Сергій Сегеда про вплив агресії рф на продовольчу безпеку в Україні та світі
Експертно про вплив агресії рф на продовольчу безпеку в Україні та світі читаємо у матеріалі доктора економічних наук, доцента кафедри менеджменту та поведінкової економіки економічного факультету ДонНУ імені Василя Стуса Сергія Сегеди.
«Дата 24 лютого 2022 року змінила не лише Україну, а й весь світ. Внаслідок військового вторгнення рф на територію України людство може опинитися на порозі масштабної світової продовольчої кризи. Продовольча безпека понад 400 млн людей в усьому світі залежить саме від поставок зерна з України. Агресія рф в Україні вже спричинила зростання світових цін на пшеницю до рекордних 500 $/тонну. Основним тригером стало зупинення експорту зернових Україною та рф через порти Азовського та Чорного морів, що забезпечувало логістичну і цінову переваги. Якщо ситуація не зміниться, то близько 30% світового експорту пшениці буде відрізано від глобального ринку. Відповідно подальше зростання цін на пшеницю зумовить і зростання продовольчої інфляції.
Під урожай 2022 року в Україні засіяно 6,5 млн гектарів озимої пшениці. Але ці посіви конче потребують весняного догляду – підживлення мінеральними добривами та внесення засобів захисту рослин. Через військові дії у багатьох регіонах це фізично неможливо зробити. Під загрозою перебуває посівна кампанія ярих зернових культур – пшениці, фуражного ячменю, гороху, вівса, а також ріпаку і цукрових буряків. Нестача насіння, паливо-мастильних матеріалів та мінеральних добрив може спричинити скорочення посівів зернової кукурудзи, соняшнику, сої, овочів.
За даними Державної служби статистики Україна у 2021 році експортувала 20 млн. т пшениці. Основними покупцями були Єгипет (3,3 млн т), Індонезія (3 млн т), Туреччина (1,8 млн т). На Україну припадає 90% імпорту пшениці Лівану. Також Україна є провідним постачальником пшениці для багатьох країн Близького Сходу і Північної Африки (Ефіопія, Ємен, Індонезія, Лівія, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Сирія, Сомалі та інших). Більшість населення зазначених країн живуть за межею бідності, страждають від голоду і не можуть задовольнити свої харчові потреби. За висновками експертів Financial Times (https://www.ft.com/content/02095093-329b-4b66-9f80-13d07350014c?fbclid=IwAR2I9obmK77uzgrrlSt97eqaOPGVzvDcfT5lyBWg2l86KibKJeWChid0m0I ) падіння виробництва українського продовольства може зумовити підвищення ціни на пшеницю більш ніж вдвічі.
Військові дії в Україні негативно позначаться і на світовому ринку кукурудзи і ячменю, зерно яких аграрні виробники використовують для годівлі худоби. Варто зауважити, що Україна у 2021 році експортувала 24,7 млн т кукурудзи та 5,6 млн т ячменю. Головними імпортерами українського збіжжя стали Китай (7,9 млн т і 2,9 млн т відповідно), Єгипет (2,2 млн т кукурудзи) та Туреччина (1,1 млн т і 0,9 млн т відповідно). У разі зменшення експортних можливостей України покупці кукурудзи та ячменю будуть змушені шукати інших постачальників зерна, вартість якого буде значно вищою. Можливості аграріїв Європи, Північної і Південної Америки розширити посіви зернової кукурудзи є дуже обмеженими. Відповідно, ця ситуація, у свою чергу, буде сприяти збільшенню витрат в галузі тваринництва з подальшим значним підвищенням цін на м’ясо і молоко.
Критичною є ситуація і з можливістю провести вчасно посівну кампанію олійних культур (соняшник, соя, ріпак), основні площі яких зосереджені в південних та східних регіонах. Наша країна є лідером з експорту олійних культур в світі. У 2021 році Україна експортувала 2,7 млн т ріпаку (91,2% внутрішнього виробництва), 1,1 млн т сої (32,4% внутрішнього виробництва) та 4,6 млн т соняшникової олії. Головними імпортерами українського ріпаку були Німеччина (0,8 млн т), Бельгія (0,4 млн т) та Пакистан (0,3 млн т). Понад 0,3 млн т сої імпортувала Туреччина. Більше половини української соняшникової олії купили Китай (0,8 млн т) та Індія (1,5 млн т).
Погіршення ситуації на аграрно-продовольчому ринку України разом із суттєвим зменшенням експортних можливостей спричинить негативну ланцюгову реакцію на світових ринках, що в подальшому загрожуватиме якості життя та здоров’ю населення сотням мільйонів людей.
Не зможе уникнути проблем із забезпеченням власної продовольчої безпеки і рф. Світові санкції унеможливлюють купівлю сільськогосподарської техніки, добрив та іншої сировини, що негативно позначиться на урожайності сільськогосподарських культур. Експортувати зернові культури рф протягом найближчих 2-3 років також не зможе, що суттєво зменшить привабливість даного виробництва для аграрних виробників. Це у свою чергу, за законами ринкової економіки, зумовить переорієнтацію фермерів на вирощування більш прибуткових культур. У такій ситуації проблема із забезпеченням населення рф продуктами харчування лише буде посилюватись.
Аналітики Commerzbank стверджують, що судноплавні компанії більше не приймають замовлення на доставку вантажів з рф або у рф. Найбільші покупці сьогодні скасовують тендери на купівлю російської пшениці. Відповідно, за висновками експертів Financial Times, світові загрожують голодні війни та зернова криза (https://interfax.com.ua/news/general/806368.html ).
Отже, світ знаходиться на порозі великої глобальної гуманітарної кризи, яка торкнеться не лише України, а й більшість країн-імпортерів зернових та олійних культур з низьким рівнем доходу».
Сергій Сегеда
