники та користувачі – збитків».
Мінагрополітики максимально спростило всі процедури, пов’язані з оподаткуванням. На період воєнного стану введено податок із обороту у розмірі 2% від обороту, спрощено всю звітність. Держава надаватиме кредитні гарантії в обсязі 25 млрд грн, щоб забезпечити пільгове кредитування для аграріїв для посівної кампанії. Окремо проведено дерегуляцію стосовно скасування адміністративних процедур ліцензування ввезення пестицидів та агрохімікатів, доступу пального. Крім того, максимально спростили питання реєстрації сільськогосподарської техніки, сертифікації насіння. Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується «обнулення» квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію. Протягом останніх днів Європейська комісія запропонувала призупинити на рік дію всіх імпортних мит і квот на український експорт.
У 2021 р. у світі спостерігалися ознаки можливого пост-пандемічного відновлення.
Проте, початок повномасштабного вторгнення росії в Україну поставив хрест на оптимістичному та базовому сценаріях відновлення світової економіки після пандемічної кризи.
У 2021 році ЄС запустив свою стратегію «Farm to Fork» в рамках Європейської зеленої угоди на підтримку розвитку сталих систем харчування, щоб допомогти пом’якшити кліматичні зміни та адаптуватися до їхнього впливу, щоб зупинити втрату біорізноманіття, виробляти достатню, безпечну, поживну, продукцію харчування та надавати більш справедливу економічну винагороду фермерам.
Очевидно, що у сучасних умовах необхідна активізація координації дій урядів країн світу задля забезпечення глобальної продовольчої безпеки та консолідації інвестицій у відновлення економіки нашої країни на принципах екологічного та інклюзивного розвитку.
Доктор економічних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин,
декан економічного факультету ДонНУ імені Василя Стуса
Тетяна Орєхова
