Олег Загнітко
Вдячний вищій освіті, що була почалася в Донецькому університеті, за сходження щаблями духової свободи та мудрості, звільнення від догматизму радянського хову та початок ідентифікації себе як громадянина України. Від вересня 1991, коли ми, дещо несподівано для себе, стали студентами не радянськими, а українськими, у період зміцнення особистості, незабутні часи дискусій, вечірок, спільних подорожей та колективної праці. Один з найперших в країні осередок студентів-правників, що ми з однодумцями створили у 1994 році, перші помилки в професійних орієнтирах, перші конфлікти науковців — болючий та цінний досвід.
Відтоді зв’язок з університетом наснажує на доробок, змушує замислюватися над покращенням освіти та допомогою ДонНУ. Це інвестиція не лише у майбутнє, але й сьогодення — саме люди одної школи мислення є найкращою допомогою у будь-якій праці.
Університети є горнилом нації, і сьогодні долею особливо міцно поєдналися близькі мені Вінниччина та Донеччина. Буремна історія України й трансформацій вищої освіти в Донецьку свідчить, що нинішні часи не є найважчими, але є черговим поворотним пунктом історії університету, можливістю позбутися зайвого та кристалізувати кращі риси, притаманні освітньо-науковому середовищу: відкритість, іноваційність, мультикультурність, інтегральний міжгалузевий метод.
Відома на пострадянських теренах Донецька школа господарського права, що була постала на ґрунті урбанізованого реґіону, має нагоду надихнутися Поділлям та ближчим оточенням з Одеси й Києва, що виплекали свої академічні традиції.
Родючий ґрунт лісостепу, близьке дихання Молдови й Румунії мають роздмухати студентське самоврядування, незалежність членів факультету, фаховість адміністрації — та усі процеси в університеті, пов’язані із взаємодією цих складових колективу. Пам’ятаймо, що Україні й ДонНУ залежить на якнайширшому використанні демократії та інших здобутків суспільствознавства!
Символічно, що 50-ліття, питома віха для Донецька — міста, закладеного у модерний час, — вимагає тривалішої перевірки; про це нагадує назва вулиці — імені 600-річчя — на якій ДонНУ розташований нині. Сподіваюся, що відзначенням столітніх ювілеїв ДонНУ підтвердить свою академічну потугу.
Зичу Донецькому національному університету сказати ще не одне вагоме слово про Україну та обійняти передові позиції серед університетів Європи. Студентам, викладачам та адміністрації — отримувати задоволення від роботи, навчання й викладання, відповідно; успішного розв’язання побутових та наукових завдань!
Олег Загнітко,
канд. юрид. наук, LL.M. (Школа права ім. Джона Маршалла, Чикаго),
адвокат, співголова практики банківського й фінансового права в Україні Gide Loyrette Nouel
випускник Донецького державного університету,
економіко-правовий факультет, 1996 рік;
викладач ДонНУ у 1998-2001 рр.
