Від студента Стусівського університету до досвідченого програміста
Галузь ІТ або Інформаційні технології давно підкорила світ. Саме від них залежить майбутнє технічного та інтелектуального прогресу. Людство вже не уявляє життя без комп’ютера, а фахівці, що в них розбираються – на вагу золота.
ІТ-індустрія доволі широка, але її серцем, без перебільшень, є програміст, який пише вихідний код програм. Це одна з найбільш перспективних та високооплачуваних спеціальностей в Україні.
За даними порталу для програмістів DOU (серед програмістів – «сироварня»), в середньому українському програмісту 27 років, його заробітня плата коливається від 1500 до 2500$, а досвід роботи становить 4,5 років. Гендерно в ІТ переважають чоловіки, їх наразі – 81,6%. Проте автори дослідження зазначають, що частка жінок постійно зростає. Ще в грудні 2012 року їх було всього лише 7,4%.
Зважаючи на вимоги сьогодення, Донецький національний університет імені Василя Стуса, як прогресивний заклад вищої освіти, випускає фахівців ІТ одразу з двох факультетів. На фізико-технічному факультеті – освітня програма «Розробка програмного забезпечення та комп’ютерна графіка», на факультеті математики та інформаційних технологій студенти опановують напрям «Сучасні ІТ та програмування».
Досвід та знання програмування, отримані в Стусівському університеті допомогли 19-річному студенту Владиславу Подольському влаштуватися на омріяну роботу за фахом. Під час першої практики наприкінці другого курсу хлопець вирішив спробувати себе у місцевих ІТ-компаніях і не прогадав.
Спочатку я практикував програмування у вінницькому ІТ-Кластері, паралельно пройшов на стажування в «Winstar Technology LLC», де згодом мені запропонували роботу. Допомогли в цьому самоосвіта та університетські знання. ДонНУ імені Василя Стуса дав мені першу мову програмування – Python. Вона і стала основною в моїй роботі», – розповідає Владислав.
Він переконаний, що виїжджати за кордон, щоб реалізувати себе в ІТ, не потрібно –український ІТ-ринок дає для цього всі можливості. За словами студента, лише у Вінниці є близько 80 ІТ-компаній, які розробляють програмний продукт для вітчизняних та закордонних замовників. Є декілька принципів, за якими переважно працюють програмісти. Перший – «підрядництво» (більш відоме як англ.outsourcing), коли українська компанія розробляє продукт для іноземних замовників, перебуваючи в Україні. Другий – «оренда працівника» (більш відоме як англ. outstaffing), коли фахівець компанії або команда «віддається» під певний проект. Ну й звичайно, відомий для багатьох, третій – freelance, коли програміст шукає клієнтів на форумах та виконує їх завдання.
Останній напрям Владислав називає найбільш комфортним та популярним серед колег, адже потребує мінімум фізичних та матеріальних затрат.
«Спокійне місце з доступом до мережі та ноутбук – це і все, що потрібно для того, щоб розпочати роботу програмісту на фрілансі», – усміхається Владислав.
Вільний графік з можливістю вибору годин роботи є одночасно перевагою та недоліком фрілансу. Відсутність контролю та спокуса відволіктися на інші справи пригальмовують робочий процес в домашніх умовах. Серед недоліків також – часом рутинні й одноманітні завдання.
Програмістів розподіляють за спеціальністю. Є прикладні, системні та веб-програмісти. Загалом, всі вони займаються розробкою алгоритмів та програм на основі математичних моделей, пишуть веб-інтерфейси для баз даних, створюють динамічні веб-сторінки тощо. Іноді до програмістів помилково відносять системного адміністратора та інших спеціалістів ІТ, які займаються налагодженням та підтримкою роботи комп’ютерної техніки з використанням уже готового програмного забезпечення, але з кодом на пряму не взаємодіють.
Стереотипний образ програміста, як сором’язливого, зануреного в себе хлопця, який «на ти з комп’ютером» Владислав не приймає.
«Є дійсно відкриті програмісти, які беруть участь у всіх веселощах ІТ-компанії, налагоджують спілкування не тільки зі своїм менеджером проектів, але й із замовником. Програмування та ІТ – це не замкнутий ланцюг, не свинцева куля. Це сфера, де постійно треба з кимось взаємодіяти, працювати в команді», – пояснює хлопець.
Способів навчитися мовам програмування зараз існує безліч – від самоосвіти, до коледжів, університетів і комерційних навчальних центрів. Проте, щоб освоїти хоча б початковий рівень Junior потрібно декілька років наполегливої роботи над собою.
Владислав стверджує, що вся доступна інформація, лекції, спеціалізовані курси про мови програмування є у відкритому доступі в інтернеті. Якщо людина готова до самоосвіти, відточування отриманого матеріалу на практиці, через 2-3 роки реально стати досвідченим Junior або Middle-початківцем із заробітною платою від 250-700$. У великих ІТ-компаніях роботу отримують тільки програмісти з досвідом роботи від року, який вони зазвичай «прокачують» на фріланс біржах.
Не менш важливим в роботі програміста є володіння англійською мовою. Як в середовищі айтішників та і в розмові з Владиславом можна почути перекручені на власний манер англомовні терміни, транслітерали або своєрідний їхній український переклад. Англійська – є базовою при написанні коду та використовується спеціалістами майже щодня. Проте лексика значно відрізняється від тієї, яку людина вивчає в школі чи університеті.
«Високий рівень англійської вітається, та навіть фінансово мотивує. Хоча буде достатнім для програміста – Intermediate(середній рівень), аби прочитати документацію до проекту, додатку, мати можливість щось уточнити в клієнта. Англійська для ІТ – це технічна англійська. Існують спеціалізовані курси англійської для ІТ, як наприклад для медиків, юристів тощо».
Галузь ІТ динамічно розвивається, одні мови програмування відходять, інші стають популярними. Щоб залишатися «на плаву» фахівці змушені постійно вдосконалювати свої навички. Стрімкі зміни Владислав сприймає позитивно. На його думку, це підтверджує стабільність та затребуваність професії. Шляхів розвитку для програмістів існує багато. Можна стати керівником групи програмістів, IT-директором, менеджером проекту або переміщуватися в межах спеціальності, вдосконалюючись професійно.
На зухвале запитання про заміну програмістів роботами хлопець усміхається та відповідає: «Вже є штучний інтелект, який може копіювати простий код інших програмістів. Але який сенс у створенні роботів, якщо більш потужних напишуть самі ж програмісти?».
Поки роботизований світ ще є елементом літературної фантастики, студенти Донецького національного університету імені Василя Стуса розробляють програмне забезпечення, створюють нові додатки та динамічні веб-ресурси для українських та закордонних ІТ-компаній.
Спілкувалась Василина Вдовиченко
