Select Page

Олексій Барибін: розвиток як стиль життя

Олексій Барибін: розвиток як стиль життя

Кожна людина — це окремий світ! Сьогодні свій — привідкрив Олексій Ігорович Барибін, випускник фізико-технічного факультету (раніше — фізичного), доцент та завідувач кафедри радіофізики та кібербезпеки, відповідальний секретар Приймальної комісії ДонНУ імені Василя Стуса.

Олексій розповів, що фізикою цікавився ще зі школи. До фізичного факультету подавав документи на спеціальність «Техногенна екологічна безпека», яка потім трансформувалася в міждисциплінарну спеціальність, але в усі роки навчання було дуже багато фізики. Десь до 2010-го року факультет називався фізичним, а потім його перейменували в фізико-технічний, бо з’явилися декілька спеціальностей саме технічного напряму.

«Завжди усі факультети нашого Університету мали сформовану сильну корпоративну культуру, наш факультет не був винятком, — згадує Олексій і зазначає, що викладачі та студенти фіз-теху — це згуртована команда: «На факультеті завжди відбувалося багато активностей. Я пам’ятаю, вибори голови студентського самоврядування 2001 року. Тоді саме відбувалися вибори в Америці, і було переголосування через незначний відрив між кандидатами Джорджом Бушем та Біллом Клінтоном. У нас склалася схожа ситуація, ми в день наших виборів двічі переголосовували, а це дійство відбувалося у великій аудиторії, бо багато студентів брало участь у цьому процесі».

У всі роки Олексій Ігорович брав участь у Днях факультету і залюбки ділиться з нами своїми згадками: «Завжди вважалося почесним, якщо ти міг зібрати команду. Я постійно допомагав на дебютах із написанням сценок та зйомок відео, тим паче, що моя дружина (ми побралися, коли вона була на 4 курсі) у студентські роки була культмасом». Олексій розповідає, що в перший рік після переїзду Університету було не до проведення свят, але традиція Дня факультету вижила: «Після переїзду святкування дещо змінилися, але ми намагаємося відродити старі та впроваджувати нові традиції. Студенти заздалегідь ретельно готуються до свята, прописують сценарії, знають як і що робити». Викладачі фіз-теху теж із задоволенням беруть участь у всіляких активностях, за необхідності, дають певні поради, але демократично ставляться до ідей студентів, надають можливість творчого переосмислення. З приводу участі викладачів у студентських заходах Олексій Ігорович вважає, що основою є спілкування з молоддю, саме це є однією з причин, що спонукають до викладацької роботи: «Здебільшого викладання — це цікавість до спілкування». Олексій декілька років поспіль був членом журі від факультету на Дебютах першокурсників та Днях факультету, з цікавістю відвідує ці заходи, щоб подивитися, хто на що спроможний, окрім навчання.

А баланс між навчанням та відпочинком, на думку Олексія Ігоровича, — це взагалі не проблема, він вважає, що кожен випускник фізико-технічного зможе підтвердити, що це можна і потрібно поєднувати. Головне, на першому курсі, пірнувши в дебют з головою, пам’ятати про баланс, щоб не довелося наздоганяти навчання.

Зрозуміло, що Університет — це не тільки навчання, але 80% — це саме академічний напрям. На думку Олексія, обов’язково потрібно поєднувати навчання та культурні заходи, і дуже часто активні студенти і гарно навчаються, і встигають усюди брати участь.

Олексій Ігорович розповідає, що на фізико-технічному факультеті завжди був і є дуже потужний склад викладачів: «Мені завжди запам’ятовуються викладачі суворі, але справедливі, ті, хто вміло спілкується з аудиторією. Цікаво викладати фізику — це складно, але можливо. Це своїм прикладом підтверджує Русаков Володимир Федорович. Студенти вважають його дуже суворим, але точніше буде сказати, що це людина, яка якісно підходить до викладання, до знань студентів. Він завжди намагається підтягнути студента до вищого рівня знань. Також не можу не згадати про Сороку Володимира Андрійовича, він завжди давав складніші завдання сильнішим за знаннями студентам. У викладанні я це від нього перейняв, хоча не часто когось наслідую».

Окрім викладання на факультеті, Олексій постійно має справу з абітурієнтами і вважає, що кардинальної відмінності між учорашніми та сьогоднішніми абітурієнтами немає: «Зараз, як і раніше, абітурієнти дивляться широко розплющеними очима, небагато з них роблять обґрунтований вибір спеціальності, в більшості випадків допомагають батьки».

Про свій стиль життя Олексій розповідає як про невпинний розвиток: «Постійно хочеться щось робити таке, що потім додасть скілів, надасть можливостей цікаво жити: книжки, гра на гітарі або бадмінтон та настільний теніс. Спорт для мене — це гарний спосіб відволіктися від думок». У літературних смаках Олексія переважає напрям фантастики, як правило, сай-фай (твори наукової фантастики), проте він полюбляє й інші жанри, класичні твори та нові, загальновизнані й маловідомі.

Останнє, що згадав Олексій з прочитаного — це «Талісман» Стівен Кінг, «Дюна» Френк Герберт, «Гра в бісер» Германа Гессе, «Трансформація» Франц Кафка. «Книжки можуть бути й загальновизнаними, але завжди має бути своя думка з цього приводу, яка може й не співпадати з суспільною», — вважає поціновувач літератури.

На думку Олексія Ігоровича, основне правило для розвитку — це виходити із зони комфорту. Постійне навантаження буде мати результат: «Є така англійська приказка «No pain, no gain». По-іншому не буде. До речі, це основна проблема сьогоднішніх студентів, вони не завжди хочуть працювати. Треба не просто брати, що дає викладач, а й цікавитися самому, зараз йдеться й про вивчення англійської мови. Не обов’язково ходити до репетиторів, це можна робити навіть самостійно, але людина має собі сказати: “Кожного дня я маю щось робити в цьому напрямі”. Університет може дати багато, але все одно все залежить від кожної особистості”.

Спілкувалась Анастасія Саржевська