“Університет – це місце, де можна реалізувати себе”, – голова Студради філологічного факультету
Нещодавно відбулася важлива подія в житті філологічного факультету, а саме вибори голови Студентського самоврядування. Тому ми вирішили поспілкуватися з людиною, яка зараз займає цю важливу посаду і дізнатися всі подробиці від першої особи – Андрія Грицая.
Андрію, доброго дня! Спочатку, розкажи трохи про себе. Як би ти охарактеризував себе в двох словах?
Доброго дня, Аїдо, та привіт усім, хто нас читатиме! Насправді завжди важко говорити про себе. Я студент філологічного факультету, захоплююсь гумором та пишу вірші. Це коротко. А двома словами я скажу так само, як я нещодавно підписав себе в одній соціальній мережі «Гусь з ФілФаку». Будемо ігнорувати «з» як самостійне слово в цьому контексті, якщо дозволиш.
Чому обрав саме філологічний? Здається, тут навчаються лише дівчата.
Так лише здається. Хоча статистика і правда не бреше. Не можу говорити за всіх і лізти в гендерні особливості «вступів» на факультети. Але можу розповісти про свій вибір. У школі дуже любив математику. Навіть ходив на олімпіади. А от після 9 класу почалися докорінні зміни. Набридло це все і з’явилася жага до слова. У старших класах я став неабияким шанувальником гуманітарних наук. Тому вибір був очевидним. Я люблю слова, тексти, писати і відтворювати.
Що надихнуло висунути свою кандидатуру на вибори в Студентську раду університету?
Щось невідоме надихнуло. Відчув, що можу змінити певні речі, впливати на життя студентів (в позитивному сенсі). Не хочу залишатися осторонь. Ніколи не міг так.
Зараз ти займеш «величну» посаду на факультеті, як справляєшся з усіма труднощами, які виникають у роботі?
Я б не сказав «велично», проте дійсно вона має на меті велику кількість обов’язків. Справлятися з труднощами допомагає моя команда Студентської ради. Мені пощастило, що навколо є однодумці. Це люди, які готові допомогти. Труднощів дійсно багато. Хочеш зробити щось нове, вигадати, але ще й є буденні справи, за якими треба стежити. Також важливо вчасно відпочивати та «відключати мізки», щоб не попрощатися зі здоровим глуздом.
Ти, мабуть, один з небагатьох кандидатів, хто підготував передвиборчу програму голови Студради. Розкажи більше про ідеї, плани та перспективи розвитку студентського самоврядування.
Я неодноразово публікував свою програму перед виборами. Якщо говорити коротко, то планую реорганізувати систему департаментів Студентської ради на факультеті – це основне. Ця ідея вже успішно стартувала і вже реалізується. Команда керівників департаментів оновлена та готова працювати. Зараз ми займаємося визначенням основних проблем та розробкою плану подальших дій.
Хотілося б також зацікавити студентів в плані навчання та науки. З культурно-масовим напрямом у нас все добре, а науку потрібно більше популяризувати.
Окрім цього, хотілося б підняти питання академічної доброчесності. І не менш важливе – діалог між викладачами та студентами. Ми вже провели одну зустріч студентської ради та активу з керівництвом факультету. Мали змогу поспілкуватися про спільні проблеми та визначити точки їх вирішення.
Уяви, що нас читатиме майбутній кандидат на посаду голови в наступному році. Від чого би ти його застеріг та що порадив?
Звичайно, брати активну участь у житті факультету. Можна дати багато порад, але найважливіше – це не бути байдужим. Також потрібно відповідально ставитися до найменших дрібниць. Ну, і раджу 1000 разів подумати перед таким рішенням. Часу на цей йде багацько.
Як багато часу займають університетські справи? Та чи став для тебе університет другим домом, а, можливо, і першим?
Стосовно «дому», то я рідко буваю вдома. Так було і до університету. Завжди хотілось бути «десь» і робити «щось». Насправді, університетські справи займають багато часу. Адже є певний перелік буденних обов’язків. А при цьому хочеться й щось змінювати, реформувати, йти вперед. Намагаюся просто помірковано планувати свій час, щоб встигати усе.
Сформуй своє ставлення до університету в п’яти словах?
Місце, де можна реалізувати себе.
Чого, на твою думку, не вистачає студентам? Чому одні з радістю біжать на навчання, а деяких силою не затягнеш?
Усі різні. Кожному подобається щось своє. Також різні пріоритети. Можливо, навчання не є першочерговим для всіх. Прикро, але це так. На мою думку, головне, щоб людина чимось цікавилася. Коли нічим абсолютно – це проблема. Варто шукати себе.
І, нарешті, побажання студентам університету від голови філологічного факультету.
Бажаю не бути байдужим. Робіть, надихайтеся та прагніть. І, куди ж без цього, хочеться привітати всіх з новорічними святами. А тут вже асоціативне побажання: успіхів під час сесії!
Над текстом працювали Аїда Карабахцян, Анастасія Москаленко, Анастасія Григорьєва
