Виберіть сторінку

Маніпуляції фотографічними матеріалами в сучасному світі медіа

Маніпуляції фотографічними матеріалами в сучасному світі медіа

Сьогодні всі знайомі з терміном «маніпуляція» та загалом розуміють його значення. Але чи всі ми розрізняємо маніпуляції у своїй стрічці Facebook або коли дивимось телевізор? Напевно, відповідь очевидна: знали – не поширювали б різні фейки та не переповідали б їх іншим (що стало особливо актуальним під час пандемії коронавірусу).

Зараз, в епоху цифрових технологій, здається, кожне фото можна повернути на власний лад і повністю «перекрутити» його сенс, якщо вміти це робити і знати, як правильно потім поширити. Частина таких матеріалів пов’язана з війною на сході, частина – з виборами або просто суспільно-важливими подіями, які всі обговорюють. Для ЗМІ з невеликою аудиторією такого роду маніпуляції просто «хайп» (що жодним чином їх не виправдовує), але загальнонаціональні медіа маніпулюють «професійно», вибудовуючи, як правило, чітку комерційну схему, де врахований менталітет, потреби, слабкі місця, страхи та комплекси аудиторії.

Ще одні поширювачі фейків та маніпуляцій, які чомусь миттєво підхоплюють ЗМІ – «боти», зокрема, і проросійського спрямування, що, як ніколи, актуально в умовах військового конфлікту на Донбасі. Наприклад, нещодавно, одразу після введення обмежень щодо користування громадським транспортом, у мережі почали з’являтися відео та фото, на яких між пасажирами виникають сварки, штовханина та навіть бійки. Але, як виявилось, не усі вони були «свіжими» та стосувались «коронавірусних обмежень».

Ще одна маніпуляція з неправдивими фото- та відеоматеріалами теж стосується коронавірусу. Цю тему висвітлювали майже всі великі українські медіа – «евакуйовані з Уханя українці показують умови проживання у Нових Санжарах». Щоправда, деякі з них, зокрема новинні Телеграм-канали, чомусь «вирішили», що це відео зняла інша українка – Анастасія Зінченко, яка не евакуювалася з охопленого коронавірусом китайського Уханя, тому що їй не дозволили вивезти собаку. Пізніше інформацію, звісно, видалили, але чи був у цьому якийсь мотив, чи просто гонитва за «коронавірусним ексклюзивом» так вдарила журналістам в голову, що вони забули перевірити інформацію?

З кожним роком маніпуляції фото стають все небезпечнішими і, підозрюю, надалі ситуація буде тільки погіршуватись. Ніхто ж не скасовував фотошоп, фільтри та інші редактори – їх, навпаки, лише удосконалюють (ось і інший бік медалі технічного прогресу!). Не залишається нічого, окрім як перевіряти усе, що читаєш і дивишся, та розвивати навички критичного мислення. А тим, хто не хоче стати жертвою маніпуляцій та фейків, у нагоді стануть «Google Фото» та інші ресурси, за допомогою яких можна відслідкувати, чи піддавалось фото обробці, його оригінальний вигляд, першоджерело тощо.

Ірина Свідницька, студентка 2 курсу факультету
інформаційних і прикладних технологій
спеціальності «Журналістика»

Приєднуйтеся до нас