Костянтин Родигін

Коли десять років тому я вступав до Донецького національного університету, лише письменники-фантасти, напевно, могли уявити собі майбутні круті віражі, великі та страшні випробування, що чекали на Україну та нашу Alma mater на шляху історії, який здавався прямим і світлим, а виявився звивистим і небезпечним. Однак сталося саме так, і можна без перебільшення сказати, що за цей час світ став геть іншим, а ми живемо у фантастичний час — час епохальних зрушень і переоцінки цінностей; час віднайдення давно забутих скарбів у власній душі; час, що увійде до легенд. У певному сенсі ми стали героями великого епічного полотна, де рельєфно окреслюються грані людського в людині, кристалізуються справжні характери, увиразнюється й загострюється тонка грань Добра і Зла.

Шановний мій Університете! Я радий, що на роздоріжжі історії ти зберіг стійкість духу, ясність розуму, вірність власним традиціям і відданість Батьківщині, щоб тепер, не зрадивши себе, відзначити свій півстолітній ювілей на Вінницькій землі. Дякую тобі за незабутні студентські та аспірантські роки, коли я опановував премудрості хімії й філософії. Дякую за честь знову бути частиною твого колективу — оновленого, молодого, завзятого й цілеспрямованого; колективу, що здійснив те, що здавалося неможливим, і продовжує здійснювати надалі, сміливо долаючи перепони на своєму шляху. Мав рацію український класик Іван Багряний: сміливі завжди мають щастя.

Завершу привітання словами зі студентського гімну ДонНУ: «Щастя нехай буде з тобою завжди, Донецький університет!»

Костянтин Родигін,
спеціаліст першої категорії відділу корпоративних комунікацій,
випускник хімічного факультету ДонНУ 2010 р.,
випускник аспірантури кафедри філософії ДонНУ 2013 р.