Всеукраїнська наукова конференція «Археологія Поділля»
На базі Донецького національного університету імені Василя Стуса пройшла Всеукраїнська наукова конференція «Археологія Поділля» за співучасті Інституту археології Національної академії наук України та Науково-дослідницького центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
Ініціатором проведення такого масштабного заходу виступила кафедра всесвітньої історії та археології ДонНУ імені Василя Стуса. Завідувач кафедри Роман Литвиненко розповідає про зародження ідеї дослідження артефактів Поділля: «У мене визріла ідея проведення такої конференції з огляду на те, що наш Університет через війну опинився на цих теренах, і ми вимушені були відійти від традиційної спрямованості наукових досліджень Донбасу, Лівобережної Україні і прилеглих теренів. Ми маємо реагувати на реалії, які нас оточують, тому логічно було запропонувати колегам поділитися своїми польовими і науково-теоретичними відкриттями, пов’язаними з археологією подільського регіону. Мета сьогоднішньої конференції – об’єднання зусиль науковців-археологів різних установ по дослідженню археологічної спадщини Поділля як культурно-історичного регіону України».
У конференції взяли участь провідні науковці-археологи України, представники Інституту археології Національної академії наук України, Науково-дослідницького центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» тощо.
Відкрив пленарне засідання конференції проректор з наукової роботи Ілля Хаджинов. Він привітав усіх учасників конференції та побажав їм плідної роботи у дослідженні археологічних пам’яток Поділля. Модератором пленарного засідання виступив доктор історичних, наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та археології Роман Литвиненко.
Під час пленарного засідання учасники конференції заслухали доповіді Світлани Іванової «Подільський фронтир»: енеоліт та бронзова доба на порубіжжі двох регіонів» та Віталія Отрищенка «Поховання з кутовими ямками в контексті Гордіївського могильника».
У рамках конференції відбулося 2 секційних засідання під головуванням доктора історичних наук Інституту археології НАНУ Світлани Володимирівни Іванової та доктора історичних наук Інституту археології НАНУ Віталія Васильовича Отрощенка.
Провідні вчені та науковці України презентували свої дослідження про особливості археологічних знахідок Поділля. Тематика доповідей доволі різноманітна: дослідження нижньопалеолітичного місцезнаходження Головчинці-1; ремонтаж вапнякової гальки з нижньопалеолітичної стоянки Меджибіж А; нові верхньопалеолітичні пам’ятки Вінницького Побужжя, фауністичні знахідки багатошарового поселення Базьків Острів, дослідження трипільської культури Кам’яне-Завалля-1 на території Східного Поділля; порівняльна характеристика комплексів крем’яних артефактів з поселення Ожеве-Острів; систематичні розвідки та геофізична зйомка поселень трипільської культури на півдні Вінниччини; Трипільська кам’яна сокира-молот з Дунаєвецького району Хмельниччини; групи жіночих поховань дніпро-донської бабинської культури; Поділля в системі культурного кола Бабине; ніж із селища Мурафа й питання типології великих листоподібних ножів культури Ноуа; декоративні елементи скіфського часу зі знахідок А. Бидловського; Черкаси – форпост Східного Поділля у ХIV – XV століттях.
Роман Литвиненко досліджував археологічні пам’ятки в системі культурного кола Бабине: «Моє дослідження – спроба узагальнити групу пам’яток кінця середнього бронзового віку на теренах Поділля. У моє дослідження входять археологічні пам’ятки сучасних теренів Вінницької області, зокрема півдня Ямпільського району. Саме там розкопана ціла серія могильників».
Кожен з доповідачів намагався представити унікальні археологічні знахідки Поділля, окреслити їхній вік та застосування. Роман Олександрович ділиться своїми враженнями від конференції: «Своєрідним відкриттям, як для мене так і для багатьох колег, стало представлення матеріалів однієї із яскравих пам’яток нижнього тобто раннього палеоліту на Поділлі. Цей комплекс пам’яток на сьогодні виступає одним найдавніших і свідчить про присутність людини на східно-європейській частині, зокрема Чорноморській частині. Цей комплекс скоріше за все є значно давнішим традиційного Комплексу Корольове. Цій пам’ятці близько 1 млн. років».
Завідувач сектором охорони культурної спадщини Вінницької ОДА Михайло Потупчик зазначає: «Археологію Поділля досліджую уже впродовж 35 років. Мною особисто відкрито близько до 300 пам’яток археології на території Вінницької області. Я брав участь у розкопці кургану сарматського поховання с. Пороги Ямпільського району – унікальної пам’ятки України. Артефакти Поділля – це своєрідне перехрестя культур. Тут немає жодного поселення, яке має класичні характеристики, як еталонні поселення тих чи інших культур. Тут прослідковується переміщення різних культур зі Сходу, Заходу, Півночі, Півдня, тому в багатьох випадках інколи не можливо визначити культурну приналежність чи наявні зв’язки з Центральною Європою».
Олена Топчій
