Роман Мовчан про десять «воєнних» оновлень Кримінального кодексу України

Доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права юридичного факультету ДонНУ імені Василя Стуса Роман Мовчан про десять «воєнних» оновлень Кримінального кодексу України. Що варто знати громадянам?!

«24 лютого 2022 р. о 5-00 росія розпочала війну з Україною. Хоча правильніше не так – у цей день «братня держава» нарешті зняла свою огидну маску і відкрила своє справжнє, ще огидніше обличчя, офіційно оголосивши про «спєциальную опєрацию», – тобто війну, яка фактично тривала вже з 2014 р.

І добре відомо, що як не готуйся – але до війни не можливо підготуватися повністю. З початком війни 2022 р. стало зрозумілим, що не виявився до неї готовим і вітчизняний кримінальний закон, причому навіть з урахуванням тих істотних оновлень, яких він зазнав ще в 2014 р. у зв’язку із подіями в АРК та на Донбасі.

Як наслідок, за відносно короткий проміжок часу (фактично за місяць), який минув після введення воєнного стану, парламентаріями в екстреному порядку було прийнято вже 10 окремих Законів, направлених на усунення відповідних прогалин у кримінально-правовому регулюванні, найбільш важливими результатами чого стало:

1) ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДЕРЖАВНУ ЗРАДУ ТА ДИВЕРСІЮ, яке відбулося за рахунок доповнення статей 111 та 113 КК новими частинами другими, у санкціях яких було встановлено більш суворе (порівняно з відповідними некваліфікованими діяннями) покарання (Закон України від 3 березня 2022 р. № 2113-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану»).

При цьому варто звернути увагу на те, що підставою посилення відповідальності за державну зраду є вчинення такого діяння лише «в умовах воєнного стану», тоді як відповідальність за диверсію диференціюється також і в разі скоєння цього злочину «в період збройного конфлікту»;

2) ДОПОВНЕННЯ КК ОКРЕМОЮ НОРМОЮ ПРО НЕСАНКЦІОНОВАНЕ ПОШИРЕННЯ ВІЙСЬКОВО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІЇ (умовна назва) (СТ. 114-2) (Закон України від 24 березня 2022 р. № 2160-ІХ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану».

У зв’язку із доповненням КК ст. 114-2 варто пам’ятати, що:

– кримінально караним за нею визнається виключно «поширення» відповідної військово значущої інформації, вичерпний перелік якої наведено у ч. 1 та ч. 2, розглядуваної кримінально-правової заборони;

– якщо поширення інформації про іноземну військову допомогу (ч. 1) дозволяється (є санкціонованим) після її розміщення у відкритому доступі не лише генеральним штабом ЗСУ, а й Міністерством оборони України чи в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, то поширення інформації про дислокацію ЗСУ та інших військових формувань (ч. 2) допускається після її розміщення виключно генеральним штабом ЗСУ;

– якщо за ч. 1 кримінально караним визнається будь-яке поширення, то обов’язковою умовою інкримінування ч. 2 ст. 114-2 КК є те, що поширення відповідної інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших військових формувань дало змогу ідентифікувати їх на місцевості;

3) ПОСИЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА МАРОДЕРСТВО (у широкому сенсі цього терміну, а не тільки за мародерство як воно визначено самим КК у ст. 432) (Закон України від 3 березня 2022 р. № 2117-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство»), яке було досягнуто передусім за рахунок закріплення у частинах четвертих статей 185 («крадіжка»), 186 («грабіж»), 187 («розбій»), 189 («вимагання») та 191 («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») КК кваліфікуючої ознаки вчинення зазначених діянь «в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Водночас варто враховувати, що цим Законом не було передбачено посилення відповідальності за вчинене у відповідних умовах шахрайство (ст. 190) (із детальним аналізом змісту трьох розглянутих вище оновлень можна ознайомитися на персональній сторінці автора в Фейсбук);

4) ДОПОВНЕННЯ КК ОКРЕМОЮ НОРМОЮ ПРО КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (СТ. 111-1 КК) (Закон України № 2108-ІХ від 3 березня 2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність»).

При цьому варто пам’ятати, що за фактично усі згадані у відповідній кримінально-правовій новелі діяння відповідальність могла наставати і раніше, зокрема за ст. 111 КК «Державна зрада»;

5) ВСТАНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ОБРАЗУ ЧЕСТІ І ГІДНОСТІ ТА ПОГРОЗУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ, ПОГРОЗУ ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ЙОГО МАЙНА, А ТАКОЖ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ВІДПОВІДНИХ МАТЕРІАЛІВ (СТ. 435-1 КК) (Закон України № 2110-ІХ від 3 березня 2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції»).

При цьому варто ураховувати, що в цій нормі передбачено відповідальність за відповідні дії, вчинені стосовно не будь-якого військовослужбовця, а лише того, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, його близьких родичів чи членів сім’ї;

6) ВСТАНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВИПРАВДОВУВАННЯ, ВИЗНАННЯ ПРАВОМІРНОЮ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ, ГЛОРИФІКАЦІЯ ЇЇ УЧАСНИКІВ, А ТАКОЖ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ВІДПОВІДНИХ МАТЕРІАЛІВ (СТ. 436-2 КК) (Закон України № 2110-ІХ від 3 березня 2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції»).

При цьому варто враховувати те, що у ст. 436-2 КК чітко вказується на те, що йдеться про збройну агресію рф, яка була розпочата в 2014 р. (не 2022 р.);

7) ПЕРЕВЕДЕННЯ У НОРМАТИВНЕ ПОЛЕ МОЖЛИВОСТІ ГРОМАДЯН БРАТИ УЧАСТЬ У ЗАХИСТІ ВІТЧИЗНИ ВІД ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ТА ІНШИХ КРАЇН, ЗОКРЕМА Й ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ, яке було забезпечено за рахунок:

– по-перше, закріплення положення про те, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України № 2114-ІХ від 3 березня 2022 р. «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України»;

– по-друге, доповнення наявних у КК обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння, такою новою підставою, як «виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України» (ст. 43-1), наявність якої, зокрема, дозволяє (з урахуванням винятків, передбачених ч. 1 та ч. 4) здійснювати відсіч та стримування збройної агресії рф або агресії іншої країни, навіть якщо такі дії заподіяли шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам (Закон України від 2124-ІХ від 15 березня 2022 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану»);

8) РЕДАГУВАННЯ Ч. 3 СТ. 263 КК, в оновленій редакції якої добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв відтепер визнається не підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, а підставою, яка свідчить про відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 263 КК (Закон України від 24 березня 2022 р. № 2150-ІХ «Про внесення зміни до статті 263 Кримінального кодексу України щодо скасування відповідальності у випадках добровільної здачі зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв»);

9) УХВАЛЕННЯ НИЗКИ ЗМІН (ПЕРЕДУСІМ ДО СТ. 361-1 КК), НАПРАВЛЕНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПРОТИДІЇ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ (Закон України № 2149-ІХ від 24 березня 2022 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах дії воєнного стану»).

Зокрема, для досягнення відповідної мети було:

– визнано кримінально протиправним сам факт несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж – незалежно від того, чи призвели такі дії до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, настання яких відтепер повинно вважатися не криміноутворюючою (як раніше), а кваліфікуючою ознакою відповідного к. пр. (ч. 3 ст. 361-1 КК);

– посилено відповідальність за: по-перше, відповідні діяння, які заподіяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків; по-друге, передбачені ч. 3 та ч. 4 аналізованої норми діяння, вчинені під час воєнного стану (ч. 4 та ч. 5 ст. 361-1 КК, відповідно);

10) ДОПОВНЕННЯ КК ОКРЕМОЮ НОРМОЮ ПРО НЕЗАКОННЕ ВИКОРИСТАННЯ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ, БЛАГОДІЙНИХ ПОЖЕРТВ АБО БЕЗОПЛАТНОЇ ДОПОМОГИ (СТ. 201-2 КК) (Закон України № 2155-ІХ від 24 березня 2022 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги»).

Тут варто враховувати, що:

– по-перше, відповідні дії, які, до речі, за відсутності цієї норми «безболісно» могли б кваліфікуватися за ст. 191 КК, тягнуть кримінальну відповідальність за ст. 201-2 КК лише тоді, коли вони вчинені з метою отримання прибутку та у значному розмірі;

– по-друге, їхнє вчинення під час воєнного або надзвичайного стану визнається особливо кваліфікуючою ознакою досліджуваного к. пр. (ч. 3 ст. 201-2 КК).

Маю сподівання, що прийняті нововведення допоможуть Україні більш ефективно протидіяти усім тим викликам, які пов’язані зі збройною агресією одурманених пропагандою варварів, і таким чином пришвидшать нашу перемогу над клятими москалями, котрі мають негайно направитися геть з нашої країни – услід за російським воєнним кораблем!!!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!!!

СЛАВА УКРАЇНІ!!!»

Роман Мовчан