Виберіть сторінку

«ТРАВНЕВІ СТУДІЇ» НА ФАКУЛЬТЕТІ ІСТОРІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

«ТРАВНЕВІ СТУДІЇ» НА ФАКУЛЬТЕТІ ІСТОРІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Доброю традицією факультету історії та міжнародних відносин стало проведення весняної міжнародної наукової конференції молодих науковців «Травневі студії: історія, міжнародні відносини». Цьогоріч вона присвячена 100-річчю Варшавського договору між Україною та Польщею.

У зв’язку з карантинними заходами 24 квітня  захід відбувся в онлайн-форматі. Він став можливим завдяки кількамісячній копіткій спільній роботі студентів і викладачів факультету з формулювання загальної ідеї, просування інформації, збору матеріалів, впорядкування програми, укладання збірника матеріалів. Співорганізаторами виступили кафедра стратегічних студій та міжнародної безпеки факультету політичних наук та міжнародних студій Варшавського університету і Генеральне консульство Республіки Польща у Вінниці.  

Зранку з вітальними словами до учасників конференції зі сторінки Facebook факультету звернулися проректор з наукової роботи Донецького національного університету імені Василя Стуса Ілля  Хаджинов, декан факультету історії та міжнародних відносин Юрій Теміров, заступник декана з наукової роботи та міжнародної співпраці факультету політичних наук та міжнародних студій Варшавського університету Лукаш Замецький, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі, доктор габілітований професор кафедри стратегічних студій та міжнародної безпеки Варшавського університету, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету імені Василя Стуса Анджей Шептицький.  

До конференції долучилися  майже 100 учасників із закладів вищої освіти України та Польщі. Серед них студенти та молоді науковці нашого Університету, а також Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Львівська політехніка», Національного університету «Острозька академія», Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Варшавського університету, Університету Марії Кюрі-Склодовської в м. Любліні.

Основна увага учасників конференції була привернута до питань історичного досвіду та сучасного стану україно-польських взаємовідносин. Саме цій проблематиці був присвячений круглий стіл «Україна та Польща: історичний досвід сусідства та реалії сьогодення», проведений у рамках  «Травневих студій». Запропоновані його учасниками  виступи, об’єднані тематикою україно-польських відносин та історичної спадщини двох народів, представляли різні її аспекти. Живий інтерес учасників круглого столу викликали доповіді студентів факультету Данила Столяренка про актуальність принципів Вестфалю на прикладі україно-польських відносин; Уляни Блінової про шляхетський стан князів в українських землях у XIV–XVI ст.; Ірини Бондар про першу леді Польщі як громадського діяча  та «культурного дипломат; Ігоря Щербакова про політику пам’яті як фактор впливу на українсько-польські відносини; Інни Бабій про інтеграцію мігрантів у міський простір Польщі як складову «дипломатії міста». За словами модераторів секції Кирила Мєлєкєсцева та Ірини Бондар, атмосфера під час засідання була дружньою та невимушеною, а виступи засвідчили доволі високий рівень наукового опрацювання україно-польських відносин.

Решта учасників конференції працювали у 7 секціях, які тематично відобразили дослідницьку спеціалізацію факультету. Проблемам  міжнародних відносин була присвячена робота платформ «Сучасний міжнародний порядок: виклики, загрози, тенденції», «Регіональні трансформації та зростання міжнародної конфліктності», «М’яка сила» та сучасна публічна дипломатія». Актуальні аспекти історичного пізнання порушувалися у процесі роботи трьох секцій: «Особистість і соціум  в історії», «Історична пам’ять та історична політика», «Мистецтво в суспільному поступі». Філософська проблематика була представлена учасниками секції «Філософські рефлексії сучасних соціальних трансформацій». Тематика доповідей вирізнялася різноманітністю та беззаперечною актуальністю. З-поміж іншого, учасники обговорили питання російської агресії, інформаційної безпеки, пандемії COVID-19 та її впливу на подальший розвиток політики, економіки країн і міжнародних відносин.

Жваво пройшло засідання секції «Сучасний міжнародний порядок:  виклики, загрози, тенденції». Модератори Ігор Чарських і Діана Солдатова  відзначили ґрунтовність представлених наукових досліджень студентів Олександра Воронецького, Діани Бердоус та Сергія Насадюка.

На секції «Регіональні трансформації та зростання міжнародної конфліктності» з цікавою доповіддю виступив студент Університету Марії Кюрі-Склодовської в м. Любліні Віктор Савінюк, який сконцентрував увагу на відносинах ФРН та РФ у рамках Коаліційної угоди. Не менший інтерес викликали доповіді інших учасників секції, студентів спеціальності «Міжнародні відносити, суспільні комунікації та регіональні студії»: Віталія Берегути, Ольги Кравець, Анни Шкодич.

Чудова атмосфера співпраці панувала під час роботи секції «М’яка сила» та сучасна публічна дипломатія».  Дар’я Рибак та Анастасія Коберська у своїх доповідях розглянули  культурну дипломатію як інструмент брендингу та ребрендингу України, а в ході дискусії шукали шляхи покращення українського іміджу як всередині держави, так і поза її межами. Ольга Яворська познайомила учасників секції з інструментом створення іміджу держави Ізраїль шляхом розвитку туристичної галузі. Інга Мусіюк представила дослідження образу Російської Федерації у глобальних ЗМІ, на прикладі CNN та BBC. Гостра тема  викликала зацікавлення і дискусію серед учасників.

На секції «Особистість і соціум в історії» учасники обговорили широке коло питань історії. Зокрема, студентки спеціальності «Історія та археологія» Іванна Коломійчук, Ліліана Пустовіт приділили увагу  життєвому шляху та творчій діяльності відповідно Олександри Єфименко, Ольги Кобилянської. Доповідачки акцентували увагу на складній долі української жінки в пошуках професійної самореалізації наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Магістрант Олександр Карпенко представив  результати своєї наукової роботи з дослідження періодичної преси часів Директорії. У роботі секції участь взяв головний науковий співробітник відділу інформаційних технологій Державного архіву Хмельницької області Віктор Галатир, який присвятив свою доповідь українському дипломату часів УНР Я. Токаржвському-Карашевичу.

Спеціальне засідання було зорієнтоване на  проблеми історичної пам’яті та історичної політики. Тематика представлених доповідей була досить різноманітною. Студент спеціальності «Історія та археологія» Олег Литвак ознайомив присутніх з  меморіальною політикою України щодо Першої світової війни. Ірина Гуменчук порушила проблему історичної пам’яті малого міста. Більшість представлених на секції доповідей були пов’язані з переосмисленням досвіду радянського часу, що викликало живу дискусію та інтерес учасників. Зокрема, Дар’я Скідан розглянула свято «Великого жовтня» як інструмент формування радянської ідентичності. Образу жінки періоду «відлиги»  за матеріалами  «Работницы» була присвячена доповідь Софії Глухенької. Аспірант кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Богдан Теміров поділився з учасниками результатами своєї наукової роботи, зокрема проблемою використання імені С. Бандери в російських ЗМІ. Після кожного виступу відбувалося жваве обговорення, що спонукало учасників до подальших наукових звершень. 

Окремий напрям роботи конференції був присвячений обговоренню значення мистецтва у суспільному поступі. Окрему увагу учасники присвятили регіональним аспектам проблеми. Зокрема, доповіді  студенток факультету історії та міжнародних відносин Юлії Соболь і Валентини Кузьменко були присвячені модерній архітектурі Вінниччини початку ХХ ст. Небайдужими учасників конференції залишила доповідь про китайський агітаційний плакат Лілії Кучеренко.

У роботі секції «Філософські рефлексії сучасних соціальних трансформацій» активну участь взяли аспіранти кафедри філософії, студенти факультету хімії, біології і біотехнологій, економічного, фізико-технічного, юридичного факультетів нашого Університету та представники інших закладів вищої освіти. Ця платформа виявилася найчисельнішою – 19 учасників! Незважаючи на юність доповідачів, їхні  виступи вирізнялися філософською осмисленістю та глибиною.

Загалом на конференції панувала атмосфера творчої співпраці, конструктивного діалогу. Цікаві та актуальні доповіді спонукали учасників до роздумів, дискусій, обміну міркуваннями. Участь у конференції у кожного з учасників залишила гарні враження, що зможуть наповнити позитивом будні карантину. За словами представниці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ольги Вовк, конференція стала надихаючим заходом під час емоційно-складного періоду карантину, що збагатив кожного учасника позитивними враженням від спілкування, і онлайн-формат не став на заваді, а навпаки є важливим досвідом наукового спілкування на відстані сотень і тисяч кілометрів.

Бажаємо учасникам конференції подальших творчих успіхів, натхнення для нових наукових звершень!

 

Ірина Пятницькова, кандидат історичних наук, доцент, заступник декана
факультету історії та міжнародних відносин з наукової роботи

 

 

 

 

Приєднуйтеся до нас