Виберіть сторінку

Літературна вітальня «Коли не я – то хто?», присвячена життєвому та творчому шляху Василя Стуса

Літературна вітальня «Коли не я – то хто?», присвячена життєвому та творчому шляху Василя Стуса

«…Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі. Долі не обирають. Її приймають – яка вона вже є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас». Це – Василь Стус, який для більшості українців є символом боротьби за національну ідентичність, українську культуру і мову.

Саме про це у Хмельницькій філії 10 жовтня говорили учасники літературної вітальні «Коли не я – то хто?», присвяченої дню пам’яті Василя Стуса, організованої філією Донецького національного університету імені Василя Стуса «Бізнес-інноваційний центр «ДонНУ-Поділля» спільно з Обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та працівниками Хмельницького обласного літературного музею.

З вітальним словом виступили директор філії ДонНУ імені Василя Стуса, кандидат сільськогосподарських наук Леонід Прус та проректор Хмельницького ОІППО, кандидат історичних наук Ірина Вашеняк. Вони зазначили, що важливість поетової «присутності» в нашому просторі є настільки очевидною та затребуваною, що навіть повторення всім відомих речей, пов’язаних із ім’ям Стуса, видається надзвичайно необхідним. Ця важливість та актуальність великою мірою й призводить до того, що будь-яка розмова про поета зазвичай виходить далеко поза межі літератури. Це, безумовно, одна з розгадок таємниці феномена цього неординарного митця слова, громадянина, людини, ключової постаті національного духовного життя останніх десятиліть. Його безумовно можна вважати символом своєї епохи, «архітектором духовного храму України».

З найтеплішими і щирими побажаннями з далекого Ізраїлю прилетіло вітання учасникам зібрання від члена Спілки письменників Ізраїлю, Національної Спілки письменників України, Міжнародної гільдії письменників Валентини Чайковської, яка прочитала свій авторський вірш «Гулаг», присвячений творчості Василя Стуса.

Учасники заходу – студенти Хмельницької філії ДонНУ імені Василя Стуса, учителі української мови та літератури Хмельницької області, учні НВО №5 ім. Сергія Єфремова м. Хмельницького.

До літературної вітальні було запрошено колишнього політв’язня, дисидента, очільника обласного товариства політичних в’язнів, репресованих і членів їхніх сімей, колишнього таборового побратима Стуса Кузьму Івановича Матвіюка, який розповів про феномен Василя Стуса в контексті цивілізаційного поступу українства крізь призму досвіду власного спілкування з ним. Кузьма Іванович зосередив увагу присутніх на проблемі сприймання поезії Василя Стуса, враховуючи її синергетичну природу, екзистенційні начала, іманентно закладені й підсилені трагічними умовами існування українців, що свідчило про жертовний характер української національно-визвольної боротьби. «Україна відривається від чужого крила, відривається боляче, з кров’ю, втрачаючи кращих своїх синів. Але ж це вже, на сьогодні, реальність. Це – збройна боротьба з Росією, можливо, найважча, але остання стадія відриву від цього крила, після чого припиниться смертний лет і почнеться свій вільний лет. Це і є той омріяний цивілізований поступ українства, якому Василь Стус присвятив все своє коротке життя, а на 47 році віддав його повністю», – зазначив Кузьма Матвіюк.

Про те, як життя Великої Людини зламане без залишку – як розплата за елементарну порядність і нонконформізм, за вірність своїм переконанням, своєму «Я» розповіли уривки із фільму «Нескорений», які були теж продемонстровані учасникам зібрання.

У виконанні барда Леоніда Мазура звучали пісні, зокрема, на слова Василя Стуса «Присмеркові сутінки опали» учні НВО №5 ім. Сергія Єфремова м. Хмельницького, з яким Хмельницька філія має договір про співпрацю, читали поезії Стуса: «Мені зоря сіяла нині вранці», «Як добре те, що смерті не боюсь я», «Утрачено останнє сподівання», «Вмирає пізно чоловік». Надзвичайно емоційним стало прослуховування віршів Василя Стася у авторському виконанні.

Думки щодо творчого та життєвого шляху Василя Стуса висловлювали студенти та учителі, зокрема, вчителька української мови та літератури Хмельницького ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. І. Огієнка Тетяна Поліщук.

Підвів підсумки роботи літературної вітальні директор КЗК «Хмельницький обласний літературний музей» Василь Горбатюк. Він зауважив, що у творчості Василя Стуса поетично закодовано індивідуалізований вихід українства з духовного рабства. Своєю правозахисною діяльністю й художньо-публіцистичною творчістю Василь Стус переконливо довів, що поза національним ґрунтом не можна говорити не тільки про культуру, а й про духовність узагалі.

У подальшому на базі Хмельницької філії буде відкрито музей Василя Стуса, адже «Ім’я зобов’язує!»

Людмила Гундерук

Приєднуйтеся до нас