Мрії на суботнику
Учора, 8 квітня, студенти філологічного разом із студентами інших факультетів Донецького національного університету вийшли на суботник у місті Вінниця. Колись подібні акції проводилися у ще мирному Донецьку. А тому в настроях юних борців за чистоту відчувається ностальгія за тим часом, коли така акція давала змогу відпочити від шуму аудиторій, від безкінечних лекцій і практичних занять.
Біля «Кристалу» о 13:30 збирається весела дружня компанія. У ній є студенти українського відділення, що приїхали на вичитку лекцій, журналісти першого курсу та психологи третього, які проживають і навчаються у Вінниці. Ми вливаємося до веселого гурту, ідемо вулицями гамірної Вінниці, потрапляємо у зовсім протилежний бік від місця робіт, але нас вчасно знаходять. Це викликає радість і захоплення у натовпу.
Працівники екологічної поліції розпочинають свій інструктаж для студентів. Довкола чомусь багато відеокамер. Спочатку дехто із студентів жартує, грається розданими рукавичками, роздуває мішки для сміття, мов парашути, та біжить у гущавину дерев. Кореспонденти із телебачення поспішають за студентами, та швидко стомлюються і повертаються назад…
А у Лісопарку пахне весною, молодою травою. Я розповідаю студентам про майбутнє святкування Дня філологічного факультету, а вони висловлюють надію, що обов’язково приїдуть на сесію, на свято. А на запитання: «Чого б ви побажали рідному університету?», — дружно відповідають: «Миру».
Захоплююсь ними, такими юними! Їх доля вибрала для великих випробувань. Пригадую, як в аудиторії студенти діляться своїми переживаннями: «Зараз єдине, що залишається — згадувати дорогі серцю місця, людей, які зранку поспішали на роботу, удень заклопотано кудись бігли, а ввечері відпочивали з родинами на набережній, у парку Щербакова, біля стадіона чи на бульварі Пушкіна».
Я спостерігаю за тим, як вони розійшлися по території Лісопарку, як працюють із ентузіазмом. Лунають розмови про минулу сесію, про викладачів, про їхні нові пригоди у новому місті. Ніхто жодного разу не пожалівся на труднощі, негаразди. Вони вдячні громаді Вінниці за те, що їх гостинно прийняли, а тому надіються, що прибрана територія — це буде їх скромна подяка міській громаді.
Хочеться вірити, що мрії студентів обов’язково збудуться, що наступить мир. От тоді ми будемо згадувати наш весняний суботник у переддень чистого четверга, коли розкрилися небеса перед Великоднем — і наші сокровенні мрії там були почуті.
Заступник декана філологічного факультету
з виховної та соціальної роботи
Урсані Ніна Миколаївна
