Виберіть сторінку

«ТЕТЯНА НАГОРНЯК ставиться до нас peer-to-peer»: думка нового покоління

«ТЕТЯНА НАГОРНЯК ставиться до нас peer-to-peer»: думка нового покоління

Студенти, випускники, аспіранти – це ті люди, які вбирають у себе мудрість та знання, якими діляться наставники, ментори, викладачі. Нове покоління формує безцінний зворотний зв’язок. Тож Університетська спільнота поділилася своїми думками про першого проректора Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктора політичних наук, професора Тетяну Леонтіївну Нагорняк, яка мотивує своїм прикладом до постійного самовдосконалення.

 

ЄЛИЗАВЕТА ПОГОРЕЛЮК – першокурсниця спеціальності «Політологія» та спостережлива староста групи

Асоціації Єлизавети з Тетяною Леонтіївною: професіоналізм, відповідальність, вимогливість, повага до особистості, відкритість та наполегливість

Перша зустріч Єлизавети з Тетяною Леонтіївною відбулася, коли абітурієнтка намагалася визначитися зі своїми вподобаннями щодо майбутнього фаху. Вона прагнула вступити до Донецького національного університету імені Василя Стуса і одним з пріоритетних напрямів майбутнього фаху обрала «Політологію», але хотіла поспілкуватися з компетентною у цій справі людиною. Нею стала Тетяна Леонтіївна Нагорняк. Вона поставила майбутній студентці кілька запитань, зробивши аналіз особистості, та зазначила, що бачить Лізу саме у цій сфері. Таким чином, Тетяна Леонтіївна допомогла їй визначитися зі спеціальністю.

Першокурсниця розповідає про ставлення Тетяни Леонтіївни до кожного студента як до особистості: «Мені дуже подобається, що Тетяна Леонтіївна відкрита до того, щоб ми ділилися інформацією як дорослі люди. Вона завжди нам говорить: «Я хочу у вас чомусь навчитися, ставайте кращими за мене!». Це нагадує мені позицію моїх батьків. Таке ставлення до нас з її боку захоплює».

– Які риси характеру властиві Тетяні Леонтіївні? Яку методологію проведення занять вона використовує?

– Тетяна Леонтіївна досить вимоглива, але це виправдано. Вона людина слова, і хоче від інших бачити відповідну поведінку. Тетяна Леонтіївна показує нам гарний приклад. Якщо вона цього дотримується, то і ми, як студенти, маємо так робити, адже ми прийшли в Університет, щоб вчитися!

Заняття у нас – це активна дискусія, що складає приблизно 80% часу, а лише  20% – конспектуємо. На парах Тетяни Леонтіївни ми здобуваємо саме практичні навички для політологів. Ми розуміємо, що наш успіх залежить від нашої практики, від того, як ми вміємо донести свою думку. Мені здається, що для нашої спеціальності це – мегаважливо.

 

Тетяна Леонтіївна – це людина, яка завжди самовдосконалюється!

– Вона одразу захопила мене тим, що не лише компетентна у своїй справі, а й максимально відкрита до знань. Працьовита, завжди прагне більшого, вдосконалюється. Тетяна Леонтіївна – це людина, яка завжди самовдосконалюється! Вона дає нам приклад беззаперечного професіонала своєї справи. Тетяна Леонтіївна закликає нас, щоб ми не просто здобули освіту, пішли на роботу та отримували зарплату, а щоб були кращими з кращих.

Також захоплююся її відповідальністю (Тетяна Леонтіївна дуже пунктуальна) та повагою до інших. Вона оцінює людей за підсумками роботи, а не за їхнім статусом. Її принцип: якщо обіцяєш, ти маєш за це відповідати.

 

Вона виховує у нас самостійність

– Одного разу Тетяна Леонтіївна розповідала нам про діалог зі своєю донькою. Її донька поставила запитання, але Тетяна Леонтіївна поцікавилася: «Доню, що ти зробила для того, щоб знайти відповідь на своє ж запитання? Я можу тобі дати відповідь одразу, але ти маєш з дитинства робити свідомі кроки до своєї самостійності». Вона і в нас виховує самостійність, бо, як для рідних, бажає найкращого. Іноді ми, студенти, просто хочемо йти легшим шляхом, але ми навіть не намагаємося знайти відповіді на запитання, тому їх і не знаходимо. Це не лише про запитання, а про життєві ситуації загалом.

– У мене Тетяна Леонтіївна асоціюється з морською царівною, яка хоче відкрити всі перли. Це людина, яка уміє керувати собою, своїм розумом. Вона хоче відкрити у собі набагато більше, ніж вже є. Це постійна жага до пізнання ще не дослідженого.

Можу впевнено сказати, що Тетяна Леонтіївна надихає!

 

МИХАЙЛО КАПУСТЯН – студент-магістрант спеціальності «Політологія», співробітник Прес-центру ДонНУ імені Василя Стуса

Асоціації Михайла: змістовність, що більш яскраво передає вислів Тетяни Леонтіївни «плотный текст», амбітність, цілеспрямованість, ерудованість

– З першого курсу, коли нам було по 16-18 років, Тетяна Леонтіївна вже називала нас колегами та наголошувала: Peertopeer – рівний до рівного. Але ми завжди дотримувалися субординації.

– Яка книга в тебе асоціюється з парами Тетяни Леонтіївни?

– Скоріше не книга, а теоретична модель Питирима Сорокіна «Соціальна стратифікація і мобільність», що мені запам’яталася ще з першого курсу. Це його фундаментальна праця.

– Як у вас проходили заняття?

– Це в жодному разі не монолог. Це інтерактивність, думки з аудиторії про проблему, яку ми обговорюємо. І що найважливіше – ми повинні обґрунтувати свою відповідь, незважаючи на те, правильна вона або ні. На кожній парі ми можемо отримати від 0 до 50 балів. Інколи ми отримуємо нулі, але це змушує нас більше читати, поглиблювати свої знання і впевненіше аргументувати свою думку, відстоювати власну позицію.

 

36 годин на добу

– Насамперед вражає величезний багаж знань та практичного досвіду Тетяни Леонтіївни. Ми отримали від неї міждисциплінарні знання, бо політологія знаходиться на стику різних дисциплін. Приміром, на 4-ому курсі Тетяна Леонтіївна навчила нас таким практичним формулам, за допомогою яких ми можемо робити математичне моделювання процесів. Ці навички ми успішно використовували на минулих парламентських виборах. Вона нам дала практичні знання, які ми потім конвертували у власний економічний капітал.

– Що, на твою думку, допомагає Тетяні Леонтіївні бути далекоглядною, прораховувати кроки наперед?

– Думаю, що суттєву роль відіграє чітке тактичне і стратегічне планування, вміння розставити пріоритети та комплексно бачити стратегічні завдання. І, безумовно, це те, що вона слідує трендам. Усім! Мені здається, що в неї 36 годин на добу. Вона отримує шалену кількість інформації, користується лексикою нашого покоління, уміє швидко аналізувати інформацію і конвертувати її в корисні дії.

Як керівник Тетяна Леонтіївна володіє методиками повчання, що в кінцевому результаті дає позитивний ефект.

Насамкінець хочу сказати коротке і змістовне «Дякую» за те, що Тетяна Леонтіївна в нас вкладає свої сили та знання.

 

ОЛЕКСІЙ ЯСЬКО – випускник спеціальності «Політологія» 2018 року, нині працює в Прес-центрі ДонНУ імені Василя Стуса

Асоціації: професіонал та керівник

Перше знайомство з Тетяною Нагорняк було ще в Донецьку. Вона проводила заняття у групі Олексія (тоді ще студента першого курсу). Група одразу зрозуміла, що Тетяна Леонтіївна – особистість, сильний ментор і професіонал своєї справи.

– Вона прийшла і поставила групу перед фактом, що ми будемо працювати. Все. І ми зрозуміли, що це не іграшки, і потрібно бути серйозними, тому що часу мало, а роботи багато. Зі студентів, що вступили на «Політологію», не так просто «зробити» дійсно політологів. Якщо в групі трішки й була неорганізованість, то на її першій парі усі зрозуміли, що все дуже серйозно і потрібно вчитися.

Тетяна Леонтіївна – це професіонал, майстер своєї справи. Соромно показатися перед нею інтелектуальним слабаком. У групі була конкуренція, усі намагалися отримати можливість висловити свою думку, взяти участь в інтелектуальному диспуті.

 

Іспит видався легким

– Пари у Тетяни Леонтіївни проходять у форматі мозкового штурму. Вона завжди надає можливість висловити власну думку. Ще з першого курсу ми моделювали та прогнозували певні ситуації, Тетяна Леонтіївна привчала нас до цього вже тоді. Кожен хотів висловитися стосовно політичної ситуації в Україні (тоді був «гарячий» період, починався Майдан). Ми детально розглядали та прогнозували певні події.

На першому курсі нас було близько 50 студентів, тож аудиторія була великою. Вона вибірково вказувала на студента і ставила конкретне питання: «Що ти думаєш з цього приводу?» Якщо людина не знала відповіді, потрібно було швидко зорієнтуватися. Вона не приймала відповіді «Я не знаю». Краще було щось говорити, можливо, неправильне чи не точне, але не мовчати. Впевнений, це дало свій ефект.

Перед іспитом усі сильно переживали, бо не могли навіть уявити, що на нас чекало. Але іспит видався легким.  Вже потім я зрозумів, що він був легкий, тому що ми дійсно вчились. Інтенсив, який Тетяна Леонтіївна давала на семінарах і лекціях, нам дуже запам’ятався.

– Який вона викладач? Керівник на роботі? Вона одна і та ж людина в цих двох ролях?

– Серйозність зберігається і на парах, і на роботі. Тетяна Леонтіївна хвалить, але не дає розслаблятися. Якщо вона два рази похвалила, то ні в якому разі не можна цим зловживати, бо на третій раз вас може очікувати «сюрприз».

 

Особливість Тетяни Леонтіївни – організаторські якості

– Організаторські якості Тетяни Леонтіївни – це її особливість. Вона може зорганізувати людей, до того ж із різних галузей, дуже злагоджено та наполегливо працювати. Відсутність Тетяни Леонтіївни (коли вона у відпустці чи у відрядженні) – це не привід розслаблятися, завжди відчувається її присутність. Мабуть, це талант такий. У нас великий колектив, але кожен відділ за її відсутності працює не гірше, ніж зазвичай.

Вона завжди націлює нас на результат. До будь-якої пропозиції вона ставить запитання «що ми з цього отримаємо?» або «який буде «вихлоп»?» Ми маємо обдумувати пропозиції таким чином, щоб отримати від них ефект, а не просто задля красномовства. Вона націлена на результат, на конкретні цілі в контексті «Стратегії розвитку ДонНУ імені Василя Стуса 2017-2025 рр.» Організувати процес її виконання – це складна річ. У кожного структурного підрозділу є свій план роботи, KPI (ред. – ключові показники ефективності). Усе це зливається в єдину вісь Стратегії Університету.

 

НАДІЯ СВЯТЧЕНКО – випускниця спеціальності «Політологія» 2018 року

Асоціації: надійність, стійкість, прямолінійність, сімейність, людина з широкою душею

Надія однією з перших у 2014 році переїхала з Донецька до Вінниці. «З трояндами в серці», – каже про себе Надя, зберігаючи в цих словах символ Донецька.

– У нас є дві історії знайомства. Перша – це пара в Донецьку, здається, це був четвер. Нас всі попереджали, що в жодному разі не можна запізнюватися. Ніхто не запізнився, але ми не взяли ключ від аудиторії. І зрозуміли, що такого більше не має повторитися. На першій парі Тетяна Леонтіївна запитала нас, з яким словом ми себе асоціюємо. У мене це було слово «режисура». Вона тоді мені сказала, що це буде моє по життю. Так і склалося. Усі факультетські заходи та святкування на кафедрі – моє.

А друга історія – за день до відкриття Університету у Вінниці. Я була однією з перших, хто переїхав, і ми зустрілися у коридорі. Було відчуття, ніби ми знайомі багато років, а насправді це було лише пів року. У нас на очах були сльози… Ми привіталися та обійнялися, хоча для мене це було якось незвично, бо вона викладач, професор. Але протягом мого навчання Тетяна Леонтіївна стала мені більш близькою людиною, бо та зустріч відкрила її як матір для студентів і як людину, яка розуміє, що означає для дитини (тоді мені було 18) знаходитися далеко від дому.

 

Політика в картинках

– Матеріал із занять Тетяни Леонтіївни я можу розповісти прямо зараз. Тобто, якщо мені завтра доведеться перескласти іспит, я зможу це зробити. На першому курсі хотілося вчитися через страх, але коли на старших курсах у нас були схожі предмети, я пам’ятала все. Хоча й не була найкращою студенткою. Цей матеріал ми поглинали, до того ж його не треба було завчати, на іспиті необхідно було користуватися знаннями, що надовго залишилися в пам’яті. Достатньо згадати, як Тетяна Леонтіївна все розтлумачувала. Вона дуже вимогливий викладач – і це правильно. Щоб отримувати знання і оцінки, студент має працювати. Пари Тетяни Леонтіївни – це політика в картинках. Ми не слухали, а відчували. Я б це назвала «тактильною наукою».

 

Викладачі для нас особливі, бо стали путівниками

– Пригадую, як на першому Дні історичного факультету (нині – факультет історії та міжнародних відносин) викладачі співали пісню. Вони ретельно готувалися до цієї події.  Завжди так зворушливо, коли шановані та поважні професори приходять до студентів 2-3 курсів і запитують: «А ми тут добре стоїмо? А може, погано? А що змінити?». Щодо наших виступів, Тетяна Леонтіївна ніколи не залишалась осторонь, переймалася, контролювала, але заради того, щоб зробити їх кращими.

Тетяна Леонтіївна проникливо говорить промови. На ДІФі, куди я прийшла вже гостею, вона згадувала випускників і дивилася у бік, де сиділи ми з одногрупниками. Ми були зворушені від тих слів. Ми розуміли, що нас пам’ятають, напевне, не забудуть, бо ми трішки особливі. Хочеться у це вірити. І наші викладачі для нас особливі, бо стали путівниками. Тетяна Леонтіївна дала нам упевненість у тому, що ми зможемо закінчити Донецький національний університет імені Василя Стуса! Для мене це було принципово важливо. У період адаптації після переїзду до Вінниці у словах Тетяни Леонтіївни я знаходила за що схопитися, щоб не потонути у хвилі власних емоцій. Ніхто не розуміє людину так, як розуміє той, хто переживає подібне.

 

АННА ОСМОЛОВСЬКА – аспірантка та асистентка кафедри політології та державного управління

Асоціації: яскрава, мудра жінка, яка залюблена у свою роботу, своє життя, свою родину і взагалі в те, що відбувається навколо неї

– Тетяна Леонтіївна – це людина, яка для мене є не лише професійним, але й духовним наставником. Це цікава у спілкуванні особистість, людина, яка завжди допоможе влучною порадою. Якості, які їй притаманні, допомагають мені спілкуватися з нею і як з науковим керівником, і як з людиною.

 

Робочі поїздки об’єднують

– У жовтні 2016-го року в нас була спільна робоча поїздка до Ужгородського національного університету. Вона була вкрай насичена та продуктивна. Ми працювали втрьох з ректором і Тетяною Леонтіївною. Потім у рамках Erasmus + ми їздили до Центрально-Європейського університету (Угорщина, м. Будапешт). Після цього я закохалася у місто Будапешт та в ті професійні можливості, які відкрилися переді мною. Це була найяскравіша робоча поїздка в моєму житті. Ми й досі згадуємо її, залишилося багато позитиву, бо ми дійсно змогли поєднати професійну і неформальну сторони. Саме під час цієї поїздки ми визначилися з темою моєї майбутньої дисертації та напрямів наукових досліджень. За 5 днів ми вдвох встигли зробити неможливе. Я опинилась у тому місці, у той час та саме з тією людиною, яка мені близька і в професійному плані, і по духу. Взагалі робочі поїздки з Тетяною Леонтіївною – це цікаві пригоди, як і робочий процес у цілому. Вона викладається на повну в будь-якій справі, яку робить.

– Як Ви вважаєте, які риси характеру Тетяни Леонтіївни роблять її більш ніж успішною?

– Це вибухова комбінація професіоналізму, чарівності та мудрості. Таких людей дуже мало! У моєму оточенні їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Я вдячна, що така людина є в моєму житті. У чому ж її секрет? А секрет у ній самій!

 

Спілкувалась Анастасія Саржевська

Приєднуйтеся до нас